АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кисть в цілому

Скелет кисті, успадкований найдавнішими гомінідами від тварин, еволюціонував у зв¢язку з вивільненням передньої (верхньої) кінцівки від опори, що призвело до значного розширення функцій цього органу. Внаслідок цього збільшилися розміри першої і другої кісток п¢ястка та кінцевих фаланг, зросла також кількість кісток зап¢ястка, збільшилась рухливість пальців, особливо першого. Поряд з цим зменшилась горохоподібна кістка та редукувались інші сесамоподібні кістки п¢ястка.

Сформувався сідлоподібний зап¢ястково-п¢ястковий суглоб великого пальця, що сприяло переміщенню його в долонному напрямі і тим самим збільшило протиставлення іншим пальцям. Завдяки цьому кисть сучасної людини добре пристосовується до різних трудових функцій. Так, людина розумової праці найчастіше має вузьку подовжену кисть, а у людини важкої фізичної праці вона більш широка та коротка. Доведено також,. Що з характером професії пов¢язаний ступінь “радіалізації” та “ульнаризації” кисті (переважаючий розвиток променевої або ліктьової частини кисті).

У людей, що працюють переважно великим та вказівним пальцями (фрезерувальники, слюсарі-монтажники та деякі інші), кисть майже завжди “радіальна”, а у людей важкої фізичної праці (вантажники, каменярі) - “ульнарна”. Доведена, що ця робоча гіпертрофія має індивідуальні, вікові та статеві особливості.

Під час еволюції поряд із змінами кісток та суглобів змінювались інші структури кисті, зокрема нервово-м¢язовий аппарат, що дозволяє вченим вважати кисть органом праці, дотику та засобом спілкування (жестикуляція).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 572 | Нарушение авторских прав