Векторелектрокардіограма
ковою або проти годинникової стрілки), напрямок головного вектора (лінії від ізоелектричного центра до найбільш віддаленої точки петлі QRS), розміщення петлі Т по відношенню до петлі QRS, відмикання петель QRS і Т біля ізоелектричного центра. ВКГ у деяких випадках значно уточнює показники ЕКГ.
Фонокардіографія — це графічна реєстрація звукових явищ у серці — тонів і шумів. З цією метою частіше використовують дво- або багатоканальні фоноелектрокардіографи, які дають змогу записувати звукові явища синхронно з електричними. Фонокардіограма (ФКГ) здорових тварин складається із коливань, які відображають І і II тони серця, між якими розміщуються інтервали систолічної та діастолічної пауз (рис. 33). Перший тон серця на ФКГ представлений коливаннями, які виникають після зубця Q синхронно із записаною ЕКГ. Початкові коливання цього тону мають низьку амплітуду і відображають систолу передсердь. Центральна частина коливань першого тону відрізняється високою їх амплітудою, є показником звуків від закриття атріовентрикулярних клапанів і відповідає зубцю S ЕКГ. Кінцева частина коливань характеризується нижчою амплітудою і відображає звуки, що утворюються при скороченні міокарда шлуночків і вібрації стінок аорти і легеневої артерії.
Другий тон серця на ФКГ являє собою звукові коливання, які з'являються при зниженні зубця Т синхронно записаній ЕКГ, і відображає закриття півмісяцевих клапанів аорти та легеневої артерії. У нормі амплітуда коливань другого тону нижча амплітуди коливань першого.
За допомогою ФКГ можна уточнити результати аускультації серця, особливо при появі ендокардіальних шумів, а також арит-
мії серця. ФКГ має велике значення в диференціальній діагностиці пороків серця та інших його хвороб, які супроводжуються ендо-кардіальним шумом, а також змінами тонів серця.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 472 | Нарушение авторских прав
|