АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стерилізація інструментів, скляних та гумових предметів кип’ятінням.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНО - ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З “ОПЕРАТИВНОЇ ХІРУРГІЇ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВІДДІЛЕННЯ

“ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА”

Методичні вказівки підготував викладач

предмету “Хірургія ветеринарної медицини” Дмитрюк В.Г.

Методичні вказівки затверджено на засіданні

циклової комісії ветеринарних дисциплін.

Протокол №___ від ________2007 року

Голова циклової комісії _______Л.М.Дрєщан

КІЦМАНЬ -2007

Практичне заняття №1

Тема: Стерилізація хірургічних інструментів, перев’язного і шовного матеріалу.

План: 1. Стерилізація інструментів, скляних та гумових предметів кип’ятінням.

2. Стерилізація інструментів антисептичними речовинами, обпалюванням та сухим жаром.

3. Стерилізація матеріалів для швів способом Садовського.

4. Стерилізація перев’язного матеріалу.

Мета: Навчити студентів проводити стерилізацію інструментів, перев’язного та шовного матеріалу.

Стерилізація інструментів, скляних та гумових предметів кип’ятінням.

Основним способом стерилізації інструментів, скляних та гумових предметів є кип’ятіння. Його проводять у металевих коробках з кришкою — стерилізаторах. В коробку стерилізатора вставляється перфорована сітка, яку за держаки легко виймати.

3 iнструментiв попередньо знiмають эмазку, занурюючи їх у гарячу воду (50—60 °С) чи 1 % роэчин миючих засобiв, протирають чистою салфеткою чи рушником. При необхiдностi iнструменти розбирають на складовi частини. Якщо таке очищення виявилось недостатнiм, iнструменти протирають салфеткою, зволоженою бензином чи ацетоном. Iнструменти, якiбули у використаннi, очищають дещо iнакше. На першому етапi їх пiддають антикорозiйнiй обробцi в 1 % розчинi натрiю бензоату впродовж 1—7 год. Якщо є можливiсть вiдразу пiсля використання промити iнструмент проточною водою, то в роэчин iнгiбiтора корозii його не занурюють. Корозiйнi плями видаляють сумiшшю (2: 1) крейди i 10 % роэчину амiаку або пастою для точiння безпечної бритви. Потiм iнструменти сполiскують у проточнiй водi ізаливають на 15 хв миючим засобом (комплексом З % перекису водню на 0,5 % миючому засобi), який бажано пiдiгрiти до 50°С. Защемленi шприци виправляють занурюванням у антиформiн Форнеля (7,5 % натрiю гiдроксиду i б % натрiю хлориду).
Iнструменти краще кип’ятити в дистильованiй водi, якщо її немає, то в лужних розчинах, приготовлених на звичайнiй водi (1—3 % натрiю карбонату, 3—5 % натрiю тетраборату, 0,1—0,3 % натрiю гiдроксиду). Роэчини лугiв пiдвищують ефект стерилiзацiї, температура їх кипiння де що вища (104—106°С), вони осаджують солi кальцiю i магнiю, запобiгаючи корозiї iнструментiв. Тривалiсть кип’ятiння iнструментiв 10—15 хв. iнструменти пiсля розрiзу гнiйникiв або роботи з трупним матерiалом кiп’ятять у лужних розчинах з додаванням лiзолу чи карболової кислоти (до 2 % концентрації) протягом 30—45 хв. Слiд пам’ятати, що при звичайних режимах кип’ятінняспори анаеробiв i деякi вiруси не гинуть, тому при пiдозрi на забруднення iнструментiв подiбною мiкрофлорою рекомендують їх кiлькаразове (по 30—40 хв) кип’ятiння протягом 2 год.
Шприци, призначенi для анестезiї, стерилiзують тiльки в дистильованiй водi, бо лужнi розчини обумовлюють розпад деяких мiсцево-анестезуючих речовин.
Воду чи лужний розчин доводять до кипiння i тiльки пiсля цього занурюють у стерилiзатор решiтку з iнструментами. Час стерилiзації вiдлiчують з моменту повторного закипання. Пiсля закiнчення стерилiзацiї решiтку витягують i ставлять упоперек стерилiзатора для стiкання води. Пiдготовленi iнструменти корнцангом розкладають на iнструментальному столику.

Стерилізація інструментів антисептичними речовинами, Хiмiчнi способи стерилiзацїi. Стерилiзацiю iнструментiв рiзними антисептичними роэчинами проводять у скляних, металевих емальованих чи нержавiючих ємкостях.
Добре зарекомендував себе 1 % роэчин Баккала, спиртовий (96 %) роэчин брильянтового зеленого, в якому iнструменти витримують 20—30 хв. Не поступається йому роэчин такого складу:спирт 96%-100.0.формалІн-2.0.генціановий фіолетовий-1.0. Фарба вiдмивається З % роэчином пероксиду водню інструменти зберiгають у 96 % спиртi.. Рекомендують також потрiйний роэчин Каретникова: формальдегiд -20,0, фенол3,0, натрiю карбонат — 15,0, вода дистильована — до 1 л. Додавання до цiєї сумiшi борної кислоти збiльшує стерилiзацiйний ефект i строк зберiгання роэчину. Високий стерилiзацiйний ефект дають 0,1 % дiоцид, 2,5 % гiбiтан (30 хв), б % пероксид водню (3 год), 4,8 % первомур (20 хв). Пiсля стерилiзацii iнструменти сполiскують у дистильованiй водi. Останнi з перелiчених антисептикiв широко використовують для стерилiзацiї iнструментiв, у складi яких є гума, полiмери, оптика.
Стерилізація обпалюванням.

Стерилізація матеріалів для швів

Для швів використовують натуральний і штучний шовк, капронові та лавсанові нитки, кетгут тощо (найчастіше — шовк та кетгут).

Шовкові нитки бувають різної товщини: від № 0000 (найтонша) до № 8 (най-товща) — всього 12 номерів. Найчастіше використовують шовк № 1 — тонкий (0,1 мм), № 4—середній (1 мм) і № 8—товстий (1,4 мм).

Кетгут — це нитки, виготовлені з кишок овець, вони мають здатність розсмоктуватись (через 2—3 тижні). Найтонші кетгутні нитки № 000, найтовщі —№ 8 (всього 11 номерів). Кетгут не витримує кип’ятіння. Ллянi i бавовнянi нитки менш мiцнi порiвняно з шовком, але бiльш iнертнi в тканинах, просто стерилiзуються, не втрачаючи мiцностi. Ллянi i бавовнянi нитки швидше iнкапсулюються, тому загроза утворення лiгатурних нориць при їх використанни менш ймовiрна. Водночас вони легко просочуються кров’ю, що збiльшує ризик iнфiкування.
Синтетичнi нитки (капрон, лавсан, перлон, нейлон та iн.) мають перевагу перед натуральними нитками за мiцнiстю, iнертнiстю в тканинах. Вони не гiгроскопiчнi, просто стерилiзуються, але гiрше зав’язуються в тугий вузол.
Усi сучаснi методи стерилiзацiї шовного матерiалу включають такi етапи: механiчне очищення, знежирення, стерилiзацiю, дублення та iмпрегнацiю антисептиком.
Бавовнянi, ллянi та синтетичнi нитки розрiзують, на шматки потрiбної довжини, перуть з милом, а потiм,:намотавши на котушки, стерилiзують в автоклавi протягом 20 хв при температурi 132°С i тиску 0,2 МПа або кип’ятять протягом 20 хв у дистильованiй водi. Потiм їх заливають 96 % спиртом i так зберiгають.
За способом Гросс—Бартелемi ллянi та бавовнянi нитки на добу занурюють у 4 % водний роэчин формалiну, пiсля чого вони стають мiцнiшими i довше зберiгають у тканинах свої антисептичнi властивостi.
Ллянi, бавовнянi та синтетичнi нитки можна стерилiзувати так само, як i шовковi. Стерилiзацiя шовку кипятінням iстотно зменшує мiцнiсть ниток.
Стерилiаацiя шовку. Спосіб Садовського. Спочатку нитки перуть у гарячiйводi з милом, сполiскують, намотують на котушки ізанурюють у 0,5 % розчин амiаку на 15 хв. Потiм їх переносять у 2 % роэчин формалiну на 65 % спиртi ітак зберiгають.
Спосiб Першина. Мотки шовку миють гарячою водою з милом, просушують, намотують на котушки. Потiм знежирюють протягом 12—24 год в ефiрi i кладуть у розчин дiоциду (1: 1000) на 24 год для стерилiзацiї, дублення та iмпрегнації. Зберiгають нитки в розчинi дiоциду (1: 5000).
Спосiб Мелехова. Нитки без будь-якої попередньої обробки намотують на котушки i занурюють на 15 хв у 4,8 % роэчин первомуру. Потiм антисептик эливають, а шовний матерiал двiчi сполiскують по 5 хв дистильованою водою чи фiзiологiчним роэчином. для тривалого зберiгання нитки заливаютьу тому самому посудi 96 % спиртом Стерилiзацiя кетгуту. Сирий кетгут може бути дуже забруднений патогенними мiкроорганiзмами в тому числi спороносними. Це пов’язане з тим, що його виготовляють з пiдслизового шару кишок вiвцi. Тому при стерилiзацiт кетгуту виникають певнi труднощi, тим бiльше що вiн не пiдлягае кип’ятiнню.

Спосiб Губарева. Котушки з кетгутом знежирюють в ефiрi (12— 24 год) або бензинi (12 год), пiсля чого переносять у спиртовий роэчин Люголя (йод кристалiчний — 10,0, калiю йодид— 10,0 i 96 % спирт — 1000,0). Експозицiя — 10—14 дiб залежно вiдтовщини ниток. Зберiгають кетгут у iхьому ж розчинi, мiняючи його кожнi два тижнi.
Спосiб Покотила. Кетгут кладуть на 72 год у 4 % водний розчин формалiну. Зберiгають у спирт-глiцериновому розчинi (спирт 96 % — 90,0, глiцерин 6,0,вода— 4,0).
Спосiб Садовського—Котильова. Кетгут спочатку кладуть на 30 хв у 0,5 % роэчин амiаку, а потiм переносять на 30 хв у 2 % роэчин формалiну на 65 % спиртi.
Стералiзацiя кетеуту в 4,8 % первом урi (спосiб Мелехова). Спочатку протягом 10 хв кетгут розмочують у фiзiологiчному розчинi або дистильованiй водi, потiм його заливають на 20 хв роэчином первомуру. Пiсля цього мотки кетгуту сполiскують стерильним фiзiологiчним розчином чи водою. Щоб ущiльнити нитки, Тх кладуть на 20 хв у 96 % етиловий спирт. Зберiгають у розчинi Люголя.
З метою запобiгання iнфекцiйно-запальним ускладненням за останнi роки синтезовано протимiкробнi ниткибiолан, йодин, якi протягом місяця пiсля накладання швiв зберігають своi бактерицидні властивостi Підготовка перев’язного матеріалу та хірургічної білизни до стерилізації. Спочатку готують до роботи стіл: витирають начисто (при необхідності обробляють 3% карболовою кислотою) і застилають чистим випрасуваним простирадлом. Перед роботою з перев’язним матеріалом миють руки з милом і обробляють 0,5% розчином аміаку, після чого насухо витирають гігроскопічною ватою. На простирадло накладають перев’язний матеріал. Випрану і випрасувану хірургічну білизну перед стерилізацією переві-ряють на чистоту і цілість.Для стерилізації перев’язного матеріалу та хірургічної білизни кладуть у спеціальні металеві стерилізаційні коробки (бікси,). Речі в стерилізаційних коробках розміщують не щільно. Для кожного виду перев’язного матеріалу доцільно мати окрему стерилізаційну коробку. Якщо в одній стерилізаційній коробці доводиться стерилізувати різні види перев’язних матеріалів, то її поділяють картонними перегородками на кілька комірок. Хірургічну білизну бажано стерилізувати окремо. На дно стерилізаційної коробки кладуть простирадла, на них— маски, ковпаки, халати і зверху — рушники, призначені для витирання оброблених рук.Коробки закривають кришками, сітчасті отвори в бокових стінках відкривають. При відсутності стерилізаційних коробок перев’язний матеріал кладуть у чисті полотняні торбинки з зав’язками або дротяні каркасні коробки, обтягнуті полотном.

Проведення стерилізації.

Перев’язний матеріал і хірургічну білизну стерилізують в автоклаві сухою парою під тиском. Автоклав через лійку заповнюють гарячою водою до позначеного рівня; останній контролюють по водомірній трубці, вода у якій повинна сягати 3/4 її висоти.

Заповнені стерилізаційні коробки вміщують у стерилізаційну камеру автоклава і щільно закривають її кришкою за допомогою спеціального механізму. Баланс запобіжного клапана ставлять на позначці 1,5 чи 2 атм. і закривають усі крани, крім паровідвідного і крана водомірного скла, після чого включають форсований нагрів. Як тільки з паровідвідного крана почне виходити рівномірний струмінь сухої пари (має сизуватий відтінок, погано конденсується), кран закривають і доводять тиск в автоклаві до 1 атм. Після цього кран відкривають і випускають усю пару із залишками повітря, яке знижує дезинфікуючу силу пари, паро вивідний кран закривають і доводять тиск в автоклаві до потрібної величини. При 1,5 атм (126,8⁰С) стерилізують 30 хв. Далі нагрівання припиняють обережно відкривають кран і випускають пару, поки тиск не впаде до нуля, після чого обережно відкривають кришку автоклава і виймають стерилізаційні коробки, відразу закривши в них бокові отвори.

Стерилізацію прасуванням роблять, коли немає змоги застосувати наведені вище способи. Температура праски досягає 150^оС. Спочатку прасують простирадло на якому відбуватиметься обробка. Перев’язний матеріал та хірургічну білизну старанно прасують з обох боків (марлю - з одного боку). Випрасуваний матеріал складають у стерилізаційні коробки або загортають у випрасуване простирадло

СтерилІзацІя парою здійснюють у спеціальному стерилізаторі Коха.або в каструлІ чи відрі.Суть способу полягає в обробці матеріалу парою.що виділяється під час кипіння води.Температура пари-100С. тривалість обробки-30хв..

Стерилізацію кип’ятінням проводять протягом 1—2 год. Гарячу воду зливають, а охолоджений перев’язний матеріал віджимають продезинфікованими руками і залишають у закритій кришкою посудині, де його кип’ятили. Більш ефективне кип’ятіння в розчині етакридину лактату 1: 1000.Бинти, вату, марлеві серветки, тампони промисловість випускає стерильними, в непроникній для повітря і вологи упаковці; якщо упаковка розірвана, її знімають і проводять стерилізацію

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 963 | Нарушение авторских прав