АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практика оздоровления та набуття теоретичних знань у валеології

З позицій системного підходу, прийнятого у валеології, структурну організацію людини можна подати у вигляді піраміди. Виходячи з уявлень про людину як систему пірамідального типу, що включає як підсистему тіло (сому) — підошва піраміди, психіку (інтелектуально-емоційна сфера) — середня ланка піраміди і духовний компонент — вершина піраміди, у валеології розроблена тактика пізнання і оздоровлення (див.схему № 1).

Духовному аспектові як у західній, так і у нашій практиці оздоровлення поки що не гадається належної уваги. Виробляючи стратегію здоров'я, починати необхідно з оздоровлення всього організму, а тактику — з того рівня, який організовує всі інші, — духовного. На жаль, переважна більшість людей вважає, що з духовним здоров'ям у них усе гаразд, а всі неприємності пояснюють випадковими явищами нестійкого функціонування окремих систем чи органів, наприклад, кишечника, нирок, печінки тощо.

Другий за ієрархією рівень — психічна сфера людини. Зі станом психіки, як відомо, пов'язаний стан тіла, що підтверджується наявністю психосоматичних захворювань, зокрема "хвороб адаптації" тощо, які виникають при тривалому психоемоційному стресі, а також під впливом надмірних як негативних, так і позитивних психокомплексів.

Комплекс оздоровчих методів, що в першу чергу впливають на емоційно-інтелектуальну сферу, передбачає вміння працювати з різними галузями психіки (психоаналіз і психосинтез, нейролінгвістичне програмування, елементи гельштат- і тілесноорієнтованої психотерапії, дихальної техніки і психонавантаження тощо).

Останній, нижчий за ієрархією рівень оздоровчих заходів — фізичний. Він включає:

1) нормалізацію трофотропної функції (очищення органів і систем, нормалізація діяльності травної системи, харчування, сну),

2) відновлення ерготропної функції за рахунок призначення тренувальних впливів (оздоровче і гіпоксичне тренування, загартовування тощо).

Людина — це система відкритого типу, що розвивається в часі й існує в просторі. Тому зовнішнім до підсистеми "фізичне тіло" просторовим аспектом її функціонування є обмін із зовнішнім середовищем — життєвий простір. Форми такого обміну — харчування (як інтимний, індивідуально визначений зв'язок організму із зовнішнім середовищем), дихання, біоенергообмін. Сюди відносяться вплив на людину екології, Землі й планет (біоритми).

Просторовим аспектом функціонування другої, психічної підсистеми є психообмін. Сюди належать впливи людського оточення на рівні мікрогрупи, колективу (навчального, трудового), людського суспільства. Просторовим (зовнішнім) до підсистеми "духовне" є вищі духовні закони, закони моралі, загальнолюдські цінності (див. схему № 2).

У розляді системоутворюючого поняття курсу "здоров'я", його інтегрального змісту, специфіки процесів, що відбуваються в організмі людини під дією сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів, в обраному підході виділяються такі складові здоров'я:

фізичне, психічне, духовне. Індуктивний принцип структурування, подачі та осмислення навчального матеріалу слугує реалізації основних завдань курсу:1) формування в людини стійкої світоглядної позиції, в основі якої розуміння себе частиною Природи, уявлення залежності стану здоров'я від природних факторів та встановлення гармонійних взаємин з Природою і Всесвітом, суспільством; 2) свідоме осмислення і сприйняття основних валеологічних принципів та закономірностей життєдіяльності людини; 3) створення сталих мотиваційних настанов на валеологічну поведінку і здоровий спосіб життя як провідної умови самореалізації людини, її виживання.

Валеологічний курс вищої школи повинен базуватися на інтегровано-курсовій основі, яка на сьогодні є найбільш перспективною. Саме це надасть систематичності в отриманні знань, а виважене методичне забезпечення зробить можливим формування дієвого ставлення до власного здоров'я, до його збереження і зміцнення, розуміння значущості створення власної оздоровчої програми, поведінкової стратегії, етичного відношення до себе, інших, оточуючого світу.

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 820 | Нарушение авторских прав