АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Функції середнього мозку. 27 Головною складовою екстрапірамідної нервової системи є стріо-палідарна система, яка поділяється на стріарну і палідарну
- Рухові функції.
- Сенсорні функції (наприклад зір).
- Регулювання актів жування та ковтання (тривалості)
- Забезпечення точних рухів рук (наприклад, при листі).
27 Головною складовою екстрапірамідної нервової системи є стріо-палідарна система, яка поділяється на стріарну і палідарну. Палідарна система включає в себе: бліде тіло(сприяє активізації рухів.знижує тонус м*язів), чорну речовину, червоне ядро, ретикулярна формація. Палідум Стріарна система включає: хвостате ядро, шкаралупу. Стріату підвмщує тонус м*язів,гальмує рухи. Стріопалідарна система має тісні зв*язки з іншими відділами нервової системи. Перш за все, є тісний зв”язок між палідум та стріатум. Основні утворення стріопалідарної системи мають велику кількість аферентних і еферентних зв”язків. Стріопалідарна система має зв”язки із слідуючими утвореннями: Корою головного мозку, перш за все із лобовою часткою через зоровий пагорб. За допомогою шляху кора –зоровий пагорб- стріопалідарна система- відбувається вмикання екстрапірамідних апаратів в систему наших довільних “рухів”. Всі синдроми ураження стріо-палідарної системи можна розділити на: 1. Гіпертонічно- гіпокінетичний синдром, 2. Гіпотонічно – гіперкінетичний синдром.При ураженні блідої кулі та чорної субстанції, розташованої в ніжках мозку і функціонально зв*язаної з ретикулярною формацією стовбура мозку, підкірковими вузлами і корою великих півкуль, виникає гіпертонічно-гіпокінетичний синдром. Ураження блідої кулі і розвиток вказаного синдрому в теперішній час заперечується. Але все ж таки, гіпертонічно-гіпокінетичний синдром виникає при ураженні блідої кулі або його зв”язуючих шляхів. При ураженні утворень палідум виникає гіпокінезія, котра супроводжується, одночасно, підвищенням пластичного тонусу м”язів Ураження стріопалідарної системи виявляються головним чином змінами м”язового тонусу (гіпотонія) і змінами активності рухів (гіпокінези- бідність рухів або гіперкінези – вимушені рухи). Зміни з боку м”язового тонусу і активності рухів можуть комбінуватися. Так гіпокінези нерідко поєднуються з високим м”язовим тонусом – ригідністю м”язів, а гіперкінези нерідко поєднуються з м”язовою гіпотонією.
28 Ембріогенез також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток — розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.
Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового
розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження.
Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку бувають різними.
Запліднення
Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітка — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, оскільки кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 610 | Нарушение авторских прав
|