АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гострий апендицит у дітей

Лікарів-інтернів хірургічного профілю)

Укрмедкнига

Методичні рекомендації підготували:

Завідувач курсом дитячої хірургії

доцент, к.м.н. В.Бліхар

Асистент курсу дитячої хірургії

І.Крицький

Асистент курсу дитячої хірургії

к.м.н. Р.Микуляк

Завідувач відділу дитячої хірургії

ТОДКЛ, обласний дитячий хірург М.Коновальчук

Дитячий уролог В.Коновальчук

Гострий апендицит у дітей

Гострий апендицит – гостре гнійне запалення червоподібного паростка. Апендицитом хворіють люди всіх вікових груп. Пік ураження припадає на вікові групи 20-40 років, діти і дорослі після 60 років хворіють рідше. Але анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку, відмінності клінічного перебігу, симптоматики захворювання обумовили ряд питань недостатньо вирішених, що створює проблему дитячої хірургії на сьогоднішній день.

Захворювання на гострий апендицит складає 4.01 на 1000 дитячого населення, смертність за останні три роки 0,03%. Щороку в нашій області оперують біля 1000 дітей з приводу гострого апендициту. В літературі повідомлено, що летальність при гострому апендициті становить 0,1 %- 0,42 % (Колєсов В, 1972.), а у віці до 3 років – 1,2 % (Степанов Е.О. 1974).

Не вирішеними залишаються питання пов’язані з методами діагностики гострого апендициту, ранніх проявів захворювання, санітарно-освітньою грамотністю батьків дитини, професіоналізму педіатрів. Це являється головним фактором, що спричиняє в 15-20% випадках пізнє звернення до лікаря і несвоєчасне оперативне втручання.

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку найбільш виражені протягом першого року життя. Потрібно враховувати наступні відмінності:

1. Високе розміщення купола сліпої кишки;

2. Недостатньо розвинутий нервовий та лімфоїдний апарат паростка;

3. Широкий просвіт червоподібного паростка;

4. Недорозвинутий сальник і низькі пластичні властивості очеревини.

Різноманітне розміщення паростка супроводжується варіабельністю клініки гострого апендициту. Виділяють наступні типи локалізації паростка:

1. Низхідне розміщення: паросток направляється в бік малого тазу (до 35%);

2. Медіальне або серединне розміщення: верхівка паростка направлена до середньої лінії (26%);

3. Ретроцекальне розміщення – паросток розміщений позаду сліпої кишки і прикритий нею (20%);

4. Латеральне розміщення – червоподібний паросток розміщений ззовні від сліпої кишки (15%).

Щодо етіології, то більшість хірургів визнає, що гострий апендицит – це бактеріальне пораження слизової оболонки активним інфекційним матеріалом, який затримується в просвіті паростка (Тошовські В., 1984).

Класифікація апендициту:

1. Гострий простий апендицит.

2. Гострий деструктивний апендицит: флегмонозний; гангренозний

а) без перфорації

б) з перфорацією

в) з утворенням інфільтрату

г) з утворенням абсцесу

д) з розвитком перитоніту

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 603 | Нарушение авторских прав