 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Клінічні симптоми до початку лікуванняСтупінь |рівень| 1 – Інтермітуюча бронхіальна астма * Короткочасні симптоми виникають рідше за 1 раз на тиждень * Короткочасні загострення (від декілька годин до декілька днів) * Нічні симптоми виникають не частіше за 2 рази на місяць * Нормальні значення показників ФВД між загостреннями * ОФВ або ПШВ >80% від належних * Добові коливання ПШВ| або ОФВ <20%. Ступінь|рівень| 2 – Легка персистуюча| бронхіальна астма Симптоми виникають частіше за 1 раз на тиждень, але|та| рідше за 1 раз на день * Загострення можуть порушувати активність і сон * Нічні симптоми виникають| частіше за 2 рази на місяць * ОФВ або ПОСВ >80% від належних * Добові коливання ПШВ або ОФВ1 -20-30 % Ступінь|рівень| 3 – Середньо важка|тяжка| персистуюча| бронхіальна астма Симптоми виникають щодня * Загострення призводять| до порушення активності і сну * Нічні симптоми виникають частіше за 1 раз на тиждень * Необхідність в щоденному використанні| β2- агоністів короткої дії * ОФВ або| ПШВ 60-80% від належних * Добові коливання ОФВ або| ПШВ >30 % Ступінь|рівень| 4 – Важка|тяжка| персистуюча| бронхіальна астма * Постійна наявність денних симптомів * Часті загострення * Часті нічні симптоми * Обмеження фізичної активності, що обумовлено| БА * ОФВ або| ПШВ < 60% від належних * Добові коливання| ПШВ або ОФВ >30 %.
Критерії контролю бронхіальної астми (GINA| -2006) Характеристика Контрольована Частково Неконтрольована Денні симптоми Немає (двічі контрольована або менш в тиждень Більш ніж двічі в тиждень Нічні симптоми Немає Будь-які Необхідність в Немає(двічі Більш ніж Наявність три або препараті, який нівелює | або менш двічі більш за ознаки | симптоми тиждень тиждень ЧКА в яку-небудь Обмеження Немає(двічі Будь-які тиждень активності або менш в тиждень Функція легенів Нормальна <80% розрахунковою (ЖЕЛ або Псв1) Загострення Немає Одне або більш Одне в будь-який тиждень| у рік
Діагностічні критерії| бронхіальної| астми| у|біля| дітей|: 1) клінічні критерії: типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та вранішній| час, які| проявляються| утрудненим| видихом| і сухими свистячими| хрипами|хрипіннями| над усією| поверхнею| грудної| клітки|, частіше| дистанційними|, тобто|, які| чути| на відстані|; клінічними| еквівалентами|
типового нападу|приступу| ядухи| є епізоди| утрудненого| на видиху| свистячого| дихання| (wheezing|) і напади спазматичного| сухого кашлю, які| супроводжуються| гострим| здуттям| легенів| і утрудненням| видиху| (експіраторна| задишка)|, у|біля| дітей| раннього| віку| - змішана| з переважанням| експіраторного| компоненту, симетричне| здуття| грудної| клітки|, особливо у|біля| верхніх| відділах|, втяжіння| міжреберних| проміжків|, у|біля| тяжких випадках| – трахеостернальна| рефракція|, коробковий| відтінок|, або| коробковий| тон перкуторного| тону, дифузні| сухі| свистячі| хрипи на фоні| жорсткого| або| послабленого| дихання|, висока| ефективність | проти| астматичної протизапальної| терапії|; 2) анамнестичні критерії: періодичність виникнення характерних астматичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми, розвиток проявів у нічний і вранішній час, почуття стиснення у грудній клітці, зв'язок появи вище зазначених ознак з перебуванням в атмосфері аероалергенів, полютантів, на тлі респіраторних інфекційних захворювань, після фізичного або психоемоційного навантаження, а також після дії інших чинників, зникнення симптомів астми після припинення контакту з причинно-значущим алергеном, ознаки супутніх атопічних захворювань у дитини, особливо алергічного ринокон'юктивіта або алергічної риносинусопатії, атопічного дерматиту, дерматореспіраторного синдрому, медикаментозної і /або харчової алергії, прояви яких передують задовго до маніфестації астматичних симптомів, обтяжений по алергічній патології сімейний анамнез. Допоміжні критерії: 3) рентгенологічні критерії: під час приступу-ознаки гострої емфіземи: підвищена прозорість обох легенів, фіксація грудної клітки в інспіраторній позиції, горизонтальне розташування ребер, розширення міжреберних проміжків, низьке стояння, сплощення і мала рухомість діафрагми, в період ремісії - ознаки хронічного бронхіта: дифузне посилення легеневого малюнка, збільшення, посилення і не структурність коренів легенів; при прогресуванні процесу зростають прояви хронічної емфіземи: грудна клітина набуває бочкоподібної форми, серцева тінь зменшується; 4) функціональні критерії: обструктивний тип вентиляційних порушень за даними показників функції зовнішнього дихання (спірометрії) - ФЖОЛ, ОФВ1, ПШВ ІТ, Мош25, Мош50, Мош75, зворотність порушень бронхіальної прохідності (ОФВ1), яка становить не менше ніж 15 % спонтанно через 5,15 і 30 хвилин після однієї інгаляції β2- агонистів (сальбутамола чи фенотерола), обструктивний тип вентиляційних порушень за даними пікфлоуметрії, якові використовують як для діагностики бронхіальної астми, так і для контролю за наступним її лікуванням. Індивідуальні портативні пікфлоуметри можна застосовувати як у клінічних, так і у амбулаторних умовах для регулярного домашнього моніторингу ПШВ, оскільки вони допомагають пацієнтам визначити ранні ознаки погіршення перебігу хвороби, порівнюючи наступні показники з попередніми; 5) лабораторні критерії: підвищений рівень еозинофілії крові; 6) алергологічні критерії: підвищений рівень еозинофілів у харкотинні і носовому слизу, підвищений рівень загального імуноглобуліну Е (ІgЕ) у сироватці крові, позитивні результати скарифікаційних шкірних проб у дітей віком старше 5 років, позитивний підвищений рівень алерген специфічних імуноглобулінів Е (ІgЕ) у сироватці крові (проводитися у дітей будь-якого віку, навіть у новонароджених, за інформативністю не перевищують шкірні тесті).
Ведення хворих| дітей| із загостренням| бронхіальної| астми|
Віділяють 3 стадії| астматичного статусу. І стадія – стадія відносної компенсації, характеризується сформованою резистентністю до симпатомиметиків і частково іншим бронхолітикам. Частіше виникає не нападоподібно, а поступово і продовжується декілька днів або навіть тижнів і характеризується блідістю шкіряних покровів, акроціанозом, експіраторною задишкою, здуттям грудної клітки, стійким кашлем, нерясними свистячими сухими хрипами на видиху на фоні ослабленого дихання і мінімальної кількості хрипів. Має місце затримка відходження харкотиння. Відмічається виражена тахікардія, підвищення артеріального тиску, звуження границь відносного серцевого притуплення із-за здуття легень. При дослідженні газів артеріальної крові виявляється гіпоксемія (РТО2 55-60мм рт.ст.), нерідко гіперкапнія (РТСО2 60-65 мм рт.ст.). ІІ стадія астматичного статусу характеризується наростаючою дихальною недостатністю, яка розвивається в результаті тотальної обструкції просвіту бронхів густим в’язким секретом при наявності вираженого набряку слизової оболонки бронхіального дерева і спазму гладкої мускулатури бронхів. Надто тяжкий стан хворого, блідий ціаноз, пероральний і акроціаноз, різко виражена тахікардія, задишка, збільшення печінки, набряки. При цьому парадоксальним є практично повна відсутність хрипів при аускультації („німа легеня”) або надто невелика кількість сухих хрипів на обмеженій ділянці. Нижні межи легенів змещени донизу, а екскурсія (та рухливість) легеневих полів вельми незначна. Зникає кашель, пульс частий, слабкого наповнення, а артеріальний тиск знижений. ІІІ стадія астматичного статусу (гіпоксемічна кома, асфіктичний синдром) розвиваються внаслідок некомпенсованого дихального і метаболічного ацидозу, вираженої гіперкапнії. Для швидко| прогресуючої | гіпоксемічної| коми характерні| прострація|, рання| втрата| свідомості|, втрата| рефлексів| на фоні| прогресуючого| генералізованого| ціанозу|, наростаючої| тахікардії|, задишки|, падіння| артеріального| тиску|, набухання| шийних| вен, збільшення| печінки|. Над легенями| перестають| вислуховуватись| хрипи і виникає аускультативний феномен -| | «мертва легеня»|. Для надання невідкладної допомоги дітям до 4 років використовується небулайзер з маскою на обличчя, дози для інгалювання призначають більші, ніж при застосуванні дозованих інгаляторів. З 4-6 років-дозований інгалятор і спейсер з мундштуком, понад 6 років - дозовані інгалятори різних модифікацій, краще з активованим диханням або зі спейсером. Режим дозування| інгаляційних глюкокортикостероїдів| у|біля| дітей| в залежності від| віку| і важкості| перебігу| бронхіальної| астми|
У дітей шкільного віку з інтермітуючим перебігом бронхіальної астми (І ступінь) протирецидивна терапія проводитися кромоглікатом натрія (5 мг 4 рази на день), а у разі недостатньої ефективності - 40 мг на добу (2 вдихи 4 рази на день) терміном не менше 6 тижнів з поступовим зниженням її за рахунок зменшення кількості прийомів при досягненні контролю за перебігом хвороби. При легкій астмі в якості монотерапії можуть бути використані антилейкотрієнові препарати (монтелукаст >2 років в дозі 4-5 мг один раз на день, у хворих старшого шкільного віку 5-10 мг на добу, зафірлукаст використовується у дітей старше 7 років у дозі 10 мг на день). При астмі фізичного навантаження корисним може бути призначення салметеролу (1-2 вдихи - 25-50 мкг на добу). Лікування персистуючої легкої астми (ступінь ІІ) у хворих віком старше 6-7 років починають із призначення більш високих доз кромоглікатів. Якщо така терапія неефективна на протязі 6-8 тижнів призначають ІГКС у низьких дозах. У випадку виникнення нічних приступів терапію доповнюють призначенням інгаляційних β2- агоністів тривалої дії і теофілінів, або антилейкотриєнових препаратів. Лікування персистуючої середньо важкої астми (ступінь ІІІ) у дітей шкільного віку проводитися середніми і високими дозами ІГКС, однак кращим є застосування середніх доз в комбінації з інгаляційними β2- агонистами тривалої дії. Перевагу має призначення препарату СЕРЕТИД Євохалер 25/50 по 2 вдихи 2 рази на добу, або Серетид Дискус 50/100 по 1 вдиху 2 рази. Альтернатівнімі препаратами можуть| бути| теофіліни| сповільненого| вивільнення| і антилейкотриєнові| препарати|. Лікування персистуючої важкої астми (ступінь ІУ) у дітей шкільного віку проводитися високими дозами ІГКС, однак кращим є застосування препарату Серетид Євохалер 25/125 по 2 вдихи 2 рази, або Серетид Дискус 50/250 по 1 вдиху 2 рази.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав |