АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Схема будови кісток базиподію

Прочитайте:
  1. IV СХЕМА ОФОРМЛЕННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ З КУРСУ АКУШЕРСТВА, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН
  2. IV. Структурно-логічна схема теми
  3. IV. Структурно-логічна схема теми
  4. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
  5. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
  6. Апікальні меристеми. Шари гістогенів, відмінності їхньої будови.
  7. Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
  8. Блок 2. Анатомія кісток черепа
  9. Блок 3. Вчення про з’єднання кісток – артрологія. З’єднання кісток черепа, хребта, грудної клітки, грудного та тазового поясів.
  10. Блок 4. З’єднання кісток вільної верхньої та нижньої кінцівок
Вид тварин Кістки зап’ястка Кістки заплесна
Кінь     Cr Ci Cu Ca* І˚ІІ ІІІ ІV+V**     Tal' Calc'' Cent''' І + ІІ ІІІ ІV+V''''  
Велика рогата худоба   Cr Ci Cu Ca ІІ+ІІІ ІV+V     Tal Calc Сent І ІІ+ІІІ IV+V  
Cвиня   Cr Ci Cu Ca І ІІ ІІІ ІV+V     Tal Calc Cent І ІІ ІІІ IV+V  
Собака   Cr +Ci Cu Ca І ІІ ІІІ ІV+V     Tal Calc Cent І ІІ ІІІ IV+V  

Примітка: * Cr – os carpi radiale; Ci – os carpi intermedium; Cu – os carpi ulnare; Ca – os carpi accessorium;

** І, ІІ, ІІІ, ІV і V кістки зап’ястка – os carpale primum, secundum, tertium, guartum et guintum;

' Tal – talus; '' Calc – calcaneus; ''' Cent – os tarsi centrale; '''' І, ІІ, ІІІ, ІV і V кістки заплесна – os tarsale primum, secundum, tertium, guartum et guintum;

˚ – перша кісточка невелика, горохоподібна (може бути відсутня);

Кістки п’ястка представляють середню, найдовшу ділянку лапи. У класичному вигляді вона має п’ять кісток, рахунок яких ведеться, як і в дистальному ряду зап’ястка, з медіального боку: 1-а, 2-а, 3-а, 4-а і 5-а кістки п’ястка.

Для п’ястка характерно, що кістки, які лежать поряд, з’єднані одна з одною суглобовими поверхнями лише на проксимальних кінцях. Дистальні (пальцеві) кінці вільні, лише при редукції спостерігаються часткові зростання (кінь) і навіть повне злиття сусідніх кісток між собою (жуйні).

Дистальний кінець, який з’єднується з відповідним пальцем і сезамоподібними кістками, має суглобовий валик, поділений сагітальним гребенем на дві площадки. Гребінь простягається або по всьому суглобовому валику на його середині (свиня, жуйні, кінь), або розвинутий лише в його задній частині, передня ж вільна від нього і в розігнутому стані пальця не заважає руху в латеральний і медіальний боки (собака).

Явища редукції променів п’ястка спостерігаються як у пальцеходячих, так і копитоходячих тварин. У собаки на кисті є всі п’ять кісток, з яких 3-я і 4-а найдовші, 1-а – дуже коротка і зростається з 1-ою фалангою пальця. У свині розвинуті чотири кістки, причому 3-а і 4-а потовщені, довгі, 2-а і 5-а – дуже короткі, тонкі. В жуйних сильно розвинуті і зливаються в одну суцільну кістку 3-а і 4-а кістки п’ястка, внаслідок чого цей своєрідний масивний промінь називають «біговою» кісткою. Вона лише на дистальному кінці має два самостійних епіфіза 3-ї і 4-ї кісток, 1-а і 2-а кістки п’ястка зникли, а 5-а – представляє дуже короткий рудимент, з’єднаний з проксимальним кінцем 4-ї кістки. В коня сильно розвинута лише 3-а кістка п’ястка, 1-а і 5-а – відсутні, 2-а і 4-а – рудиментарні та прилягають, а з віком зростаються з 3-ю. Вони опускаються від проксимального кінця 3-ї кістки вниз, поступово тоншають і протилежного кінця її ніколи не досягають.

У типово побудованої кінцівки в ділянці пальців буває до п’яти кісток, які є продовженням променів п’ястка і рахунок їх ведуть також з медіального краю до латерального: 1-й, 2-й, 3-й, 4-й та 5-й пальці. У ссавців кожний палець, за винятком першого, складається з трьох члеників, які називаються фалангами: 1-а, 2-а і 3-я.

Далеко не всі ссавці опираються повністю всіма пальцями лапи. При явищах редукції більш масивні і довгі пальці та їх окремі фаланги, які повністю розвинуті та функціонують під час опори називаються основними, або опорними. Інші пальці, значно коротші та тонші основних, землі вже не досягають, їх називають редукованими, або висячими.

У великої рогатої худоби два основних пальця – 3-й та 4-й, а 2-й і 5-й – редуковані до маленьких висячих залишків (схема 12). У коня з п’яти залишився лише 3-й палець, його фаланги порівняно масивні. В свині є чотири пальця на грудній кінцівці, причому 1-й палець зник, 2-й і 5-й – висячі, не досягають землі, лише 3-й та 4-й – сильно розвинуті, останніми фалангами опираються об землю і є основними пальцями. В собаки, як пальцеходячої тварини, на грудній кінцівці розвинуто зазвичай п’ять пальців, причому 1-й – найкоротший, висячий, так як не досягає землі під час опори. Він має лише дві фаланги (2-у і 3-ю), а 1-а – зливається з 1-ю кісткою п’ястка.

 

Схема 12.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 402 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)