АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМБРІОНІВ

Дослідження ембріонів птахів пов'язане з деякими трудноща­ми, потребує знання процесу інкубації і методів біологічного конт­ролю. Необхідно застосовувати контрольний розтин, спостерігати за вилуплюванням і станом молодняка, досліджувати відходи ін­кубації. Зовнішнім оглядом часто неможливо розрізнити яйце зі здоровим і хворим зародком. Без порушення цілісності шкаралу­пи за ембріоном можна спостерігати лише при просвічуванні яйця на овоскопі, але це дає змогу побачити в основному стан його оболонки. Сам зародок видно лише перші 5—7 днів.

Просвічування яєць дає можливість стежити за розвитком ем­бріонів. При першому просвічуванні (на 6-й день інкубації) звертають увагу на величину й окресленість ембріона, розвиток жовткового кровообігу. Нормально розвинений зародок у цей час

повинен бути опущений у жовток і помітне лише його око: суди­ни жовтка добре розвинені, мають темно-червоний колір. Розмі­щення зародка біля самої шкаралупи, бліде забарвлення і недо­статній розвиток судинної системи — ознаки відставання зародка у розвитку.

При нормальному розвитку зародка на 11-й день інкубації при просвічуванні курячих яєць під всією поверхнею шкаралупи добре помітний алантоїс: він охоплює собою білок і зімкнутий у гостро­му кінці яйця. Відсутність цих ознак свідчить про уповільнення його розвитку.

На 19-й день добре розвинені й готові до вилуплювання кур­чата, крім пуги, розміщуються в усьому просторі в середині яйця. Межа пуги здається рухливою внаслідок рухів голови курчати; судин алантоїса непомітно. При деякому відставанні в розвитку межа пуги рівна і на ній помітні судини алантоїса. При досить вираженому уповільненні розвитку алантоїс видно добре, зародок розміщений на всьому просторі яйця, видно залишок не викорис­таного білка, інколи навіть не охопленого оболонками.

Про ембріональні захворювання можна вести мову ураховуючи термін вилуплювання пташенят. Запізнення їх виведення або роз­тягнутість його, незважаючи на ранній початок, слабий, дрібний накльов шкаралупи, заліплений дзьоб при прокльові, крововиливи в оболонці, прилипання шкаралупи до тіла — ознаки порушеного розвитку.

Розвиток ембріона в деякій мірі можна характеризувати за зміною маси яйця під час інкубації. При нормальному розвитку ембріона яйце за 18 днів втрачає 9—14 % початкової маси, при­чому в першу декаду воно не повинне втрачати більше 0,6 % ма­си за день. Значні відхилення у динаміці маси яйця характери­зують неправильний розвиток ембріона.

Для детальніших спостережень необхідно вибірково робити розтин яйця з ембріонами, які відстали в розвитку. Розтин інку­баційних відходів дає змогу визначити характер крайніх відхи­лень у розвитку, які призвели ембріон до загибелі.

Біохімічний аналіз тканин і крові ембріона, навколоплідних рідин і складових частин яйця не знайшли застосування у практи­ці, що пояснюється, з одного боку, відносною складністю таких діагностичних методів, а з другої — великою варіабельністю фі­зіологічних показників у ембріона. Поки що не існує нормативів не лише по таких змінюваних показниках, як вміст фосфору в крові, а й навіть по масі та промірах ембріона.

У деяких випадках, якщо є на те підстави, доцільно провести бактеріологічне дослідження яйця.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 417 | Нарушение авторских прав