АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спинний мозок

Зовнішня будова. Спинний мозок — це частина центральної нервової системи, що розміщена в каналі хребта; він має вигляд тяжа, трохи сплющеного в передньо-задньому напрямку. Верхній кінець спинного мозку, який лежить на межі між черепом і атлантом, переходить безпосередньо у довгастий мозок, нижній кінець його у новонародженої дитини лежить на рівні третього поперекового хребця, а в дорослих — на рівні першого-другого поперекових хребців. У шийній і поперековій ділянках спинний мозок має потовщення, а на нижньому кінці утворює мозковий конус, що переходить у так звану кінцеву нитку.

Від спинного мозку відходять спинномозкові нерви. Ділянки мозку з парою нервів, що відходять від них, дістали назву сегментів. Відповідно до частин хребта у спинному мозку розрізняють шийні, грудні, поперекові і крижові сегменти. Через те що спинний мозок коротший, ніж хребет, сегменти його містяться вище від відповідних їм хребців. Уздовж передньої поверхні спинного мозку тягнеться глибока поздовжня борозна, а вздовж задньої — неглибока задня поздовжня борозна. Вони ділять мозок на дві симетричні половини — праву і ліву.

Спинний мозок оточений трьома оболонками: твердою, павутинною і м’якою. Найбільш зовнішня тверда мозкова оболонка, яка утворена щільною сполучною тканиною; в деяких місцях вона зростається з кістками хребта. Павутинна оболонка лежить під твердою; це тонка, досить щільна пластинка, бідна на нерви і судини. Під павутинною лежить м’яка оболонка, яка щільно прилягає до поверхні мозку і заходить у всі заглибини на його поверхні. Вона утворена пухкою сполучною тканиною і містить багато кровоносних судин, які проникають в речовину мозку. Між м’якою і павутинною оболонками утворюється так званий підпавутинний простір, заповнений мозковою рідиною, яка тут відіграє роль лімфи.

Внутрішня будова спинного мозку. На поперечному перерізі спинний мозок має вигляд овалу, всередині якого у формі метелика міститься сіра речовина, а навколо неї — біла речовина. Сіра речовина мозку складається з тіл нервових клітин, а біла речовина — з нервових волокон, вкритих мієліновою оболонкою. Сіра речовина спинного мозку утворює з кожної сторони по два виступи: короткі і широкі виступи, що йдуть до передньої поверхні мозку, називаються передніми рогами, а в напрямі до задньої поверхні витягуються вужчі — задні роги. У грудних сегментах є ще й бічні роги — невеликі виступи бічних поверхонь сірої речовини.

Біла речовина поділяється рогами на три стовпи. Та частина її, яка лежить між двома задніми рогами, називається задніми стовпами; частина, розміщена між передніми рогами,— передніми стовпами. Між задніми і передніми рогами кожної сторони лежать бічні стовпи. В білій речовині стовпів лежать волокна чутливих і рухових нейронів, по яких проходить збудження від рецепторів у центральну нервову систему і від останньої до різних органів. В центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною.

Спинномозкові нерви. Від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів — по одній дарі від кожного сегмента. Отже, у спинному мозку є 31 сегмент: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий.

Окремі сегменти зв’язані з певними ділянками тіла. Так, верхні сегменти зв’язані нервами з шкірою і м’язами шиї і з діафрагмою, а нижні шийні — з шкірою і м’язами плечового пояса та верхніх кінцівок. Нерви, що відходять від грудних сегментів, іннервують шкіру і м’язи тулуба, а шкіра і м’язи нижніх кінцівок зв’язані з поперековими і двома верхніми крижовими сегментами спинного мозку. При пошкодженні певного сегмента порушується рефлекторна реакція в тій ділянці тіла, яка зв’язана з цим сегментом.

Кожний спинномозковий нерв починається двома корінцями — переднім і заднім. Вийшовши з хребетного каналу через міжхребцевий отвір, обидва корінці зливаються один з одним і утворюють спинномозковий нерв, що йде на периферію. Передні корінці спинномозкового нерва складаються з аксонів рухових клітин, тіла яких містяться у передніх рогах спинного мозку. Ці аксони ідуть до скелетних м’язів; збудження, яке вони проводять, викликає скорочення м’язів.

Коли перерізати передні корінці, то окремі групи скелетних м’язів втрачають здатність рефлекторно скорочуватись.

Задні корінці спинномозкового нерва товщі за передні: в кожному з них міститься міжхребцевий, або спинномозковий, вузол. У вузлах лежать чутливі нейрони з грушовидним тілом і двома відростками, один з яких є аксон, а другий — дендрит. Дендрити цих нейронів у складі спинномозкових нервів ідуть до шкіри і утворюють в ній чутливі закінчення, а аксони в складі задніх корінців входять у спинний мозок. По волокнах задніх корінців збудження передається від рецепторів у спинний мозок. Після перерізування задніх корінців втрачається чутливість на різних ділянках тіла.

Таким чином, спинномозкові нерви за своїм складом є мішані, бо кожен з них утворюється з переднього корінця, який містить у собі рухові (відцентрові) нервові волокна, і заднього,— який складається з чутливих (доцентрових) волокон.

Нервові сплетення. Із спинномозкових нервів, що відходять від кількох суміжних сегментів, формуються нервові сплетення: шийне, плечове, поперекове і крижове.

Шийне сплетення утворюється чотирма верхніми шийними нервами. Плечове сплетення утворюється чотирма нижніми шийними і одним грудним нервами. Поперекове сплетення утворюється дванадцятим грудним і І—IV поперековими нервами. Крижове сплетення утворюється з п’ятого поперекового, всіх крижових і куприкового нервів. Не утворюють сплетень лише ті нерви, які виходять з II — XI грудних сегментів.

Функції спинного мозку. Окремі скупчення нейронів утворюють у спинному мозку нервові центри, які нервами сполучені з шкірою, м’язами, судинами і потовими залозами шиї, тулуба і кінцівок, а також з внутрішніми органами. За участю центрів спинного мозку здійснюються рухові рефлекси (крім рефлекторного скорочення лицевих м’язів), більшість судинорухових рефлексів, всі рефлекси сечостатевої системи і прямої кишки. При пошкодженні окремих сегментів мозку у відповідних частинах тіла, які одержують від них нерви, втрачається чутливість, настають паралічі м’язів, порушується потовиділення і регуляція просвіту кровоносних судин, діяльність внутрішніх органів.

Спинномозкові рефлекси в організмі здійснюються під контролем головного мозку. При цьому, чим вища за своєю організацією тварина, тим більшого значення в діяльності спинного мозку набувають вище розміщені відділи центральної нервової системи.

Крім рефлекторної, спинний мозок виконує ще й провідну функцію.

Провідні шляхи. Вище було сказано, що біла речовина спинного мозку складається головним чином із поздовжньо розміщених нервових волокон, розділених прошарками сполучної тканини і нейроглії. Окремі пучки цих волокон разом із спинномозковими нейронами сполучають головний мозок з різними периферичними органами, тобто служать провідними шляхами. Вони діляться на висхідні і низхідні.

Висхідні шляхи проходять по задніх і частково бічних стовпах білої речовини. Вони проводять імпульси з периферії (від рецепторів шкіри, м’язів, суглобів, внутрішніх органів) до головного мозку. Досягаючи кори головного мозку, ці імпульси викликають певні відчуття.

Низхідні шляхи проходять по передніх і частково бічних стовпах. По них передаються імпульси від головного мозку до рухових центрів спинного мозку, а від них ці імпульси йдуть до скелетних м’язів. Найважливішим низхідним шляхом є пірамідний. Він бере початок від рухових центрів кори великих півкуль і проводить збудження, які викликають довільні скорочення м’язів. Пірамідні шляхи перехрещуються, а тому імпульси від лівої півкулі йдуть на праву половину тіла, а від правої — на ліву половину.

Провідні шляхи досить розвинені вже на момент народження. Мієлінізація їх волокон закінчується до 3 місяців, тоді як у периферичних нервах тягнеться до 3 років і більше.

Розвиток спинного мозку. В новонародженої дитини спинний мозок уже функціонує, але він ще не повністю розвинений як функціонально, так і морфологічно. Вага спинного мозку в дітей ще порівняно невелика і збільшується аж до повної зрілості. Одночасно зі збільшенням ваги спинного мозку змінюється і його довжина, яка у чоловіків досягає 46 см, а у жінок — 41—42 см. Спинний мозок росте в довжину повільніше, ніж хребет.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 976 | Нарушение авторских прав