АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Виконання практичного навику

Прочитайте:
  1. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  2. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  3. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  4. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  5. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  6. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  7. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  8. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  9. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  10. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу

«ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПЕРКУСІЇ ЛЕГЕНЬ»

І. ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРКУСІЯ.

Притуплення перкуторного звуку спостерігається при:

-вогнищевих ураженнях легень (пневмонія, невеликі пухлини, абсцеси, специфічні захворювання легень),

-початкових стадіях ексудації чи трансудації (І,ІУст. крупозної пневмонії, набряк легень,)

-ателектазі легень,

-інфаркті легень,

-початковій стадії ексудативного плевриту.

 

Тупий перкуторний звук спостерігається при:

-великих поверхнево розташованих пухлинах легень і плеври

-крупозній пневмонії II,III ст.

-ексудаті чи трансудаті в плевральній порожнині

-ателектазі легень

-інфаркті легень

-абсцесі легень

 

Коробочний перкуторний звук спостерігається при: - емфіземі легень.

 

Тимпанічний перкуторний звук спостерігається при:

- пневмотораксі

-синдромі порожнини в легені (абсцес, каверна).

 

2. ТОПОГРАФІЧНА ПЕРКУСІЯ:

Опущення нижнього краю легень спостерігається при:

- емфіземі легень

- спланхноптозі (після багаторазових пологів, випускання великої кількості асцитичної рідини)

 

Підняття нижнього краю легень спостерігається при:

-вираженному пневмосклерозі (цироз легені після туберкульозу, гнійних процесів),

- підвищенні внутрічерепного тиску (асцит, вагітність, ожиріння).

 

 

Алгоритм

виконання практичного навику

"А У С К У Л Ь Т А Ц І Я Л Е Г Е Н Ь"

 

Оснащення: стетоскоп, фонендоскоп, стетофонендоскоп.

Місце проведення: КДП, стаціонар

Положення хворого: стоячи, сидячи, при глибокому диханні

Порядок вислуховування:

верхівки легень, легеневі поля по передній поверхні в ділянці І, II, міжребер'їв на симетричних ділянках, задня поверхня грудної клітини в ділянці верхівок, міжлопаткового простору, підлопаткових зонах, підпахвових ділянках. Вислуховування проводиться у напрямку від здорових ділянок до хворих на симетричних поверхнях.

 

Характеристика аускультативних даних:

В нормальних легенях вислуховується везикулярне дихання (звук, що нагадує звук"ф" при втягуванні повітря, вислуховується на вдосі).

Якісні зміни дихання:

- жорстке - при бронхітах

- бронхіальне - при синдромі ущільнення леге­невої тканини (крупозна пневмонія) та при синдромі порожнини, що сполучається з бронхом (каверна, абс­цес легень)

Кількісні зміни дихання:

- посилене - при тонкій грудній стінці, у дітей (пуерильне дихання) та в патології:

- у ділянці здорової легені при важких ураженнях іншої половини (так зване вікарне, замісне посилення);

- ослаблене - при товстій грудній стінці (при ожирінні, у культуристів, важ-коатлетів); при зменшенні кількості альвеол, що функціонують, у ділянці вислуховування (вогнищева пневмонія, пухлина, ателектаз, інфаркт легені, емфізема легень), при заповненні альвеол ексудатом чи трансудатом (набряк легень, ІДУ ст. крупозної пневмонії), при відсутності легеневої тканини на ділянці вислуховування (ексудат чи трансудат у плевральній порожнині, велика поверхнево розташована пухлина)

Додаткові дихальні шуми:

- хрипи сухі і вологі (при ураженні бронхів, наявності секрету в бронхах),

- крепітація (при наявності ексудату чи трансудату в альвеолах) - при набряку легень та І, ІУ ст. крупозної пневмонії

- шум тертя плеври (при наявності фіброзних нашарувань на плевральних листках.)

Алгоритм

виконання практичного навику

"В И З Н А Ч Е Н Н Я Ж Е Л"

 

Дихальний об'єм (ДО) -це кількість повітря, яке людина вдихає або видихає при спокійному диханні (300 - 700 мл). ДО забезпечує підтримку певного рівня парціального тиску кисню та вуглекислого газу в альвеоляр­ному повітрі.

Резервний об'єм (РО) вдиху - це кількість повітря, яке може бути введене в легені, якщо після спокійного видиху здійснити максимальний вдих. РО вдиху становить 1500 - 2000 мл. Він визначає здатність легень до додаткового розширення, необхідну для збільшення газообміну при під­вищеній потребі організму.

Резервний об 'єм видиху -це кількість повітря, яке видаляється з легень, якщо після спокійних вдиху і видиху здійснити максимальний видих. РО видиху становить 1500 - 2000 мл. Він визначає ступінь постійного розтяг­нення легень.

Залишковий об'єм - це об'єм повітря, яке залишається в легенях після максимально глибокого видиху. Він становить 1000 - 1500 мл. ДО + РОвд. + РО вид. = ЖЄЛ.

ЖЄЛ - це найглибше дихання, на яке здатна людина. Вона визначається кількістю повітря, яке може бути видалене з легень, якщо після максимального вдиху зробити максимальний видих. Для чоловіків ЖЄЛ становить 3,5 - 4,8 л, для жінок - 3 - 3,5 л.

I. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:
 стаціонар, КДП.

II. ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

1. Спірометр.

2. Спирт.

3. Марлеві серветки.

III. ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ НАВИКУ:

Спеціальної підготовки пацієнт не потребує.

 

IV. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ НАВИКУ:

1. Проводити за допомогою сухих і вологих спірометрів.

2. Дослідження краще проводити натще.

3. Провести дезінфекцію мундштука спірометра за допомогою розчину етилового спирту.

4. Після дезінфекції мундштука пацієнт робить максимальний вдих, а потім повільний видих ротом у спірометр. Ніс при цьому затиснутий пальцями або носовим затискачем.

5. Кількість введеного у спірометр повітря вимірюється показниками шкали і відповідає ЖЄЛ.

6. Вимірювання проводиться 2-3 рази для більш точного результату.

 

Алгоритм

виконання практичного навику

«ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ, ГЛИБИНИ, РИТМУ ДИХАННЯ»

 

 

Мета: визначити основні показники дихання.

Оснащення: годинник чи секундомір, температурний лист, ручка.

Етапи Обгрунтування
1. Підготовка до процедури. Люб'язно і ввічливо назвіть пацієнту. Уточніть, як до нього звертатися.   Установлення контакту з пацієн­том.
2. Попередити пацієнта, що буде проведе­но дослідження пульса.   Виключається можливість керу­вання диханням.
3. Отримайте згоду пацієнта на проведен­ня процедури.   Дотримуються права пацієнта.
4. Вимийте і висушіть руки. Забезпечується інфекційна безпека.
5. Виконання процедури. Взяти пацієнта за руку так, як для дослід­ження пульсу, спостерігати за екскурсією грудної клітки пацієнта і рахувати дихаль­ні рухи за ЗО с. Результат помножити на 2.   Визначається число дихальних рухів.
7. Якщо не вдається спостерігати екскур­сію грудної клітки, продовжуючи тримати руку пацієнта за зап'ясток, покласти руки (свою і пацієнта) на грудну клітку (у жі­нок) чи надчеревну ділянку (у чоловіків), імітуючи дослідження пульсу.   Імітація визначення пульсу.
8. Записати результати в лист медсестринської оцінки і в температурний лист.   Документуються результати до­слідження.
8. Закінчення процедури. Вимити і висушити руки.   Забезпечується інфекційна безпе­ка.

 

Алгоритм

виконання практичного навику

«ОБСТЕЖЕННЯ ОРГАНІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ»

 

 

№ Етапи виконання Зміст та матеріальне забезпечення
1. Опитування 1. Скарги - задишка, серцебиття, порушення ритму, біль у ділянці серця, за грудиною, кашель, кровохаркання, головний біль, набряки, головокружіння та інше. 2. Анамнез захворювання: перші симптоми захворювання та їх розвиток, лікування та його наслідки. 3. Анамнез життя: спадковість, інфекції, шкідливі звички, проф. шкідливості.  
2. Огляд Загальний - положення хворого, колір шкіри та слизових оболонок; чорна, жовта, набряки. Огляд ділянки серця: серцевий горб, верхівковий поштовх, розширення вен та їх пульсація, огляд вен кінцівок та ін.  
3. Пальпація Пальпація верхівкового поштовху, (котяче муркотіння)  
4. Перкусія 1. Визначення відносної серцевої тупості. 2. Визначення висоти абсолютної серцевої тупості. 3. Визначення конфігурації серця та судин серця. 4. Оцінка отриманих результатів.  
5.   Аускультація Аускультація серця в стандартних та допоміжних точках: а)тони, б)шуми. Ритмічність тонів, гучність, акцент, відношення гучності тонів, роздвоєння тонів; шум - по фазі діяльності серця, його гучність, характеристика за формою шуму, проведення шумів, шум тертя перекарду
6. Аускультація артерій та вен  
7. Дослідження пульсу Властивості пульсу, пульсація артерій, капілярний пульс.
8. Інструментальні обстеження 1. Вимірювання артеріального тиску. 2. ЕКГ,ФКГ. 3. Рентгенологічні обстеження. 4. Інші спеціальні обстеження. 5. Лабораторні обстеження  

 

 

Алгоритм

виконання практичного навику

«АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ»

 

№ Етапи виконання Зміст та матеріальне забезпечення
  Підготовка необхідного матеріалу Візьміть стетофонендоскоп
  Положення хворого Хворий лежить на спині або стоїть (залежно від стану) з оголеним до пояса тулубом  
  Вислуховування звуків з мітрального клапана 1.Поставте стетофонендоскоп на ділянку верхівкового поштовху. 2. Вислухайте і дайте характеристику звуків серця, визначивши їх тривалість і звучність  
  Вислуховування звуків з аортального клапана 1. Поставте стетофонендоскоп в друге міжребер'я біля правого краю грудини. 2. Вислухайте і дайте характеристику звуків серця, визначивши їх тривалість і звучність  
  Вислуховування звуків з клапана легеневої артерії 1. Поставте стетофонендоскоп в друге міжребер'я біля лівого краю грудини. 2. Вислухайте і дайте характеристику звуків серця, визначивши їх тривалість і звучність  
  Вислуховування звуків трьохстулкового клапана 1. Поставте стетофонендоскоп на основу мечопо-дібного відростка. 2. Вислухайте і дайте характеристику звуків серця, визначивши їх тривалість і звучність  
  Вислуховування звуків з аортального клапана в точці Боткіна-Ерба (додаткова точка) 1. Поставте стетофонендоскоп зліва біля грудини в місці прикріплення 3-4 ребра. 2. Вислухайте і дайте характеристику звуків серця, визначивши їх тривалість і звучність.  

 

Алгоритм

виконання практичного навику

«ПАЛЬПАЦІЯ ДІЛЯНКИ СЕРЦЯ»

 

№ Етапи виконання Зміст та матеріальне забезпечення
  Визначення верхівкового і серцевого поштовху 1. Поставте долоню основою до грудини, а пальцями до пахвинної ділянки так, щоб подушки кінцевих фаланг 2-4 пальців знаходилися в ділян-ці 5-го міжребер'я по лівій середньо ключичній лінії. 2. Визначіть місцезнаходження верхівкового поштовху,охарактеризуйте його властивості (площу, висоту, силу, резистентність)
  Визначення «котячого муркотіння» 1. Поставте долоню на ділянку серця. 2. Відзначте наявність «котячого муркотіння» (тремтіння грудної клітки)

 

 

Алгоритм

виконання практичного навику

" ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЦЬ СЕРЦЯ"

 

1. Визначення висоти стояння правого куполу діафрагми.

Перкусія проводиться по правій парастернальній лінії від ясного легеневого до тупого звуку /верхня границя печінкової тупості/. Положення пальця - плесиметра -паралельно ребрам. В нормі - IV міжребер'я.

2. Визначення правої границі відносної серцевої тупості.

Перкусія проводиться в IV міжребер'ї справа від соскової лінії до грудини. Положення пальця-плесиметра – паралельно межі, яку визначаємо. В нормі – на 1-0,5 см вправо від лівого краю грудини.

 

3. Визначення верхньої границі відносної серцевої тупості.

Перкусія проводиться по лівій білягрудинній лінії з II міжребер'я вниз. Положення пальця -плесиметра - паралельно ребра. В нормі верхній край II ребра.

 

4. Визначення лівої границі відносно серцевої тупості.

Перкусія проводиться по V міжребер'ю зліва від передньої під- пахової лінії до середини. Положення пальця - плесиметра –па--ралельно межі, яку визначаємо. В нормі – співпаде з верхівко-вим поштовхом /на 1-1,5 см до середини від лівої середньоклю-чичної лінії/.

 

АЛГО РИТМ

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 654 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)