АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості догляду за хворими після інгаляційного наркозу

Прочитайте:
  1. E. - Так. Хоча в нормі розміри селезінки складають: довжина 12 см, ширина 8 см, товщина 3- 4 см, однак після прийому їжі може збільшуватися в 4- 5 рази.
  2. Анатомо- фізіологічна характеристика спинного мозку, вікові особливості в нормі та в паталогії
  3. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту дихання, наслідки його розладів.
  4. Анатомо-фізіологічні особливості системи кровотворення
  5. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  6. Апарати для інгаляційного наркозу
  7. Будова серця, серцевий цикл та його ругуляція, вікові особливості.
  8. Ведення післяпологового періоду
  9. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
  10. Велике та мале коло кровообігу, анатомія, фізіологія, вікові особливості.

Після закінчення операції і виведення хворого з наркозу його поміщають в окрему палату або відділення інтенсивної терапії. Спочатку готують функціональне ліжко, надають йому відповідного положення. Готують грілки, апарат подачі зволоженого кисню, систему для внутрішньовенних вливань, аспіратор, тонометр із фонендоскопом, стерильні шприци, набір медикаментозних засобів, необхідних для інтенсивної терапії. Поряд з цим для проведення реанімаційних заходів готують серветки, роторозширювач, язикотримач, повітропровід, ларингоскоп, інтубаційні трубки, апарат для штучної вентиляції легень, набір інструментів для накладання трахеостоми, дефібрилятор тощо. Після звичайних операцій хворого вкладають на спину без подушки. До ніг кладуть грілки, налагоджують подачу зволоженого кисню, проводять внутрішньовенну інфузійну терапію. Спостерігають за пульсом, диханням, кольором шкірних покривів, вимірюють артеріальний тиск. Всі ці дані записують у карту індивідуального спостереження. Залежно від стану хворого ці дані фіксують через 15,30 або 60 хв.

Слід пам'ятати, що після наркозу, який проводився із застосуванням міорелаксантів тривалої дії, може настати пізня зупинка дихання, якій, як правило, передує в'ялість, м'язове безсилля, поверхневе дихання або рекураризація - повне розслаблення скелетної мускулатури. У цих випадках слід терміново налагодити ШВЛ, ввести прозерин (антидот міорелаксантів), атропін. Причинами різкого зниження артеріального тиску, що супроводжується колапсом, можуть бути больовий шок, крововтрата, гостра серцева недостатність, надниркова недостатність. Залежно від причини, що викликала зниження артеріального тиску застосовуються різні засоби інтенсивної терапії. Після використання інгаля­ційного наркозу, внаслідок закупорки бронха слизом або кров'ю, може виник­нути ателектаз легень. Ателектована ділянка легені схильна до запалення. Для усунення ателектазу проводять бронхоскопію, дихальну гімнастику (черевну і грудну), відкашлювання, надування гумових іграшок або камери з м'яча (підви­щення тиску повітря в легені сприяє її розправленню).

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 500 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)