Розвиток психіки дитини – складний процес дозрівання й ускладнення психічних функцій і особистості, що відбуває під впливом ряду факторів – спадково-біологічних й соціальних (виховання, навчання, впливу навколишнього середовища).
Окремі психічні функції дозрівають послідовно й поетапно. Перший етап – розвиток основних рухових функцій – від моменту народження до 1 року; другий – розвиток більш складних рухових функцій і дозрівання почуттєвої сфери – від 1 року до 3 років; третій – дозрівання емоційної сфери – від 3 до 12 років; четвертий – дозрівання розумової діяльності – після 12 років.
На першому етапі розвитку психіки дитини відбуваються переважне дозрівання й диференціація рухових функцій. Реакція дитини в перші тижні її життя – переважно рухові (рухове занепокоєння й т.п.). Вони виникають у відповідь на будь-які подразники: холод, голод, різка зміна положення тіла. Починаючи з 3-4-місячного віку діяльність дитини приймає переважно ігровий характер. Вдосконалення рухових навичок створюють умови для ускладнення ігрової діяльності, маляті; стає доступним дії з різними предметами.
Паралельно з удосконалюванням рухових функцій розвивається емоційна сфера дитини. Якщо на самих ранніх етапах життя емоції мають безумовно-рефлекторну природу, то вже з 2-3 місяців життя деякі емоційні реакції здобувають умовно-рефлекторного характеру.
Початок другого етапу характеризується переходом дитини з горизонтального положення у вертикальне (дитина починає самостійно стояти, ходити). Найважливішу роль у розвитку психіки на цьому етапі відіграє оволодіння мовою. Для розвитку й ускладнення емоційної сфери досить істотне значення має словесна оцінка дорослими свого відношення до дитини і його дій. Розвивається воля - прагнення одержувати бажане, з'являється наполегливість. Вік 3 роки іноді називають віком першої впертості. А впертість - це протиставлення своїх бажань і відстоювання їх. Іншими словами, дитина починає усвідомлювати себе, своє “Я” – особистість.
На 2-3 році життя розвиваються вже елементарні естетичні почуття, а також пізнавальні емоції; почуття подиву, характерне для однорічної дитини, переміняється допитливістю.
На третьому етапі раніше розвинені емоції стають більше глибокими, стійкими; складається система емоційних відносин. Формуються вищі моральні емоції – чуйність, турбота, почуття дружби й т.п. Вже на другому й третьому етапах розвитку закладаються основи розумової діяльності дитини; формуються прості, а потім більш складні поняття й судження.
Четвертий етап розвитку психіки характеризується тим, що саме в цей період відбувається основне формування розумової діяльності дитини. На зміну переважно почуттєвим формам пізнавальної діяльності поступово приходить логічне мислення, з'являються риси свідомості колективного, суспільного. Саме в цьому періоді остаточно формуються вищі людські емоції.
У біологічному й психічному розвитку дитини виділяють три критичних періоди: 3-4 роки, 7-8 років і 12-14 років. У ці періоди бурхливо протікає фізичний і психічний розвиток, що часто викликає різку напругу діяльності майже всіх функціональних систем організму, та створює підвищену небезпеку захворювання. Особливо насторожує щодо цього третій, так званий пубертатний – критичний період, що характеризується половим дозріванням підлітків і пов'язаної із цим гормональною перебудовою, різкими вегето-судинними зрушеннями. У цьому віці будь-яке захворювання може супроводжуватися моральною травмою, яка в поєднанні з фізичними стражданнями дитини може завдати дуже великої шкоди її здоров'ю і сповільнити процес одужання.
Представлені етапи розвитку психіки дитини багато в чому схематичні й умовні, тому індивідуальні особливості розвитку кожної дитини завжди необхідно враховувати під час догляду за дитиною.
Контрольні питання
Тема 9: СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ ПЕДІАТРИЧНОГО СТАЦІОНАРУ, ОРГАНІЗАЦІЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМУ