АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фіксація тварин в стоячому положенні.

Бугаям-плідникам в носову перегородку вставляють носове кільце (складається з шарнірно з’єднаних між собою двох напівкілець). Загостреною частиною одного з напівкілець проколюють носову перегородку спеціальними щипцями або троакаром. Після цього дві половини кільця з’єднують штифтом. Прокол носової перегородки здійснюють в нижній без хрящовій частині так, щоб кільце виступало на одну третину своєї величини і не заважало поїданню корму.

Грудну кінцівку фіксують за допомогою мотузчаної петлі, яку накладають на п’ясток; кінцівку відривають від землі і утримують за мотузку; щоб полегшити фіксацію, мотузку перекидають через холку тварини (помічник стоїть з протилежного боку).

Тазові кінцівки фіксують мотузчаною петлею, накладеною вище від заплеснових суглобів. Для фіксації тазової кінцівки в піднятому положенні застосовують міцну палицю завдовжки близько І м та мотузчану петлю. Останню накладають на гомілку, закручують палицею, здавлюючи п’ятковий сухожилок, так щоб палиця була на передній поверхні кінцівки. Два помічники беруть за обидва кінці палиці і піднімають кінцівку вгору та назад. Такий спосіб фіксації з додатковим накладанням носових щипців застосовують при розчищанні копитець в стійлі. Більш надійно тварину можна зафіксувати в спеціальних фіксаційних станках, які обладнані ярмом для укріплення голови.

При фіксації коня в стоячому положенні застосовують закрутку на верхню губу, яку накладають на 15—20 хв. Після цього губу масажують, щоб запобігти її некрозу. Грудну кінцівку коня фіксують руками або вірьовочною петлею, як це роблять у великої рогатої худоби. Щоб підняти грудну кінцівку, стають збоку обличчям до крупа. Упираючись однією рукою в плечовий суглоб, примушують коня перенести опору на протилежну кінцівку. Другою рукою захоплюють кінцівку за путову ділянку і, загинаючи її в зап’ястному суглобі, відривають від землі. У непокірливих тварин застосовують мотузчану петлю, перекидаючи кінець мотузки через холку.

Тазову кінцівку піднімають, стоячи збоку від крупа, спиною до голови коня. Однією рукою упираються в маклак, змушуючи тварину перенести масу тіла на протилежну кінцівку. Другу руку опускають униз до зовнішній поверхні стегна, гомілки, плесна і захвачують путову ділянку, яку піднімають і відтягують назад. Тазову кінцівку тримають на стегні. У непокірливих коней тазову кінцівку фіксують за допомогою мотузки, яку у вигляді петлі прикріпляють до хвоста. Піднімають кінцівку і мотузкою фіксують путо (краще її пропускати через кільце путового ременя). Вільні кінці мотузки використовують як розтяжки, якими утримують тазову кінцівку у піднятому стані. При ректальному дослідженні, операціях на піхві і в ділянці промежини обидві тазові кінцівки фіксують путовими ременями, до кілець яких прив’язують довгі мотузки. Вільними кінцями мотузки охоплюють передпліччя та груди тварини, після чого їх зав’язують.

При фіксації свиней у стоячому положенні їх за вуха і хвіст піднімають догори, а також накладають петлю на верхню щелепу позаду ікол. Можна користуватись вузьким станком або залізною кліткою з розсувними стінками.

Собаці, якого фіксують у стоячому положенні, надівають намордник або бинтують щелепи і кінці бинта зав’язують за вухами. Крім того, можна користуватись пристосуванням з двох дощок з отвором для шиї, який не пропускає голову тварини. Верхня дошка рухається у пазках.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1506 | Нарушение авторских прав