 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Види судово-цитологічних досліджень1. Найбільше важливим видом судово-цитологічної експертизи є експертиза клітинних накладень. При проведенні даних експертиз вирішуються такі питання: - чи є в слідах на речовому доказі кров та клітинні елементи; - яка їх видова приналежність; - яка статева та групова приналежність крові та клітинних елементів; - яка регіональна приналежність крові; - яка органо-танинна належність виявлених клітин; - чи могли знайдені на знаряддях травми або в піднігтьовому вмісті клітини утворитися при травмуванні шкіри або слизових оболонок людини; - чи могли дані кров та клітини походити від осіб, що проходять по справі. Клітинні накладення тканин людини можуть бути виявлені на різноманітних знаряддях травми, транспортних засобах, вогнепальній зброї, а також на місці події та одязі. Висохлі частинки на зазначених предметах можуть зберігатися достатньо довго та при сприятливих умовах навколишнього середовища можуть бути об'єктами цитологічного дослідження. При призначенні таких експертиз найкраще, коли на дослідження представляється саме знаряддя травми, яке пакується таким чином, щоб виключити забруднення іншими накладаннями або втратити існуючі біологічні сліди. У тих випадках, коли накладання, підозрілі на тканини тіла людини, залишені на великих предметах на місці злочину, вилучення накладень проводиться: або зіскобом у чисту пробірку чи щільний папір; або змивом за допомогою марлевого тампона, змоченого у фізіологічному розчині; або проводять вирізку предмета-носія разом із мікронакладанням на ньому. Змив надалі обов'язково висушується та упаковується в щільний папір або кальку для креслення. До цього ж виду дослідження відноситься експертиза піднігтьового вмісту рук осіб, що проходять по справі. Нігтьові зрізи для дослідження обережно (щоб не припустити травмування шкіри особи, у якої зрізуються нігті) зрізаються з правої та лівої рук та упаковуються в окремі пакети з відповідними написами. Практика проведення судово-цитологічного дослідження піднігтьового вмісту рук показала, що термін відбору матеріалу у живих осіб повинний бути максимально наближений до моменту вчинення злочину і не перевищувати 3-5 діб. Якщо час відбору піднігтьового вмісту рук більше цього терміну, відсоток позитивних результатів різко зменшується, і крім того отримані результати дуже тяжко співвіднести з тими подіями, що мали місце в момент учинення злочину. Виходячи з вищезазначеного, судово-цитологічні дослідження піднігтьового вмісту рук осіб, що проходять у справі, у випадку, якщо відбір матеріалу був проведений після 5 і більше днів після скоєння злочину, вважається недоцільним. Крім вищевказаного матеріалу для проведення експертиз необхідно надання зразків крові осіб, що проходять у справі - або рідкої крові, відбір якої проводиться у відділенні судово-медичної імунології чи цитології, або зразків крові, висушених на марлі. Піднігтьовий вміст рук підозрюваного може бути об'єктом дослідження і при вчиненні розпусних дій при статевих злочинах. При цьому в даному об’єкті можливе виявлення крові, клітин піхвового епітелію, сперматозоїдів. Про це треба пам'ятати при призначенні експертиз, пов¢язаних зі статевими злочинами. У піднігтьовому вмісті рук можуть бути знайдені також клітини зовнішньої кореневої піхви волосся, що є характерним для вирваного волосся, а цей факт, у свою чергу, може свідчити про надання опору злочинцю. При наявності в досліджуваних об'єктах достатньої кількості клітинних елементів із збереженою структурою ядра, висновок експерта достовірний і має форму твердження. "При дослідженні накладень.... кольору, вилучених з клинка ножа або іншого знаряддя травми знайдено кров і елементи шкіри, (м'язової, епітеліальної, сполучної) тканини особи чоловічої (жіночої) генетичної статі та виявлені антигени.... системи АВО...". При наявності в піднігтьовому вмісті значної кількості клітин з ядрами, розташованих групами і пластами, можна говорити про те, що дані клітини не належать власному нігтьовому ложе і походження їх, швидше за все, носить травматичний характер. Треба також мати на увазі, що цитологічні методи дослідження можуть дати позитивний результат навіть у тих випадках, коли злочинець намагається знищити сліди свого злочину. Як приклад, можна привести випадок, коли підозрюваний після вчинення вбивства розчленував труп за допомогою сокири і ножа, які надалі для приховання слідів облив соляркою. У слідах бурого кольору, знайдених на цих предметах, кров не була виявлена. Проте в мікронакладаннях, знятих з сокири, при цитологічному дослідженні були знайдені елементи шкіри, фрагменти м'язової і сполучної тканин, які мали той же антиген, що і потерпіла. Можна привести такий приклад дослідження піднігтьового вмісту, що допомогло підтвердити участь людини у скоєнні злочину. У вбивстві жінки підозрювався син, який свою провину не визнавав. У піднігтьовому вмісті його рук були знайдені кров, клітини глибоких шарів шкіри та клітини залозистого епітелію, які належали особі жіночої генетичної статі. Диференціювання даних клітин і крові за груповими антигенами не виключало походження їх за рахунок потерпілої. Крім того на туфлях підозрюваного були виявлені клітини особи жіночої генетичної статі, за морфологічними ознаками подібні до епітелію серозних оболонок, що свідчило про те, що дані сліди могли бути утворені лише при проникаючому пораненні черевної порожнини.
2. Визначення наявності клітин слизової оболонки піхви, ротової порожнини, прямої кишки в мазках-відбитках, змивах зі статевих органів підозрюваних; в їхньому піднігтьовому вмісті, в плямах на їхньому одязі при розслідуванні статевих злочинів. При проведенні експертиз вирішуються такі питання: - чи є в мазках-відбитках та змиві зі статевих органів підозрюваного клітини слизової оболонки рота, клітини піхвового епітелію, прямої кишки, елементи калу; - якщо є клітини слизової порожнини рота або прямої кишки, то яка їх статева та групова приналежність; - якщо є клітини піхвового епітелію, то яка їх групова приналежність; - чи могли знайдені клітини походити від потерпілої особи. Тільки завдяки цитологічним методам дослідження можливо вирішити таке питання, як присутність виділень із піхви в слідах змішаного характеру - крові та піхвового секрету; сперми та піхвового секрету, що є вкрай необхідним для правильного трактування результатів антигенної характеристики змішаних слідів. При призначенні даних експертиз необхідно враховувати той факт, що виявлення клітин піхвового епітелію має значення лише в тих випадках, коли ці виділення знайдені на тілі й одязі підозрюваних осіб. Визначення наявності піхвових виділень на одязі потерпілої (особливо на нижній білизні), де їх присутність є закономірною, діагностичного значення не має. Щоб відповісти на поставлені питання експерту треба представити матеріал у такому обсязі - мазки-відбитки і змив зі статевого члену підозрюваного, мазок вмісту його човноподібної ямки, мазок піхвового вмісту потерпілої. Даний матеріал повинний бути відібраний судово-медичним експертом при судово-медичному огляді підозрюваного в статевому злочині, або, якщо це неможливо, - медичним робітником з відповідним оформленням. Науково доведено, що клітини слизової оболонки порожнини рота і піхвового епітелію на тілі статевого члену зберігаються до 5 діб, проте вже через добу починають відбуватись деструктивні зміни в клітинах - зменшується кількість глікогену в цитоплазмі, починає змінюватися структура ядерної речовини, наростає мікробне забруднення досліджуваного матеріалу. Через дві доби аутоліз клітин виражений вже чітко і наприкінці третьої доби спостерігається картина лізиса клітин, що значно ускладнює, а іноді робить і неможливим статеву та регіональну діагностику клітин. У зв'язку з вищевикладеним, визначення наявності клітин піхвового епітелію в мазках-відбитках та змиві зі статевих органів підозрюваних доцільно проводити в тих випадках, коли з моменту події пройшло не більш трьох діб. Якщо ж у цей термін вилучити біоматеріал з якихось причин не вдалося, рекомендується досліджувати сліди на натільній білизні підозрюваного (труси, майка) або на його штанях в області гульфика. При призначенні судово-цитологічних експертиз по статевим злочинам слідчим у постанові повинні бути обов'язково зазначені такі дані: вік потерпілої, дата вчиненнязлочину і дата взяття матеріалу, а також дані про туалет статевих органів. Мазки-відбитки та змиви зі статевого члену підозрюваного можуть бути використані і при розкритті статевих злочинів у тих випадках, коли статева пристрасть задовольняється неприродним способом. Так, при задоволенні статевої пристрасті через пряму кишку на статевому члені може бути встановлена наявність калу та клітин слизової оболонки прямої кишки; при задоволенні статевої пристрасті через рот - можуть бути знайдені клітини слизової оболонки порожнини рота. Для відповіді на питання про можливість або неможливість походження знайдених клітин за рахунок потерпілої треба представлення зразків крові та слини підозрюваного і потерпілої. Причому треба пам’ятати, що навіть у випадку аутолізу клітин, коли ні глікоген, ні половий хроматин вже не визначається, встановлення групової приналежності клітин вивляється можливим. Висновки при визначенні клітин піхвового вмісту можуть бути такі: а) при наявності в знайдених клітинах всіх ознак піхвового епітелію, висновок має форму ствердження - "В мазках-відбитках та змиві зі статевого члену... (в слідах на його одязі, в піднігтьовому вмісті) знайдені клітини піхвового епітелію і виявлений..... антиген. З огляду на отримані результати і групу крові та категорію видільництва осіб, що проходять у справі, походження даних клітин від потерпілої не виключається. " б) якщо в клітинах виявлений Х-хроматин у кількості, характерній для особи жіночої генетичної статі, але глікоген у цитоплазмі клітин не знайдений, встановити піхвову природу клітин не представляється можливим, а тому висновок експерта звучить так: "При судово-цитологічному дослідженні мазків-відбитків і змиву зі статевого члена …(у слідах на його одязі, у піднігтьовому вмісті...) знайдені епітеліальні клітини, що належать особі жіночої генетичної статі, встановити регіональну приналежність яких не представляється можливим...." Як приклад дослідження мікронакладань на статевих органах чоловіка, можна привести такий. У квартирі був виявлений труп чоловіка з численними колото-різаними ранами, кров якого відносилась до групи О(I) системи АВО. При дослідженні мазка-відбитка та змива з його статевого члена була знайдена сперма і клітини слизової оболонки прямої кишки особи чоловічої генетичної статі та виявлений антиген Н. Виходячи з групи крові потерпілого, можна було прийти до висновку, що сперма на статевому члені трупа могла походити від нього самого. Що ж стосується клітин слизової оболонки прямої кишки, знайдених на його статевому члені, то вони могли виникнути при задоволенні статевої пристрасті неприродним засобом (через пряму кишку) з чоловіком, кров якого теж відноситься до групи О(I) системи АВО. Отримані результати допомогли в розшуку злочинця.
3. Експерти-цитологи вирішують також питання статевої приналежності крові, слини, волосся, частин розчленованого трупа. У тих випадках, коли на речових доказах слідів крові багато, питання про наявність крові, її видову і групову приналежність вирішують експерти відділень судово-медичної імунології. Судово-медичні експерти-цитологи визначають лише статеву приналежність крові, при цьому відбираючи сліди, найбільше придатні для цієї цілі. Результати дослідження експерт може оформити або окремим висновком, або висновком разом з імунологом. У тих випадках, коли на речовому доказі є кров у вигляді поодинокого мікросліду, дослідження такого об'єкта проводиться експертом-цитологом, який відповідає на питання і наявності крові, й її видової, групової та статевої приналежності. Такий підхід дозволяє уникнути недоцільної втрати матеріалу та дає частіше позитивні результати. Треба пам’ятати, що статева приналежність крові встановлюється по статево специфічним ознакам лейкоцитів. Позитивний результат даного дослідження залежить від умов зовнішнього середовища (температури і вологості), від самого предмета-носія, від обсягу крові, що вилилась. Найкращий стан ядер лейкоцитів зберігається в невеличких плямах і помарках крові на гігроскопічних предметах-носіях (м'які вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Помарки, що утворилися в результаті ковзного зіткнення з закривавленими предметами, часто не містять лейкоцитів або містять їх дуже мало. Несприятливий об'єкт дослідження - це сліди крові, що у великій кількості потрапили на негігроскопічну поверхню – в таких випадках лейкоцити сильно стиснуті та зруйновані. Якщо ж слід крові тонкий, поверхня предмета просвічується, то в таких слідах багато лейкоцитів, придатних для цитологічного дослідження. Кількість клітин, яка потрапляє в препарат, залежить також від вихідної концентрації лейкоцитів у крові особи, а також від того, наскільки "старою" або "свіжою" є пляма крові (із старих плям крові лейкоцитів вилучається менше). Все вищенаведене свідчить про те, що статева приналежність крові не може бути встановлена в 100% випадків. Для України ці цифри коливаються в широких межах, у середньому 40-60%. При наявності в досліджуваних об'єктах достатньої кількості лейкоцитів із збереженою структурою, висновок експерта достовірний і має форму твердження. - "В слідах на.... знайдена кров особи чоловічої (жіночої) генетичної статі.". Встановлення приналежності крові особі жіночої генетичної статі потребує наявності в препаратах значної кількості клітинних елементів, що не завжди можливо. Тому при відсутності У-хроматину в певній кількості лейкоцитів, висновок про жіночу кров може мати форму припущення і звучати таким чином: "В слідах крові категорично встановити статеву приналежність крові не представляється можливим, проте відсутність світіння У-хроматину в ядрах лейкоцитів дає можливість припустити, що кров у даних слідах могла походити від особи жіночої генетичної статі". При відсутності чи недостатній кількості лейкоцитів, придатних для дослідження, або при значній забрудненості препаратів мікробною флорою, статеву приналежність крові встановити не вдасться, і висновок експерта буде таким: "Статеву приналежність крові в плямі визначити не вдалося через..." і далі вказується причина, з якої зробити це неможливо. Бувають випадки, коли саме дослідження статевої приналежності крові має принципове значення. Можна привести такий приклад із практики. Із слідчих даних було відомо, що в кімнаті було скоєне вбивство двох осіб - чоловіка і жінки, які знаходились в різних частинах кімнати. Свідком були зазначені місця, де знаходилися потерпілі, але трупів їх не було знайдено. Заарештовані особи, які вчинили злочин, від всього відмовлялися. Для слідства було важливим довести правдивість показань свідка. Для дослідження були представлені куски вирізаних досок і лінолеуму зі слідами крові людини з різних частин кімнати. При цитологічному дослідженні було встановлено, що кров поруч із грубкою в кухні, де за словами свідка стояв чоловік, належала особі чоловічої генетичної статі. Таким чином, отримані нами результати цілком підтвердили дані слідства.
4. Використання цитологічних методів дослідження дає можливість відмовитися від ряду традиційних методів дослідження речових доказів, застосування яких потребує значної витрати матеріалу. Так, при дослідженні слідів слини експерт-цитолог факт наявності слини встановлює не за допомогою ферментативної реакції, а по наявності в препараті епітеліальних клітин слизової оболонки порожнини рота, що дозволяє зберегти достатню кількість матеріалу для рішення інших питань, поставлених слідством. От чому визначення групової і статевої приналежності слини на таких об'єктах, як сигарети, клапани конвертів, марки доцільно проводити експертам-цитологам. Можна привести такий приклад. У під'їзді дома був виявлений труп чоловіка з колото-різаними ранами і поруч знайдено 4 недопалки сигарет. На одному з недопалків були знайдені кров і епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні знайдені два антигени А и В системи АВО, причому на клітинах був виявлений лише один антиген В. Таким чином, в даних слідах має місце змішування крові чоловіка групи А, до якої відноситься потерпілий, з слиною чоловіка, у крові якого є антиген В. Крім того ще на двох поданих сигаретах був виявлений теж антиген В, а на одній сигареті - антиген А системи АВО. Отримані дані могли допомогти відтворити обставини справи.
5. Встановлення статевої приналежності волосся можливо лише при наявності зовнішньої кореневої піхви волосся, тобто в тому випадку, коли волосся було вирваним. Дослідження такого роду провадяться після вивчення поданого волосся у відділенні судово-медичної імунології, де повинен бути проведений їх опис, порівняльно-морфологічне дослідження і визначення групової приналежності. Для цитологічного дослідження відбираються лише придатні волосся, тому експерт-імунолог у своєму дослідженні повинен вжити всіх необхідних заходів для зберігання кореневої піхви волосся.
6. При експертизах розчленованого трупа для встановлення статевої приналежності частин тканин і органів людини, шматочки, подані на дослідження, повинні бути висушені або зберігатися в холодильнику. Необхідно пам'ятати, що перебування об'єктів у вологому середовищі або на мокрих предметах-носіях призводить до гнильних змін тканин, а це веде до деструктивних змін клітин і робить їх непридатними для цитологічного дослідження. За наявними в літературі даними можна констатувати таке: статевий хроматин добре зберігається в клітинах головного мозку, серцевій, кістковій тканині та у гладких м'язах. При перебуванні трупа у воді статевий хроматин у епідермісі можна виявити лише в першу добу, а в м'язовій тканині - протягом 6-7 днів. Тяжко визначати статевий хроматин у сполучній, хрящовій і кістковій тканинах, де міжклітинна речовина ускладнює врахування полоспецифічних ознак.
7. За допомогою цитологічних методів дослідження вирішуються також питання регіонального походження крові. На це питання може бути дана позитивна відповідь лише в тих випадках, коли в препаратах є клітини, специфічні для того або іншого органу чи для тієї або іншої області тіла. Так, при визначенні в слідах крові клітин піхвового епітелію і встановленні походження крові від жінки, можна говорити про те, що дана кров походить зі статевих шляхів жінки. У ряді випадків можливо встановлення і менструального характеру крові. При наявності в слідах крові клітин, характерних для верхніх дихальних шляхів, можна констатувати, що кровотеча відбулася при ушкодженні трахеї, бронхів. При проведення експертизи був випадок, коли в слідах на джинсах крім крові особи чоловічої генетичної статі були виявлені клітини печінки, що дозволило говорити про проникаюче поранення в черевну порожнину з ушкодженням печінки. На жаль, питання регіонального походження крові потребує подальших наукових розробок, і в даний час найчастіше вирішений бути не може.
8. Цитологи також можуть допомогти при вирішенні питання про встановлення вагітності, її терміну, факту колишніх пологів. Для встановлення цих фактів необхідно провести цитологічне дослідження секрету молочної залози. З цією метою при можливості відбираються мазки секрету молочної залози в динаміці - 2-3 рази з інтервалом 5-7дней. При надісланні цього матеріалу треба зазначити припущення щодо дати пологів або аборту і дату отримання матеріалу. Доцільно разом з мазками секрету молочної залози надавати мазки піхвового вмісту жінки, що допоможе експерту при трактуванні отриманих результатів.
В останні роки в практику експертизи речових доказів впроваджується новий метод ідентифікації особистості - ДНК-аналіз, який дозволяє вирішити питання про походження крові, виділень (сперма, слина), тканин від конкретної особи. Об'єктом дослідження судово-медичних експертів-цитологів і генетиків є одна й та ж субстанція, а саме-ядерні клітини: лейкоцити крові, епітеліальні клітини слини, сперматозоїди сперми, клітини піхвового епітелію піхвових виділень, клітини зовнішньої кореневої піхви волосся, клітини різних тканин і органів людини. Це призводить до того, що при проведенні судово-цитологічного дослідження мікронакладень біологічного походження виникає необхідність зберігання ядерних клітин для подальшого генетичного аналізу. На даний час витяг клітинних елементів із біологічних об'єктів при цитологічному дослідженні проводиться за допомогою 10-25% розчину оцтової кислоти, що дозволяє максимально виділити клітинні елементи зі слідів на речових доказах, але виключає можливість в подальшому виділення ДНК із таких об'єктів. Нами розроблений новий метод витягу клітинних елементів, що дає можливість зберегти об'єкт для ДНК-аналізу. Виходячи з вищевикладеного, слідчі при призначенні експертиз повинні продумати, чи будуть у подальшому призначатись експертизи з використанням ДНК-аналізу. Знання цього факту допоможе експерту методологічно вірно провести дослідження. Таким чином, успіх таких досліджень значною мірою залежить від правильного вилучення та збереження матеріалу, від чіткої та постійної взаємодії експертів з органами слідства. Проте, на жаль, у роботі слідчих все ще відзначаються недоліки: - бувають випадки, коли матеріал вилучається на вату, у вологому стані пакується в паперові пакети, целофанові кульки або на липку стрічку, що призводить до зміни клітинних структур і внаслідок цього – до негативних результатів дослідження; - при відбору матеріалу не беруться змиви з предмета-носія; - не вказуються дати вилучення або відбору матеріалу, що ускладнює інтерпретацію отриманих результатів; - дотепер мають місце випадки затримки надання необхідних зразків, що подовжує терміни виробництва експертиз; - бувають також випадки, коли досліджуваний матеріал старанно упакований, опечатаний усіма необхідними печатками, проте упаковка така, що є можливість зробити виїмку матеріалу без порушення цілісності печатки та самої упаковки; - на маркірованих пакунках і пакетах іноді не вказуються прізвища понятих, слідчого, а є тільки їхні підписи або й підписи відсутні; - зрідка бувають випадки розбіжності об'єктів, надісланих на експертизу, з об'єктами, зазначеними в постанові або в надпису на упаковці. - категорично забороняється вилучати волосся на липку стрічку; - неприпустимим є випадки, коли призначені слідчим експертизи надалі не забираються; - мають місце випадки, коли слідчий приносить на експертизу велику кількість знарядь травми (наприклад, ножів), які зібрані в різних місцях, при цьому не аналізуючи їхню причетність до зробленого злочину. Виробництво цитологічних експертиз потребує значного часу і зусиль, а такі дослідження лише завантажують експерта непотрібною роботою.
Все вищенаведене свідчить, що при дієвому співробітництві експертів-цитологів зі слідчими робітниками, експертами-криміналістами, судово-медичними експертами інших відділень бюро судово-медичної експертизи можливе одержання найбільш повної та достовірної інформації про мікрооб’єкти біологічного походження, що сприятиме розкриттю злочинів.
Заступник Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 2012 | Нарушение авторских прав 12 |