АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РЕНТГЕНІВСЬКІ АПАРАТИ

Ветеринарний рентгенівський апарат (установка)—обладнан­ня для одержання і застосування рентгенівських променів у вете­ринарній медицині. Рентгенівські апарати працюють від сітки змінного електричного струму. Незалежно від потужності та ха­рактеру використання кожний апарат складається з рентгенів­ської трубки, автотрансформатора, високовольтного (підвищуючо­го) й низьковольтного (знижуючого) трансформаторів, контакто­ра (електромагнітний рубильник), реле часу, кенотронів (у ста­ціонарних апаратів).

Рентгенівська трубка — це електровакуумний прилад, який в апараті є генератором рентгенівських променів. Залежно від по­тужності та призначення апарата трубка має різну форму і роз­міри. Кожна трубка складається з скляного балона, катода та анода.

Скляний балон запаяний у вигляді циліндра або з розширен­ням посередині, з якого видалене повітря за допомогою вакуум­ного насоса. Тиск повітря у балоні доведений до 10~⁶—10~⁷ мм ртутного стовпчика. В кінцях трубки впаяні два електроди — ка­тод і анод.

Катод — прямолінійна вольфрамова спіраль, розміщена в ко-ритцеподібному заглибленні біля центральної частини скляного балона. На кінці цього боку балона є цоколь або два контакти для підключення живлення до спіралі.

Анод — масивний мідний стержень, закріплений всередині скляного балона, але з другого його боку. Поверхня кінця стерж­ня, звернена до катода, зрізана. На ній знаходиться тугоплавка вольфрамова пластинка — дзеркало пластинки, в центрі якого по­мітна матова ділянка — фокусна пляма (фокус рентгенівської трубки). При роботі трубки дзеркало анода дуже нагрівається і може розплавитися. Тому передбачені спеціальні пристосування для його охолодження. Насамперед корпус анода виготовлений з

міді, яка добре проводить тепло. Крім того, використовують повіт­ряне радіаторне, водяне та масляне охолодження, конструкції трубок з анодом, що крутиться.

Випускають двофокусні рентгенівські трубки з двома пара­лельними спіралями на катоді — малою і великою. Малу спіраль використовують для досліджень, що потребують невеликої потуж­ності апарата, більшу — для знімків великих ділянок тіла.

За розмірами, зовнішнім виглядом, призначенням, класом апа­ратів, методом захисту від високої напруги і рентгенівських про­менів, способом охолодження, будовою анода і катода виготовля­ють різні рентгенівські трубки. Кожну з них позначають цифрами та буквами, наприклад: 4-БДМ1-100, З-БДМ-1-200. Перша цифра показує секундну потужність трубки в кіловатах (2, 4, 6, 10), дру­га — вид захисту. Буквою Б позначають трубки в захисному ко­жусі. Третя буква означає призначення трубки: Д — діагностична, С — для структурного аналізу, Т — для рентгенотерапії. Четвер­тий знак означає вид охолодження трубки для запобігання пере­гріванню анода: В — водяне охолодження, М — масляне, К — ка­лориферне або повітряне. П'ята цифра — номер моделі. Шостий знак — максимальна робоча напруга в кіловольтах, яку можна подавати на полюси трубки. Наприклад, 2-БДМ4-75. Це означає, що трубка двокіловатна, призначена для роботи в захисному ко­жусі, діагностична, з масляним охолодженням, модель 4, розра­хована на напругу не більше 75 кіловольт.

Рентгенівські апарати за призначенням поділяють на діагнос­тичні та терапевтичні. Діагностичні апарати бувають стаціонарні, пересувні та переносні (портативні). Крім того, розрізняють апа­рати за типом живлення рентгенівської трубки — безкенотронні (напівхвильові) й кенотронні. За характером захисту від високої напруги рентгенівські установки розрізняють: кабельні (висока напруга на рентгенівську трубку подається від окремо розміщеної коробки з трансформаторами через високовольтний захисний про­відник) і блок-апарати (трансформатор високої напруги та рент­генівська трубка знаходяться в одній металевій коробці, з якої виходять лише низьковольтні провідники).

Стаціонарні рентгенівські апарати найбільш потужні, мають масу 1500—2000 кг і більше. Ними обладнують спеціальні рент­генівські кабінети. Напруга на трубці в цих апаратах досягав 100—150 кВ, а струм трубки до 400—500 мА. Стаціонарні апара­ти мають окремо розміщений пульт управління з автотрансфор­матором і вимірювальними приладами, коробку з трансформато­рами та кенотронами, штативи з трубкою для знімків і просвічу­вання. Для дослідження тварин використовують медичний стаціо­нарний рентгенівський апарат АРД-2-110-К4, стаціонарний рент­генодіагностичний комплекс РУМ-2ОМ, рентгенівський стаціонар-

ний діагностичний апарат РУД-145-250-1, рентгенівську стаціонар­ну діагностичну установку РУМ-4К.

Пересувні (палатні) рентгенівські установки легші (200— 300 кг) і для їх встановлення не потрібно спеціального приміщен­ня. Потужність цих апаратів нижча стаціонарних. Електричні параметри трубки в палатних апаратах становлять: 90—125 кВ, 25—100 мА. У пересувних рентгенівських апаратах усі частини змонтовані на штативі з колесами. Пульт управління кріпиться на основі штатива, а високовольтний блок (коробка з трансфор­матором і трубкою) — на колонці штатива. Весь апарат можна легко пересувати. В деяких моделях пересувних апаратів для під­вищення потужності використані селенові високовольтні випрям-лювачі і трубка з анодом, що крутиться. Ці апарати побудовані за типом кабельних стаціонарних апаратів. Коробка з трансфор­маторами та селеновими стовпчиками розміщена на візку штати­ва, а рентгенівська трубка закріплена на його колонці. У ветери­нарній медицині використовують ветеринарний пересувний рент­генівський апарат 12-ВЗ, медичний палатний рентгенівський апа­рат РУ-725-Б, рентгенівську установку пересувного типу РУ-72М-Б, апарат рентгенівський ветеринарний пересувний 12Ф-6У-2 (з флюорографічною камерою КФ-70У).

Переносні (портативні, чемоданні) рентгенівські апарати ма­ють ще меншу потужність. Напруга на трубці у них не перевищує 75 кВ, а струм трубки— 15—25 мА, маса їх 40—60 кг. Переносні апарати мають невеликий розбірний штатив, на якому закріплю­ють високовольтний блок. Невеликий пульт управління розміщує­ться окремо або кріпиться на штативі до муфти високовольтного блока. Ці апарати можна швидко розібрати і скласти в чемода­ни. Для ветеринарних цілей використовують рентгенівський апа­рат РУ-760 (чемоданний), ветеринарний переносний рентгенів­ський апарат 8-ЛЗ («Арман-1»).

У ветеринарній клінічній діагностиці, крім названих, можна використовувати також рентгенівські апарати інших типів.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 962 | Нарушение авторских прав