АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гострий гематогенний остеоміеліт кісток тазу

Пухлини головного і спинного мозку

Гострий лейкоз

Психогенні болі у животі

Правильне рішення досягається після отримання максимальної інформації за обмежений відрізок часу і ґрунтовний аналіз.

При неясному діагнозі хворий госпіталізується в хірургічний відділ, або інший відділ під нагляд хірурга. При неясному діагнозі, але при чітких показах до термінової лапаратомії, будь-що старатися уточнити діагноз шляхом використання складних методів обстеження є не розумним.

Лікування оперативне. Термінова операція проводиться через 2-3 години з моменту поступлення під загальним знечуленням з попереного доступу з зануренням кукси при допомозі кисетного шва.

Ускладнений апендицит потребує передопераційної підготовки, тому складання програми лікування базується на правильно сформованому розгорнутому діагнозі. Апендикулярний інфільтрат і периапендикулярний абсцес це той же гострий апендицит, але тактика різна. Діагноз “апендикулярний перитоніт” не буде вичерпним, якщо не вказати ступінь його поширення, не визначати його фази.

Від цього залежить багато: 1) як довго проводити передопераційну підготовку і в якому об’ємі; 2) який вибрати метод обстеження; 3) яким доступом іти на операцію, чи необхідне промивання черевної порожнини та інтубація кишківника, як закінчити операцію (накладанням лапаростоми чи вшивати наглухо черевну порожнину).

Крім цього обов’язковий огляд педіатра, тому що уважний і ретельний огляд завжди допоможе виявити супутні захворювання, які теж можуть впливати на лікувальну тактику, а саме: вибір анестетика, об’єм і тривалість передопераційної підготовки бо такий хворий може хворіти на гемофілією, цукровий діабет, хронічну ниркову чи серцеву недугу, і якщо це не врахувати то результат може бути незадовільним навіть при ідеально виконаній операції.

Знаючи майже все про хворого хірург повинен до початку лікування відповісти на слідуючі запитання:

1. Хворий потребує консервативного чи оперативного лікування?

2. Якщо необхідна передопераційна підготовка то в якому об’ємі?

3. Яким буде об’єм операції і з якого доступу його краще виконати?

4. Чи дозволяють досвід хірурга і умови лікувального закладу виконати операцію і забезпечити післяопераційний огляд? Чи відправляти хворого в ОДКЛ, чи викликати спеціалістів до себе?

Всі форми гострого апендициту потребують термінового хірургічного втручання. Виключення складає апендикулярний інфільтрат у дітей старших трьох років, який лікується консервативно.

Передопераційна підготовка проводиться хворим у яких виявлено ознаки порушення гомеостазу (розлади гемоциркуляції, дегідратації, дисбаланс електролітів, гіпоксемія гіпер- чи гіпотермія), або які страждають супутньою патологією, що потребує корекції.

Тривалість передопераційної підготовки залежить від стану дитини, але вона не повинна перевищувати 2-4 години. При проведенні передопераційної підготовки обов’язковим являються наступні заходи:

1. Декомпресія ШК тракту (постійний зонд в шлунок, газовідвідна трубка після очисної клізми).

2. Інфузійна терапія. Для цього проводиться катеризація одної із центральних вен, частіше підключичної.

До операції потрібно визначити ряд параметрів, що характеризують ступінь порушення загального стану хворого. Сюди відносяться маса і температура тіла, артеріальний і центральний венозний тиск; кількість еритроцитів, гемоглобін крові, гематокритне число, кількість Ка та Na в сироватці та Ка в еритроцитах, протромбіновий індекс, ОЦК та кислотно-лужна рівновага. Необхідно підрахувати погодинний діурез, число дихань за хвилину, втрати із шлунку та кишківника.

Для визначення фізіологічних потреб користуються таблицею Абердина, по якій на основі віку та маси здорової дитини розраховується кількість рідини в мл на кг маси на добу і кількість основних солей (К, Na).

Для підрахунку патологічних витрат найбільше популярною є формула Рачева де за основу береться показник гематокритного числа, або підрахунок конкретних втрат при підвищенні температури тіла, частіше дихання вище норми, парез кишківника з виділенням із шлунку.

Формула Рачева:

V рідини = Htхворого – Ht N. V; де

100 – Ht в N

де V (об’єм позаклітинної рідини)= маса тіла (кг);

К (коефіцієнт віку)

К – для дітей до року = 3

2-3 роки = 4

старшого віку = 5

Відновлення конкретних втрат розраховується наступним чином:

10 мл/кг на кожен градус тіла > 37

15 мл/кг на кожні 20 дихань у вікової норми

При парезі ІІ ст. – 20 мл.

При парезі ІІІ ст. – 40 мл.

3. Медикаментозна терапія включає

Антибактеріальна препарати.

Гіпосенсибілізуючі засоби

Інгібітори протеаз

Препарати для зняття больового синдрому.

4. Боротьба з гіпертермією.

Оксигеннотерапія (у дуже важких випадках переведення на ШВЛ).

Введення глюкокортекоїдів при явищах бактеріального шоку

Введення препаратів для корекції порушення конкретних функцій.

Критерії ефективності передопераційної підготовки.

1) покращення показників центральної та периферичної гемодинаміки:

2) зменшення блідості шкірних покривів, зниження мармурового малюнку шкіри, нормалізація артеріального та венозного тиску, покращення якості показників пульсу

3) покращення дихання;

4) збільшення погодинного діурезу;

5) зниження температури тіла;

6) зменшення болі, покращення самопочуття хворого.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 481 | Нарушение авторских прав