АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Позитиве контрастування.

Для контрастування найчастіше використовуються уранілацетат та цитрат свинцю.

Уранілацетат (УА) реагує головним чином з фосфатними, карбоксильними та аміногрупами та має велику спорідненість до нуклеїнових кислот. Для позитивного контрастування за допомогою УА використовують 2% або насичений розчини у 50, 70 або 100% етанолі чи метанолі. УА добре проникає в тканини тому він частіше використовується для контрастування зрізів тканин, уражених вірусами. Робота з спиртовими розчинами УА має ряд труднощів. За рахунок великої летючості спиртів при довготривалому контрастуванні на зрізах нерідко випадає осад. Окрім того, спиртові розчини УА досить агресивні: вони руйнують деякі плівки-підкладинки. Це особливо ебезпечно при монтуванні зрізів на бленди.

З іонів свинцю для контрастування біологічних об’єктів частіше за все використовується цитрат свинцю (ЦС), рідше гідрооксид свинцю, ацетат та інші солі. ЦС зв’язується з негативно зарадженими компонентами, такими як гідроксильні групи та реагуючі з осмієм частини. В цей процес залучені також фосфатні групи.

Фосфорно-вольфрамова кислота (ФВК) в залежності від рН (більше чи менше 3) забарвлює полісахариди та глікопротеіни, а також нуклеопротеіди та білки.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав