АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ДІАГНОСТИКИ ХВОРОБ ОБМІНУ РЕЧОВИН

Особливістю перебігу хвороб обміну речовин є те, що вони довгий час можуть перебігати непомітно, тобто в субклінічній (прихованій) формі. Клінічне хвороби проявляються при трива­лому або надзвичайно сильному впливі на організм етіологічних факторів. Оскільки виникнення цих хвороб пов'язане, в основно­му, з аліментарними факторами, то для більшості з них харак­терні масовість і сезонність. Аліментарні хвороби частіше виника­ють у зимово-весняний період, хворіють переважно молоді, висо­копродуктивні та вагітні тварини.

Для діагностики хвороб обміну речовин застосовують загаль-ноклінічні методи; лабораторні дослідження крові, сечі, молока, вмісту рубця, органів і тканин; рентгенологічне та ультразвукове дослідження кістяка; гістологічні й гістохімічні методи. При діа­гностиці патології важливе значення надають аналізу годівлі та утримання тварин, проводять повний зоотехнічний аналіз раціо­нів, визначають якість кормів. Важливою ланкою діагностики є клінічний огляд і спостереження за тваринами. В свинарстві, вів­чарстві, птахівництві, звірівництві, а також на промислових комп­лексах по вирощуванню і відгодівлі молодняка великої рогатої худоби систематичний огляд тварин і спостереження за ними є надзвичайно важливими для діагностики хвороб, а інструментальні методи мають допоміжне значення. Для ранньої групової діагно­стики хвороб обміну речовин найбільш прийнятливим є метод диспансеризації тварин, вперше розроблений І. Г. Шарабріним, В. І. Зайцевим, М. О. Судаковим, І. П. Кондрахіним, В. І. Лев­ченком та ін.

Для групової або індивідуальної діагностики хвороб обміну речовин вирішальне значення має визначення у крові, сечі або інших біологічних субстратах метаболітів азотного, вуглеводного, ліпідного, мінерального й вітамінного обміну. Проби крові, сечі, молока та інших субстратів беруть від тварин, які не мають ознак гнійного маститу, ендометриту, затримання посліду, інфекційних та хірургічних хвороб, атонії передшлунків, гастроентериту, брон­хопневмонії та інших первинних хвороб, які впливають на показ­ники лабораторних досліджень. У моногастричних тварин проби крові та сечі відбирають вранці, до годівлі, у жуйних тварин —

через 4 год. після ранкової годівлі. Крім годівлі, на деякі показ­ники крові, наприклад вміст цукру, гормонів, впливає надмірне збудження тварини (стрес) під час взяття крові. Значно вплива­ють на біохімічні показники фармакологічні препарати, токсичні речовини, зіпсовані корми. Всі перераховані фактори необхідно ураховувати при відборі проб крові, сечі, молока та інших суб­стратів.

Дослідження біохімічних показників проводять уніфікованими методами, які прийняті в лабораторній практиці ветеринарної ме­дицини, дотримуючись термінів та умов зберігання проб, пору­шення яких суттєво впливає на результати аналізу.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 472 | Нарушение авторских прав