АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патогенез. Незалежно від причин, які викликали розвиток коми, в її патогенезі виділяють наступні ланки:

Прочитайте:
  1. V.Этиология и патогенез.
  2. Загальні положення. Етіологія. Патогенез.
  3. Менингиты. Классификация. Этиология и патогенез. Пути инфицирования оболочек мозга. Возбудители менингитов.
  4. Патогенез.
  5. Патогенез.
  6. Патогенез.
  7. Патогенез.
  8. Патогенез.
  9. Патогенез.

Незалежно від причин, які викликали розвиток коми, в її патогенезі виділяють наступні ланки:

1. Енергодефіцитний механізм – є результатом порушення забезпечення тканин і органів киснем (гіпоксія: дихальна, циркуляторна, гемічна, тканинна, змішана), що призводить до недостатності біологічного окиснення в них. Оскільки нейрони головного мозку в нормі потребують найбільше кисню, то при гіпоксії вони є найуразливішими. Через критичний дефіцит кисню і порушення енергозабезпечення нейронів виникає втрата свідомості, що є характерним для всіх ком. Порушення енергозабезпечення клітин призводить до їх дисфункції, розвитку дистрофії і розладів пластичних процесів у них. Найбільше вони виражені у мозку і серці.

2. Інтоксикація екзогенного чи ендогенного походження – токсичні речовини, а також продукти їх метаболізму мають найбільший патогенний вплив на нейрони стовбура і великих півкуль мозку, залози внутрішньої секреції, серце, печінку, нирки і клітини крові. Токсини пошкоджують мембранні структури і ферменти клітин.

3. Розлади кислотно-основної рівноваги (КОР) – найчастіше розвивається ацидоз, значно рідше і, як правило, тимчасово розвивається алкалоз.

4. Дисбаланс іонів і води – супроводжує розвиток будь-якої коми. Характеризується: посиленим виходом К+ з клітин і розвитком гіперкаліемії, збільшенням у клітинах Н+, збільшення внутрішньоклітинного Na+ і розвитком гіпонатріемії, зменшенням Cl-, гіперосмія, гіперонкія.

5. Дисбаланс БАР і їх ефектів – характеризується порушенням синтезу і вивільнення БАР різних класів (нейромедіаторів, гормонів, цитокінів та ін.); розладами процесів активації, інактивації БАР, порушення взаємодії БАР з рецепторами клітин та ін.

Прояви. Розлади свідомості аж до їївтрати, рефлекси різко знижені чи відсутні, судоми, набряк мозку, порушення серцево-судинної системи (серцева недостатність, аритмії, артеріальна гіпотензія, перерозподіл кровотоку, капіляротрофічна недостатність), дихальна недостатність, порушення в системі крові і гемостазу (підвищення в’язкості крові, розвиток ДВЗ-синдрому), печінкова недостатність, ниркова недостатність, порушення в травній системі (недостатність порожнистого і мембранного травлення, кишкова автоінтоксикація, автоінфекція).


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 482 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)