АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гальмування умовних рефлексів. В основі діяльності кори великих півкуль головного мозку, як і всієї центральної нервової системи, лежить взаємодія двох нервових про­цесів — збудження і

Прочитайте:
  1. Гальмування
  2. Гальмування умовних рефлексів
  3. Гальмування умовних рефлексів у дітей
  4. Методика перевірки безумовних рефлексів
  5. Ознаки умовних та безумовних рефлексів
  6. Перевірки безумовних рефлексів
  7. Порівняльна характеристика безумовних та умовних рефлексів.
  8. РЕФЛЕКС. РЕФЛЕКТОРНА ДУГА. ВИДИ РЕФЛЕКСІВ.
  9. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності.

В основі діяльності кори великих півкуль головного мозку, як і всієї центральної нервової системи, лежить взаємодія двох нервових про­цесів — збудження і гальму­вання. Закономірності, за якими відбуваються процеси гальмування в корі великих півкуль, були встановлені методом умовних рефлексів. І. П. Павлов розрізняв два основних види гальмування в корі великих півкуль: без­умовне (зовнішнє) і умовне (внутрішнє).

Безумовне гальмування. Розрізняють безумовне галь­мування індукційне і замежове.

Якщо одночасно з дією умовного подразника з’явиться будь-який сторонній подразник, то він викличе орієнтувальний рефлекс, і в корі великих півкуль виникне нове вогнище збудження. При цьому під впливом негативної індукції змен­шиться збудливість або з’явиться гальмівний стан в інших пунктах кори, в тому числі і в тих, які зв’язані з перебігом умовного рефлексу. В резуль­таті умовний рефлекс частково або повністю загальмується. Так, слино­видільний умовний рефлекс на світло електричної лампочки загальмує­ться різким звуком.

Нервова клітина може перейти в стан гальмування і в тому випадку, якщо вона зазнає дії тривалого або навіть короткочасного, але дуже силь­ного подразнення. Наприклад: у собаки вироблений міцний умовний реф­лекс на звук ріжка; якщо в наступних дослідах поступово підсилювати звук, то умовний рефлекс, який досяг максимальної величини, починає змен­шуватись і, нарешті, при якійсь граничній силі збудження зникає зовсім.

Гальмування, що розвивається в коровій клітині під впливом тривалого або надсильного подразнення, І. П. Павлов назвав замежовим. За своїм значенням замежове гальму­вання є охоронним, бо воно оберігає нервові клітини від виснаження та функціональ­ного руйнування, яке могло б настати • внаслідок їх над­мірної діяльності.

Обидва види зовнішнього гальмування (індукційне і замежове) І. П. Павлов об’єд­нав поняттям безумовне галь­мування, бо вони так само, як і безумовні рефлекси, ви­никають одночасно з дією подразника.

Як індукційне, так і за­межове гальмування властиве не тільки корі великих пів­куль головного мозку, а й всім іншим відділам нервової системи.

Умовне гальмування. Умовне, або внутрішнє, гальмування, на відміну від безумовного, виникає в корі головного мозку повільно і поступово. Воно виробляється при певних умовах, подібно до того, як виробляється умовний рефлекс. Основною умовою виникнення в клітинах кори головного мозку внутрішнього гальмування є відсутність підкріплення умовного подразника безумовним. Найбільш поширеними і найважливішими видами умовного гальмування є згасальне і диференціювальне.

Згасальне гальмування розвивається в корі півкуль в тих випадках, коли умовний подразник застосовується кілька разів підряд без підкріп­лення його безумовним. При цьому відбувається поступове зменшення величини умовного рефлексу до його повного зникнення. Так, наприклад, у собаки виробили міцний слиновидільний рефлекс на звук дзвоника. Якщо цей умовний подразник (звук дзвоника) застосовувати, не супроводячи його їжею, то з кожним разом слини виділятиметься дедалі менше і, нарешті, вона зовсім перестане виділятись. Таким чином, внаслідок непідкріплення безумовним подразником, умовний позитивний подразник поступово з по­зитивного перетворюється в негативний, гальмівний.

Згасальне гальмування має велике значення в життєдіяльності орга­нізму. Воно зумовлює тимчасовий характер умовних рефлексів, забезпечу­ючи уточнення індивідуального пристосування до умов існування. На сиг­нали, які більше не підкріплюються безумовними подразниками і, отже, втратили своє значення, організм перестає реагувати. Завдяки згасальному гальмуванню, наприклад, кожна дитина в процесі навчання має можливість уточняти неправильно заучені поняття, правила, факти, удосконалювати свою рухову діяльність — спортивні, трудові та інші на­вички і т. д.

Диференціювальне гальмування виникає в корі півкуль головного мозку при дії непідкріплюваного сигналу, близького до умовного. Так, якщо у собаки виробити умовний рефлекс на звук певного тону (наприклад, «ре»), то і сусідні з ним тони спочатку викликатимуть ту ж саму реакцію. Ця перша фаза диференціювального гальмування, яка дістала назву генералізації, або узагальнення, є наслідком іррадіації збудження; вона може бути прик­ладом синтетичної діяльності кори півкуль головного мозку.

Проте при багаторазовому повторенні дослідів, в ході яких лише тон «ре» підкріплюватиметься безумовним подразником, тварина поступово менше реагуватиме на непідкріплювані близькі тони і, нарешті, зовсім перестане реагувати на них. Це результат розрізнення, або дифе­ренціювання, подразників.

Розрізнення близьких за характером сигналів — диференціювальне гальмування — лежить в основі аналітичної діяльності кори великих півкуль головного мозку. Воно уточняє діяльність організму, сприяє тон­кому розрізненню предметів і явиш, навколишньої природи і суспільного життя. Тому у процесі навчання і виховання дітей цей вид гальмування має особливо велике значення.

Як показали праці лабораторії М. І. Красногорського, у дітей дифе­ренціювальне гальмування досягає свого функціонального удосконалення між 3 і 4 роками життя. Швидкість і стійкість диференціювання з віком збільшується. Проте тонке диференціювання, а також тривале застосування гальмівного подразника для дітей завжди становить дуже важке нервове завдання, що нерідко може викликати розлад нормального взаємовідно­шення між процесами збудження і гальмування, призвести до неврозу.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 967 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)