АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Епідуральна анестезія

Використовується при великому операційному ризику: похилий вік пацієн­та; хвороби серця, легень, цукровий діабет тощо. Спинний мозок вкритий твер­дою, павутинною та м'якою (судинною) оболонками. Розчин анестетика вво­дять над твердою оболонкою, спинного мозку. Це є суто лікарська маніпуля­ція. Анестезію проводять у положенні хворого сидячи зі зігнутою спиною. Після інфільтраційної анестезії м'я­ких тканин і проведеної проби на чутливість до анестетика спеціальною голкою достатньо широкого просвіту зі шприцом, обережно і чітко по середній лінії хребта (щоб не попасти в спинномозковий канал) прохо­дять в епідуральний простір між остистими відростками II і III або III і IV поперекових хребців (рис. 1.4.13).

Рис. 1.4.13. Схема епідуральної та спинномозкової пункції:

а - вибір місця пункції;

б - положення голки.

Для епідуральної анестезії використовують 2 % розчин лідокаїну (15-20 мл для одномоментного введення), при необхідності довготривалої епідуральної анестезії прово­дять катетеризацію епідурального простору. Після введен­ня перших 3-5 мл розчину вичікують 3-5 хв. і в разі відсутності ознак спинальної анестезії вводять всю дозу анестетика.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 506 | Нарушение авторских прав