Загальна схема негативного контрастування.
Успіх негативного контрастування залежить від того, чи будуть частки агрегувати та наскільки випадково вони розподілені по підкладинці. Барвник може змішуватися з розчином об’єкту до нанесення на підкладинку, або наноситися на підкладинку після адгезії до неї об’єкту. Суспендування зразків в розчині контрастеру дозволяє отримувати різну орієнтацію вивчаємих часточок на підкладинці. При звичайній процедурі негативного контрастування концентрація часточок повинна бути порядка 10-6 – 10-7 на 1 мл. Прі підборі оптимальної концентрації важливо досягти стану, щоб не було наложення часточок одна на одну.
Існують різні способи нанесення зразків на підкладинку.
Метод краплі.
На взяту пінцетом сіточку з підкладинкою наносять краплю зависі об’єкту. Через 1 хв після адсорбції об’єктів на сіточку наносять краплю розчину для негативного контрастування. Надлишок рідини видаляють фільтрувальним папером. Вміщують сіточку в контейнер. Після 15-30 хв зразок може бути досліджений в ЕМ. Можливо змішати завис зразку з барвником (1:1, по краплі) на плівці парафільму, а потім краплю суміші переносять на сіточку з підкладинкою.
Метод флотації.
Сіточку з підкладинкою вміщують на поверхню краплі вірусвмісного матеріалу об’єкту. За 1 хв об’єкт встигає адсорбуватися на поверхні підкладинки. Потім сіточку з об’єктом переносять на розташовану поруч краплю розчину негативного контрастера на 30 с та висушують.
Метод напилення.
Розчин барвника змішують з суспензією об’єкту та напиляють на підкладинку. Але при роботі з патогенними об’єктами (вірусами) така процедура являє собою велику небезпеку для здоров’я працівників. Завис матеріалу зазвичай готують в 1%-ному водному розчині контрастера та за допомогою пульвелізатора або за допомогою піпетки наносять на поверхню сіточки з підкладинкою. Сіточки висихають майже миттєво, та утворюється тонка плівка барвника, яка містить в собі об’єкт.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 699 | Нарушение авторских прав
|