Патофізіологія
Серцева недостатність
Недостатність кровообігу, чи серцева недостатність (СН), - нездатність серця забезпечити кровообіг, що відповідав би метаболічним потребам організму. Серцеву недостатність можна також визначити як патологічний стан, при якому серце не може забезпечити органи і тканини необхідною кількістю крові при нормальному або збільшеному венозному поверненні. Це поширений патологічний стан, що характеризується високою летальністю.
Етіологія
Найчастішими причинами СН у дітей є природжені та набуті вади серця, запальні захворювання серця (кардити), кардіоміопатії, фіброеластоз ендоміокарда, виражені та тривалі порушення ритму серця. До СН можуть призводити стани, які протягом довгого часу супроводжуються високим серцевим викидом (СВ) і, відповідно, хвилинним об’ємом серця (ХОС). Це хронічна анемія, тиреотоксикоз, тяжкі пневмонії, хвороби нирок, інфекційні токсикози, які часто ускладнюються СН. Далі йтиметься про СН, обумовлену патологією власне серця.
Патофізіологія
Клінічні прояви СН обумовлені зниженням кровопостачання органів і недостатнім забезпеченням тканин киснем внаслідок низького СВ і порушення компенсаторних можливостей серця (систолічна СН), а також застоєм у системних і легеневих венах (діастолічна СН). Компенсаторні зміни, що виникають, полягають у такому:
збільшення об’єму (дилатація) і маси (гіпертрофія) лівого чи правого (залежно від первинних гемодинамічних порушень) або і обох шлуночків;
збільшення загального периферичного судинного опору (ЗПСО) внаслідок підвищення тонусу симпатичної нервової системи і підвищення концентрації катехоламінів у крові;
активація ренін-ангіотензинової системи і вазопресину. Ці компенсаторні механізми у поєднанні з «насосною недостатністю» відіграють ту чи іншу роль у патофізіології СН.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 457 | Нарушение авторских прав
|