АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Короткі теоретичні відомості

Прочитайте:
  1. ЕВОЛЮЦІЯ МОЗКУ ЛЮДИНИ І ПОЯВА СВІДОМОСТІ
  2. Етапи формування свідомості
  3. Загальні відомості
  4. Загальні відомості про вологість та методи її вимірювання. Психрометричний метод вимірювання вологості в газових середоаищах
  5. Загальні відомості про діагностику захворювань
  6. Загальні відомості про з’єднання кісток
  7. Загальні відомості про професійні інтоксикації
  8. Загальні відомості про скелет
  9. Загальні відомості про цукровий діабет.
  10. Короткі історичні відомості про розвиток наук анатомії та фізіології дитини

Каолін – це широко розповсюджена сировина України, яка може бути використана для виготовлення коагулянтів. Основний матеріал каолінів – каолініт Al2Si2O5(OH)4 або Al2O3·2SiO2·2H2O. Масова частка Al2O3 в каоліні-сирці (19,0÷40,0) %, а в збагаченому каоліні – (35,0÷42,0)%.

Деякі каоліни окрім каолініту містять також Аl(ОН)3 у вигляді гідраргіліту або гіббсіту, тому масова частка А12О3 в таких каолінах може підвищу­ватись до 45 %.

Природні каоліни при температурах до 393 Κ із сульфатною кислотою низької та середньої (до 60 %) концентрації майже не взаємодіють. Але попередня термічна обробка каоліну при температурі 853-923 Κ протя­гом півгодини призводить до перетворення каолініту в метакаолініт за реак­цією:

 

Al2Si2O5(OH)4→ Al2O3·2SiO2+2H2O (1.1)

 

Високоактивний метакаолініт, що утворився при термообробці, легко взаємодіє навіть з порівняно розбавленою 20 %-ою сульфатною кислотою згід­но з реакцією:

 

Al2O3·2SiO2+3H2S04=Al2(S04)3·aq+2SiO2+5H2O↑ (1.2)

 

Вилучення А12О3 в розчин стехіометричною дозою 20 %-ої H24 досягає при цьому 95 %, а кремнезем практично повністю залишається в твер­дій фазі. Розчинність SiО2 в розчині сульфату алюмінію не перевищує (0,1-0,2) г/дм3. Ступінь вилучення А12О3 в розчин збільшується від 14 % до 95 % зі збільшенням температури від 333 Κ до 377 К.

При спіканні каолінів зі сірчаною кислотою при температурі вище 473 Κ немає потреби в попередній термообробці каолінів. При цьому утворюється безводний сульфат алюмінію і відповідно підвищується вміст активного А12О3 в коагулянті:

 

Al2Si2O5(OH)4+3H2S04=Al2(S04)3 +2SiO2+5H2O↑ (1.3)

 

Розроблено також метод двостадійної сульфатизації каолінів. На пер­шій стадії із каоліну, сірчаної кислоти готують пасту 50 %-ої вологості, яку гранулюють при температурі 523 Κ і обпалюють при 853 К. Замість сірчаної кислоти для приготування пасти можна використовувати еквівалентну за сульфат-йоном кількість розчину сульфату алюмінію. Вилучення А12О3 в роз­чин здійснюють сірчаною кислотою, кількість якої розраховують для одер­жання коагулянту з концентрацією 13,5 % в перерахунку на А12О3.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 276 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)