ПАРАТИФИ А І В
Паратифи А та В (paratyphus A et B) – гострі кишкові інфекційні хвороби, що спричинюються відповідними сальмонелами, за перебігом нагадують черевний тиф.
Етіологія. Збудник паратифу А – Salmonella paratyphi А, паратифу В – Salmonella paratyphi В. Морфологічні ознаки їх такі ж, як і сальмонели черевного тифу; як і черевнотифозна бактерія, вони мають О- і Н-антигени, але не мають Vi-антигену.
Відрізняються ці три сальмонели між собою за ферментативною і антигенною активністю, аглютинуються в чистій культурі лише специфічними сироватками.
Епідеміологія. Джерело збудника при паратифах А та В, механізм зараження, сприйнятливість такі ж, як і при черевному тифі. Варто зазначити, що паратиф А зустрічається значно рідше, ніж черевний тиф і паратиф В, здебільшого в країнах з жарким кліматом.
Патогенез паратифів А та В суттєво не відрізняється від патогенезу черевного тифу.
Клінічні прояви. Паратиф А. Інкубаційний період становить 8-10 діб. Захворювання починається гостро. Виникає озноб, підвищується температура тіла, з’являються ознаки, що нагадують простуду: нежить, сухий кашель. При огляді відзначаються гіперемія обличчя (при черевному тифі воно бліде), кон’юнктив, слизової оболонки задньої стінки глотки, м’якого піднебіння, ін’єковані судини склер, герпетичні висипання на губах, навколо носа. Гарячка супроводжується сильним потінням. Інтоксикація виражена помірно. Рано, на 3-5-й день хвороби, збільшується селезінка, а потім і печінка. На 4-5-й день хвороби з’являється рясна розеольозна, короподібна чи петехіальна висипка, можливі повторні висипання.
Здебільшого хвороба має середньотяжкий перебіг, тифозний стан відсутній, рецидиви виникають рідко. Однак можливий і тяжкий перебіг з розвитком ускладнень.
Паратиф В. Інкубаційний період триває 5-10 діб, зрідка довше. Хвороба часто починається з нудоти, блювання, проносу (гастроентерит) і лише згодом приєднуються симптоми, подібні до клінічних проявів черевного тифу. Гарячка часто хвилеподібна, з великими добовими розмахами, що супроводжуються сильним ознобом, болями в м’язах, потінням. Прояви інтоксикації швидко (через 3-5 діб) зменшуються. На 4-6-у добу з’являється рясна висипка, частіше розеольозна, збільшуються печінка і селезінка.
Паратиф В перебігає легше, ніж черевний тиф, хоча трапляється і септична форма з гнійними ускладненнями.
Підтверджують діагноз паратифів А та В здебільшого бактеріологічним методом – виділенням збудника.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 894 | Нарушение авторских прав
|