АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості фармакокінетики

Згідно із сучасною класифікацією віків у геронтології виділяють три вікові групи: похилий вік — 60—74 роки; старечий — 75—89 років; довгожителі — 90 років і старші.

У процесі старіння людини мінятимуться фармакокіне­тика лікарських препаратів (за рахунок особливостей всмоктування, розподілення, біотрансформації та екскре­ції в осіб даних вікових груп) і їхня фармакодинаміка (за рахунок вікових змін структури клітинних рецепторів, ферментів, фізико-хімічних властивостей мембран та всьо­го метаболізму клітини в цілому).

Атрофія слизової шлунка та кишечника, що настає з віком, призводить до зниження всмоктувальної, секре­торної і рухової функцій ШКХ

На фармакокінетиці лікарського препарату, прийнятого всередину, Це позначиться зниженням швидкості й повноти його всмоктування із травного тракту, що може призвести до вповільнення наростання концентрації або до знижен­ня рівня концентрації лікарської речовини в крові.

При парентеральному застосуванні лікарського препа­рату його фармакокінетика також може змінюватися за рахунок зниження швидкості кровотоку в літніх осіб та осіб старечого віку, що призводить до вповільнення роз­повсюдження лікарської речовини в організмі, а при підшкірному та в/м введенні препарату — ще й до вповіль­нення розсмоктування його депо.

Надходячи у кров, певна частина ЛР (залежно від ступеня її фізико-хімічної спорідненості з білками плазми і передусім з альбуміном) утворює нетривкі комплекси з плазмовими білками, тимчасово втрачаючи фармаколо­гічну активність. Друга частина лікарської речовини, зали­шаючись у крові у вільному стані, здатна проходити крізь капілярну стінку в тканини і, взаємодіючи з різними клітин­ними структурами, справляти певний фармакологічний ефект. Між цими фракціями встановлюється динамічна рівновага. У міру виходу вільної ЛР з кров'яного русла у тканини, трансформації та елімінації відбувається її поповнення за рахунок руйнування лікарсько-білкових комплексів.

З віком відбувається зміна фізико-хімічних властивос­тей клітинних мембран, тропності тканин до ЛР, проник­ності капілярів, структурного та якісного складу білків плазми й інтенсивності регіонарного кровотоку, що спри­чиняється до зміщення рівноваги між двома формами ЛР в сторону вільної фракції та посилення її дії, аж до виник­нення лікарської інтоксикації. При введенні в організм декількох ЛР, конкуруючих за зв'язок із білками плазми й перебуваючих через це в незв'язаному стані та підви­щених концентраціях, ризик лікарської інтоксикації посилюється.

Вільна фракція ЛР піддається біотрансформації в над­то васкуляризованих органах і в першу чергу в печінці. У старих людей через зміну кровотоку в печінці, здатності гепатоцитів до екстракції ксенобіотиків із крові, а також місткості ферментативних систем печінки спостерігається підвищення концентрації препарату у плазмі, його над­лишкове нагромадження і збільшення строку його перебу­вання в організмі. За рахунок цього в організмі хворих даних вікових груп складаються передумови для форму­вання підвищеної чутливості до лікарських препаратів та виникнення лікарської інтоксикації.

Для уникнення цього в геріатричній практиці лікарську терапію прийнято починати з 1/2—2/з дози, встановленої для дорослих. Виведення ЛР та їхніх метаболітів здійсню­ється передусім нирками. З віком спостерігається зміна трьох основних функцій нирок: фільтрації, реабсорбції та канальцевої секреції. Зниження рівня метаболізму лікарських речовин у старіючому організмі сприяє подов­женню часу циркуляції й кумуляції введених препаратів, а отже — виникненню ризику їхньої токсичної дії. На фоні зміненого характеру розподілення і зменшеної елімінації ЛР знижена інтенсивність загальної та регіонарної цирку­ляції крові в організмі осіб похилого й старечого віку сприяє токсичній дії препаратів з вираженими кумулятив­ними властивостями.

Таким чином, причинами передозувань при призна­ченні геріатричним хворим препаратів з добре відомими фармакокінетичними властивостями є вікові морфо­логічні та функціональні зміни у шлунково-кишковому тракті, гіпоальбумінемія, зниження функції печінки й нирок.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 379 | Нарушение авторских прав