 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Обробка рук синтетичними аніогенними та катіогенними препаратами.
Використовують миючі засоби ОП,7, "Новость" та ін., за кордоном – рисептин, родолон, дезоген й ін. В останні роки для обробки та дезинфекції рук використовують дегмін і дегміцид. Руки миють на протязі 2-3 хв. з милом та гарячою водою, а потім на протязі 2-3 хв протирають тампоном, змоченим 1% розчином дегміну та дегміцину. Для швидкої обробки рук сконструйовані спеціальні апарати з ультразвуковими ваннами, в яких миття і дезінфекція рук проходить на протязі 1 хв. обробка здійснюється простим зануренням рук в розчин антисептика, через який пропускають ультразвукові хвилі. Для виконання невеликих операцій модна використовувати плівкоутворюючий препарат церигель, який володіє сильною бактеріцидною дією. Методика: руки миють водою з милом, добре висушують. В долоні наливають 3-4 мл. церигеля і добре на протязі 10 с. змочують їм пальці, нігтьові валики, кисті і нижню частину передпліччя. Напівзігнуті пальці тримають 2-3 хв., поки на шкірі утворюється плівка церигеля. Існують інші способи обробки рук хірурга (Заблудовського, Покотило, Бруна). По закінченні миття рук, одягання білизни та рукавичок, накривається стіл операційної сестри: кладуть на нього простирадло, складене в двоє, а на нього ще одне простирадло, складене у співвідношенні 1:2. Більш довга частина цього простирадла укладається декілька разів по довжині і кладеться уздовж заднього краю столу. Потім на столі розкладають білизну, перев'язочний матеріал, рукавички, інструменти які операційна сестра достає стерильними гачками з стерилізатора разом із сіткою та розкладає на столі. Все це накривається тією частиною простирадла, яка була складена і знаходилась, тобто лежала вздовж заднього краю столу. Доопераційна підготовка операційного поля. Напередодні операції хворий приймає гігієнічну ванну або душ (якщо немає протипоказань), йому замінюють постільну та натільну білизну; за кілька годин до операції ділянку операційного поля голять (найкраще сухим методом) і обробляють спиртом. У передопераційній хворий надягає шапочку і бахили. На операційному столі операційне поле обробляють за способом Філончікова-Гроссіха. який полягає в дворазовому змащуванні його 5% спиртовим розчином йоду. Оскільки цей розчин у дітей та дорослих з тонкою, ніжною шкірою може спричинити опік, рекомендуються йодофори. Операційне поле послідовно протирають двома стерильними ватними або марлевими кульками, змоченими в 5 мл одного з розчинів: 1% йодпірон-йоду; 1% йодонату йоду або 0.8 % йодонату йоду. Хлоргекседину біглюконат. Шкіру операційного поля обробляють дворазовим змащуванням стерильними тампонами, змоченими розчином хлоргексидину біглюконату. Спиртовий розчин йоду як антисептик неефективний. Для обробки операційного поля використовують і інші антисептичні засоби (1% розчин дегміциду, 1% розчин рокалу або катаміну А-Б, 2.4% розчин первомуру). для дезінфекції слизових оболонок використовують 1% розчин брильянтового зеленого, 3% розчин перекису водню, 1% розчин йодонату і йодопірону, а також 0,5% спиртовий розчин гібітану. Принципи обробки операційного поля: - широка обробка; - послідовність обробки „від центру до периферії”; - забруднені ділянки обробляють в останню чергу; - багаторазовість обробки в ході операції (обробка шкіри перед обкладанням стерильною білизною, перед розрізанням, перед і після накладання шкірних швів). Для ізоляції шкіри операційного поля використовують спеціальні плівки. Зовнішній вигляд осіб, що присутні в операційній, має відповідати належним вимогам: правильно надягнутий халат, волосся, заправлене під ковпак або косинку, на ногах мають бути бахіли; обов’язково треба користуватися маскою. Присутні в операційній мають зайняти відведене для спостереження за перебігом операції місце, не ходити по операційній. не розмовляти. Запитання під час операції ставити не слід, бо це відволікає хірурга від роботи: - до мінімуму скорочуються ходіння і рухи, тому що вони викликають турбулентні потоки повітря; - обмеження розмов: у спокої людина виділяє за 1 годину до 100 тисяч мікробних тіл, а при розмові – до 1 мільйона; - в операційній не повинні перебувати особи, безпосередньо не зв’язані з виконанням операції: присутність на операції групи студентів із 5-6 приводить до зростання кількості мікробів в 1 м3 у 20-30 разів. Після короткого пояснення студентам мети відвідування операційної, викладач знайомить їх з правилами поведінки під час операції, пояснює необхідність суворо дотримуватись дисципліни. В передопераційній студенти одягають на ноги бахіли. Викладач перевіряє зовнішній вигляд студентів, як одягнені шапочки, хустинки, чи прикривають вони волосся, наявність масок. Звертається увага на підготовку персоналу до операції (переодягнення). Один з студентів разом з хірургом готується до операції. Студенти заходять в операційну перед початком операції. В процесі підготовки та проведення операції вони ознайомляться: - з поведінкою персоналу в операційній; - підготовкою рук хірурга до операції і одягнення стерильної білизни; - організацією роботи лікаря-анестезіолога і сестри-анестезистки; беруть участь у подачі хворого в операційну, вкладенні, фіксації його на операційному столі, підготовці системи для переливання крові, накладанні пов’язки на рану, доставленні хворого з операційної в палату, організації ведення найближчого післяопераційного періоду; - одним із видів загального або місцевого знеболення; - роботою операційної сестри (одягання стерильної білизни, накриття стола з перев’язочним матеріалом і хірургічним інструментами, підготовка столика, хірурга, інструменту під час операції та інш.); - елементами антисептики і асептики під час операції (обробкою операційного поля, обкладання його стерильною білизною, користування стерильними інструментами і перев’язочним матеріалом, повторною обробкою рук хірургів в ході операції, ізоляція інфікованих органів і тканин); - методикою тимчасової і кінцевої зупинки кровотеч під час операції (накладання кровозупиняючих затискувачів, перев’язка, прошивання, електрокоагуляція, закручування кровоточивих судин, використання серветок з гарячим фізіологічним розчином, кровозупиняючих губок, підшивання живої тканини, накладання еластичного джгута при операціях на кінцівках та інше); - загальною методикою оперування (проведення розрізу шкіри, бережне відношення до тканин, накладання швів, зав’язування вузлів, адаптація країв рани, дренування рани та інш.). Асистуючи, один студент, під керівництвом викладача проводить місцеву анестезію, розріз шкіри та підшкірної клітковини, зупиняє кровотечу, накладає шви на рану. Інші студенти групи беруть участь в дачі наркозу та переливанні крові і кровозамінників.
5.3. Контрольні питання: 1. Визначення поняття асептики. 2. Способи фізичної асептики (термічна, променева, ультразвукова) 3. Способи хімічної асептики. Використання рідких, твердих, газоподібних речовин для стерилізації. 4. Вибір способів стерилізації операційної білизни і перев'язочного матеріалу. 5. Способи укладки операційної білизни та перев'язочного матеріалу в бікси. 6. Режим роботи автоклаву для стерилізації операційної білизни та перев'язочного матеріалу. 7. Організація роботи операційного блоку.
Тести для самоконтролю При проведенні старшою сестрою операційного блоку бензидинової проби на кровоспинному затискачі з’явився синьо-зелений колір. На якому етапі стерилізації інструментів виникло порушення? а) недостатня експозиція в сухожаровій шафі б) порушення при укладанні матеріалу в) порушення температурного режиму г)* недостатня передстерилізаційна підготовка д) неправильне зберігання стерильного інструментарію Санітаркою гнійного відділення перев’язочний матеріал, який використовувався при перев’язці гнійного хворого, викинутий у смітник. Що необхідно було зробити з перев’язочним матеріалом? а) замочити в хлораміні, потім знищити б) замочити в розчині хлорного вапна, потім знищити в) випрати, простерилізувати і використати повторно г)* замочити в розчині 0,2 % дезактину і знищити д) спалити Для підтвердження діагнозу правосторонньої ниркової коліки хворому необхідно провести ендоскопічне дослідження. Перед обстеженням випадково була порушена стерильність цистоскопа. Як простерилізувати цистоскоп у цьому випадку? а) промити фурациліном б) обробити 5% розчином йоду в) промити розчином декасану г) обробити розчином сулеми д)* промити спиртовим розчином хлоргексидину-біглюконату Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 737 | Нарушение авторских прав |