АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГІПО- ТА АТОНІЯ МАТКИ

Прочитайте:
  1. A. Затримка додаткової дольки у порожнині матки
  2. E. - Широку зв’язку матки.
  3. N На внутрішній стінці матки є залишки залоз, з яких потім регенерує покрив ендометрію.
  4. N Скорочення матки поступово зменшуються, вони менш виражені в нижньому сегменті і шийці.
  5. N85 Інші незапальні ураження матки, за винятком шийки матки
  6. VІ. Техніка проведення операції кесарева розтину в нижньому сегменті матки поперечним розтином.
  7. А. Рак шейки матки
  8. Б. Рак тела матки
  9. Б15 Охарактеризуйте будову ,положення матки
  10. Бальная оценка состояния шейки матки при беременности по E.H. Bishop

Маткові кровотечі в перші години післяпологового періоду найбільш час­то пов'язані з порушенням скоротливої діяльності матки (гіпо- і атонічний стан). При гіпотонії матка втрачає свій нормальний тонус і скоротливу здатність, але на механічні, фізичні та фармакологічні подразники звичайно відповідає скороченням. Для атонії характерна відсутність скорочень та різке зниження тонусу матки, яка не реагує на вищеназвані подразники. Також мо­же бути коагулопатична кровотеча (при порушенні згортальної функції крові), але вона зустрічається рідше і має, як правило, вторинний характер.

Причини гіпотонічних кровотеч можно поділити на дві групи:

- причини екстрагенітального характеру;

- акушерські причини.

Причини гіпотонії або атонії матки:

- порушення функціональної здібності міометрію (пізній гестоз, ендокринопатії, соматичні захворювання, пухлини матки, рубець на матці, великий плід, багатоводдя, багатопліддя та інші);

- перезбудження з наступним виснаженням функції міометрію (тривалі або затяжні пологи, оперативне закінчення пологів, застосування ліків, що знижують тонус міометрію (спазмолітики, токолітики, гіпоксія під час пологів, тощо);

- порушення скоротливої функції міометрію внаслідок порушення біохімічних процесів, кореляції нейрогуморальних факторів (естрогени, ацетилхолін, окситоцин, холінестераза, прогестерон, простагландіни).

- порушення процесу прикріплення, відділення та виділення плаценти та посліду;

- ідіопатичні (не встановлені).

 

Клінічна картина гіпотонічних кровотеч різноманітна — від значної крово­течі за кілька хвилин до періодичної крововтрати через кожні 20—30 хвилин.

Кровотеча може бути 2- видів:

- кровотеча розпочинається відразу після народження дитини, масивна (за декілька хвилин > 1000 мл); матка залишається гіпотонічною не скорочується, швидко розвивається гіповолемія, геморагічний шок;

- кровотеча розпочинається після скорочення матки, кров виділяється невеликими порціями, крововтрата збільшується поступово. Характерно чергування гіпотонії матки з відновленням тонусу, зупиненням та продовженням кровотечі.

 

Об'єм допомоги та її повнота залежать від обсягу, інтенсивності крово­течі та початкового стану породіллі: проведення консервативних методів зу­пинки необхідно розпочинати профілактично у жінок групи ризику щодо ви­никнення кровотеч, а з лікувальною метою — при ОК від 0,5% до 1—1,2% від маси тіла породіллі.

Надання допомоги доцільно проводити за наступною схемою:

а) спорожнення сечового міхура;

б) зовнішній масаж матки (20—ЗО с через 1 хв);

в) застосування холоду на низ живота;

г) введення утеротонічних засобів — в/в окситоцин 5 ОД, або 0,5-1,0 мл 0,02% метилергометрину, або 5 мг простагландину F або Е2 в 250 мл фізіологічного розчину хлористого натрію, ефективне введення простагландинів в шийку матки або в тіло матки через черевну стінку з наступним в/в крапельним (35-40 крапель/хв) введенням 10 ОД окситоцину на 250 мл фізіологічного розчину хлористого натрію;

д) ручне обстеження матки і масаж матки на кулаці;

е) огляд пологових шляхів та зашивання розривів;

є) введення тампона з ефіром в заднє склепіння піхви;

ж) накладання клем на параметри за методом Бакшеєва М.С., шов на ший­ку матки за Михайленко або Лосицькою можуть бути застосовані для підготовки до операції.

Одночасно з вищеперерахованими заходами необхідно проводити інфузійну терапію, вводити глюкокортикоїди, вазопресори.

При крововтраті 1,5% від маси тіла і тривалій кровотечі слід застосувати хірургічне втручання в обсязі екстирпації матки, а при необхідності — перев'язування внутрішніх клубових артерій.

Алгоритм надання медичної допомоги:

1. Загальний огляд породіллі:

- оцінка величини крововтрати доступними методами (додаток №1);

- оцінка стану породіллі: скарги, АТ, частота пульсу, колір шкіри та слизових оболонок, кількість сечі, наявність та стадія геморагічного шоку.

2. Термінове лабораторне обстеження:

- визначення рівня гемоглобіну, гематокрит;

- коагулограма (кількість тромбоцитів, протромбіновий індекс, рівень фібриногену, час згортання крові);

- група крові та резус фактор;

- біохімічні обстеження за показаннями.

3. Катетеризація периферичної або центральної вени залежно від величини крововтрати та стану жінки.

4. Випорожнення сечового міхура

5. Початок або продовження введення утеротоніків: 10-20 ОД окситоцину в/в на 400 мл фізіологічного розчину (А).

6. Проведення ручного обстеження порожнини матки під внутрішньовенним наркозом (оцінка цілісності стінок матки, особливо лівої стінки матки, видалення згустків крові або залишків плаценти чи оболонок).

7. Огляд пологових шляхів та відновлення їх цілісності.

8. Зовнішній масаж матки.

9. У разі продовження кровотечі додатково вводять 800 мкг мізопростолу ректально (А).

10. Відновлення ОЦК та крововтрати (див. лікування геморагічного шоку).

11. У разі відновленні кровотечі та величині крововтраті 1,5% і більше від маси тіла – оперативне лікування: екстирпація матки без придатків, за умови продовження кровотечі – перев’язка внутрішніх клубових артерій фахівцем, що володіє цією операцією.

12. При підготовці до оперативного лікування з метою зменшення крововтрати тимчасова бімануальна зовнішня або внутрішня компресія матки.

13. При продовженні кровотечі після екстирпації матки – туга тампонада черевної порожнини та піхви (до зупинки кровотечі черевну порожнину не зашивати).

 

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 629 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)