АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Призначити необхідне лікування

Прочитайте:
  1. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  2. IV. Лікування
  3. XII. Лікування.
  4. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  5. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  6. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  7. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  8. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  9. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  10. Алгоритм лікування функціональної диспепсії

 

Завідувач кафедри

внутрішньої медицини №2

член-кор. АМН України,

д.мед.н., професор К.М. Амосова

 

Задача 2

У хворого має місце: Бронхіальна астма, персистуюча, середньої тяжкості, неконтрольований перебіг, загострення середнього ступеню тяжкості. Легенева недостатність І ст. за обструктивним типо м.

Діагноз персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості встановлено на підставі наявності у хворого:

· Щоденних симптомів астми;

· Нічних симптомів (частіше 1 разу на тиждень);

· Необхідності у щоденному прийомі β2-агоністів короткої дії.

Бронхіальна астма має неконтрольований перебіг, про що свідчить:

· наявність більше 2 денних симптомів на тиждень;

· часті нічні симптоми;

· часті загострення захворювання.

З агострення захворювання середнього ступеню тяжкості встановлено на підставі:

· частоти дихальних рухів 25 за 1 хвилину;

· участі в диханні допоміжної мускулатури;

· частоти пульсу 100 за 1 хвилину;

· РаО2 більше 60 мм рт. ст, Ра СО2 менше 45 мм рт. ст.;

· сатурації капілярної крові киснем більше 90%.

Висновок про наявність легеневої недостатності за обструктивним тип о м можна зробити, врахувавши вираженість гіперкапнії: рівень РаСО2 менше 50 мм рт. ст. відповідає І ступеню легеневої недостатності.

Лікування хворого повинно проводитись у стаціонарних умовах і має включати:

1. З метою досягнення швидкого бронхолітичного ефекту при мінімальній кількості небажаних ефектів:

· Інгаляція через спейсер β2-агоніста короткої дії сальбутамола 100 мкг (2-4 дози з інтервалом 20 хвилин впродовж 1 години);

· Додати інгаляції холінолітику (іпратропію броміду 40-80 мкг з інтервалом 30 хвилин впродовж 1 години);

· Або призначити комбінований препарат, який містить ß2-агонист короткої дії фенотерол 50 мкг та антихолінергічний препарат іпраторопію бромід 20 мкг (беродуал 2 дози кожні 20 хвилин впродовж 1 години).

2. Оцінити стан хворого через 40-60 хвилин.

3. При задовільному стані (частота дихальних рухів менше 20 за 1 хвилину, ЧСС менше 90 ударів за 1 хвилину, пікова швидкість видиху 60-80% від належного) продовжити інгаляції через спейсер одного з препаратів: сальбутамол (2-4 дози), фенотерол (2-4 дози) або беродуал (2-3 дози) кожні 4-6 годин впродовж доби;

4. При відсутності ефекту від заходів, відмічених у пункті 1, впродовж 1 години (частота дихальних рухів менше 25 за 1 хвилину, ЧСС 100-120 ударів за 1 хвилину, пікова швидкість видиху менше 60% від належного) призначити преднізолон 90-120 мг внутрішньовенно або 20-30 мг у таблетованій формі.

 

При кровотечах з варикозних вен стравоходу та шлунка:

§ Препарати соматостатину (по 100 мг кожні 2 години протягом 2 діб, перша доза вводиться внутрішньовенно, інші - внутрішньовенно або підшкірно)

§ Вазопресин вводиться внутрішньовенно, починаючи з дози 0,4 ОД/хвилину з наступним підвищенням дози до 0,6-0,8 ОД/хвилину протягом 12-24 годин до зупинки кровотечі

§ Гемостатична терапія (амінокапронова кислота, етамзілат, вікасол, препарати крові)

§ Інгібітори протонової помпи (контролок, омез, нексіум) або Н2-гістаміноблокатори (квамател) парентерально

§ Балонна тампонада (зондовим балоном Блекмора)

§ Ендоскопічне лікування

§ Видалення крові з шлунково-кишкового тракту за допомогою промивання шлунку через зонд льодяним ізотонічним розчином хлориду натрію та очисних клізм

§ Хірургічне лікування (при неефективності консервативних засобів)

Лікування печінкової енцефалопатії:

§ Різке обмеження білку в раціоні до 40 г на день або навіть виключення білків тваринного походження

§ Внутрішньовенне введення 5% розчину глюкози, гепасолу А, гепастерилу

§ З метою зменшення утворення аміаку в кишках – лактулоза (нормазе, дюфалак) - 60-120 мл на добу перорально, а також у клізмах); рифаксимін 1200 мг на добу протягом 1-2 тижнів, або ципрофлоксацин по 500 мг 2 рази на добу

§ З метою стимулюванняя знешкодження аміаку в печінці та м”язах:

Ø Орнитин-аспартат спочатку в/в повільно 20-40 г/добу, потім всередину 5 г 2-3 рази на добу

Ø Глютаргін (4% розчин для ін”єкцій в ампулах по 5 мл – вводиться 2 рази на день по 50 мл (2 г) на 150-250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно крапельно. У тяжких випадках добова доза препарату підвищується до150-200 мл (6-8 г);

Ø Цитраргінін - по 10 мл питного розчину 3 рази на добу

§ Еферентні методи лікування

§ Трансплантація печінки

 


Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 460 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)