АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рух нервових процесів у корі великих півкуль головного мозку

Іррадіація і концентрація збудження і гальмування. З допомогою методу умовних рефлексів встановлено, що в корі великих півкуль відбу­вається рух процесів збудження і гальмування. Виникнувши в тих або інших ділянках кори, вони іррадіюють, поширюються на сусідні, а іноді й на до­сить віддалені ділянки, після чого знову зосереджуються, концентруються в своїх вихідних пунктах.

Коли людина перебуває в діяльному стані, то в корі великих півкуль у неї постійно виникають процеси збудження і гальмування; вони то ірра­діюють, то концентруються. Якщо ми уявимо збуджені ділянки світлими, а загальмовані — затемненими, то кора півкуль матиме вигляд світлової мозаїки, всі частини якої дуже рухомі: безперервно одні світлі чи затемнені ділянки розширюються, другі зменшуються; затемнені місця раптом освітлюються, а освітлені затемнюються.

У дітей молодшого шкільного віку процеси збудження і гальмування легко іррадіюють по корі півкуль і важче концентруються, що перешко­джає здійснювати тонке диференціювання. З цим зв’язана і менша стійкість уваги і швидша стомлюваність нервової системи у дітей, особливо при не­правильній постановці навчально-виховної роботи (одноманітному або надмірному навантаженні розумовою працею).

Взаємодія збудження і гальмування. Процеси збудження і гальмуван­ня постійно взаємодіють в корі великих півкуль за законом взаємної ін­дукції, тобто взаємного посилення. Так, збудження, що виникло в якій-небудь ділянці центральної нервової системи, викликає навколо себе про­тилежний стан — гальмування. А при виникненні вогнища гальмування навколо нього розвивається стан збудження. Це так звана одночасна ін­дукція. Стан збудження або гальмування в даній ділянці після припинення дії подразника, що викликав цей стан, змінюється протилежним станом; це — послідовна індукція. При цьому попередній стан зумовлює посилення протилежного стану, що приходить йому на зміну. Посилення збудження під впливом процесу гальмування І. П. Павлов назвав позитивною індук­цією, а посилення гальмування під впливом процесу збудження — негатив­ною індукцією. Явища взаємної індукції, збудження і гальмування мають місце у всіх відділах центральної нервової системи, але особливо проявля­ються в діяльності кори великих півкуль головного мозку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 659 | Нарушение авторских прав