1. Навчання самоконтролю рівня глюкози в крові проводити всім пацієнтам, а особлива увага:
- пацієнтам з високим ризиком гіпоглікемії, при гострих захворюваннях, зміні терапії, характеру харчування (релігійний піст тощо), при вагітності, пацієнтам з недостатнім глікемічним контролем (HbA1c >8%);
- пацієнтам з ЦД 2 типу, які отримують інсулін та пройшли навчання щодо корекції його дози;
- для забезпечення безпеки під час виробничої діяльності, у тому числі водіння транспортним засобом;
- для тих, хто застосовує пероральні ЛЗ для зниження рівня глюкози, щоб надати дані про гіпоглікемію;
- для спостереження за змінами під час інтеркурентних захворювань.
Бажані:
2. Запропонувати пацієнтові, у якого вперше виявили ЦД 2 типу, проводити самоконтроль рівня глюкози в крові та вести щотижневик самоконтролю. Обговорити мету і узгодити, як записувати і розшифровувати дані, проводити вимірювання.
3. Пацієнтам, які одержують багатократні ін'єкції інсуліну або помпову інсулінотерапію, повинні проводити самоконтроль рівня глюкози крові 3 або більше разів на добу.
4. Використовувати дані самоконтролю рівня глюкози для оцінки ефективності лікування у всіх пацієнтів.
5. Проводити структуровану щорічну оцінку:
- навичок самоконтролю пацієнтів;
- якості та відповідної кількості зроблених аналізів;
- використання отриманих результатів;
- впливу самоконтролю на якість життя;
- стану приладів, що використовується.
6. Якщо самоконтроль доцільний, але контроль рівня глюкози в крові є для пацієнта неприйнятним, треба обговорити моніторинг рівня глюкози в сечі.