АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практичне заняття №6

Тема: Техніка роз'єднання тканин, накладання швів та зупинка кровотечі.План: Техніка роз'єднання тканин.

Техніка накладання швів та зав'язування вузлів.

Техніка зняття швів.

Спинення кровотечі.

Мета: Освоїти техніку роз'єднання шкіри, фасції, м’язів й очеревини; навчитись зав’язувати вузли; оволодіти методикою введення нитки в голку; навчитися поводитись з голкотримачем; набути практичних навиків з накладання швів на шкіру, м’язи та очеревину, ознайомитись з технікою кишкових швів; оволодіти методикою зняття швів.

Техніка роз”єднання тканин. Після фіксації тварини, підготовки операційного поля і проведення інфільтраційної анестезії 0,5% - ним розчином новокаїну, по лінії розрізу починають роз’єднувати тканини.Тканини роз’єднують шарами. Для цього спочатку розс’єднують шкіру, потім розсувають краї шкірної рани у сторони, оголюють і роз’єднують підшкірну клітковину, фасції, після чого оголюють наступні шари, що підлягають розрізу. Пошарове роз'єднання дає можливість легко орієнтуватись у тканинах і уникнути ушкодження судин та нервів. Шкіру роз'єднують черевним скальпелем. При розрізі скальпель тримають у руці різними способами, залежно від форми розрізу, необхідної сили тиску на скальпель і позиції хірурга відносно оперованої ділянки. Для того щоб шкіра при розрізі не зміщувалася, її фіксують великим і вказівним пальцями лівої руки.Розрізати шкіру треба в один прийом, плавно ведучи скальпель від початку до кінця наміченого розрізу.Підшкірну пухку клітковину розрізають скальпелем, тримаючи його як писальне перо.При розрізі фасції у центрі рани роблять скальпелем невеликий розріз (віконце), а потім розрізають їх на необхідну довжину ножицями.Плоскі мускули найчастіше розсувають по ходу їх волокон ручкою скальпеля, зімкнутими ножицями. Масивні мускули, особливо з сухожиллям, роз’єднують гострим інструментом.Очеревину в більшості випадків пробивають пальцями або попередньо захоплюють у складку пінцетами, а потім розрізають прямими ножицями або скальпелем. По ходу операції спиняють кровотечу. Техніка накладання швів і зав'язування вузлів.

Голку затискують голкотримачем на межi її середньої й задньої третин. Один кiнець нитки притискують до ручки голкотримача, проводять її вздовж iнструмента, перекмдають через кiнчик губок, у яких затиснута голка, i кладуть на вушко; легким натисканням продавлюють нитку у вушко. При проколюваннi тканин довгий кiнець нитки утримують разом з ручками голкотримача.
Край рани фiксують пiнцетом. Прокол роблять на вiдстанi 5—12 мм вiд краю розрiзу. При нешироких ранах другий край рани також захоплюють пінцетом голки на протилежному краю рани. Пiсля стискання його ручок i спрацювання «замка» витягують голку й бiльшу частину нитки. У широких ранах голкотрммач перемiщують пiсля проколювання одного краю рани й витягують голку. Далi голкотримач знову знiмають, захоплюють ним голку ближче до вушка i лише пiсля цього, утримуючи протилежний край рани пінцетом, роблять прокол. Шви зав’язують морським вузлом. для цього кiнцi китки беруть обома руками. Кiнець нитки в правiй руцi пiдводять під кiнець нитки в лiвiй руцi й зав’язують перший вузол. Не вилускаючи краї ниток (щоб не розходилися краї рани),ниткою,що в правій руці,обвивають нитку яку тримають у лівій руці,і завязують другий вузол.Утворюються двi симетричні петлі,що стискають одна одну.У разi значного зяяння рани зав’язують хiрургiчний вузол — у першому вузлі нитку перевивають двiчi, а другий вузол зав’язують, як морський. Простий жiночий вузол для заа’язування швiв непридатний — вiн легко розпускається Вузловий шов. Для кожного стібка “вузлуватого” шва потрібна окрема нитка завдовжки 15-20 см.Щоб накласти шов, захоплюють один край рани хірургічним і роблять укол голкою на відстані 0,5-1,5 см від краю рани, залежно від рухомості і товщини тканин, що зшиваються. Потім рухом кисті руки, що відповідає кривизні голки. Проводять голку через усю товщину тканини. На протилежному краї рани роблять викол з глибини назовні тим же прийомом.Кожен стібок закріплюють “хірургічним” вузлом так, щоб останні розміщувались збоку від рани. Закривши всю рану швами, обрізують нитки ножицями, залишаючи кінці на 0,5 см. На закінчення операції місця уколу змазують 5% спиртовим розчином йоду і накладають пов’язку. Петлеподібний шов. Для накладання петлеподібного шва роблять укол голкою справа наліво через обидва краї рани, а потім, відступивши на 1-1,5 см від першого уколу, проводять голку у зворотному напрямі, тобто зліва направо. Кінці ниток зв’язують на правій стороні. Такими стібками шва закривають усю рану або комбінують їх з “вузловими” швами Шов з валиками призначений для;закриття дуже зяючих ран iз значним напруженням країв Мiцну нитку вводять у вушко голки так, щоб кінці її були однакової довжини.Провівши петлю на протилежний бік рани,звільняють нитку від голки повторним проведениям її крiзь пружну вирiзку вушка. У петлi всiх стiбкiв, розмiщених на одному боцi рани, i мiж кiнцями ниток на другому боцi вкладають кусочки гумової трубки або марлевi валики, пiсля чого кiнцi ниток завязують. Безперервний кушнірський шов. Потрібної довжини нитку ввести у вушко голки так. Щоб один кінець її був значно коротший від другого. Шов починають біля одного з кутів рани. Перший стібок зав”язують “морським” вузлом. Потім тією ж ниткою зашивають рану на всю довжину, вводячи голку і витягуючи її на однаковій відстані від країв рани і з рівними проміжками між уколами і виколами. Після кожного стібка шва помічник рукою перехоплює нитку і стягує нею рану. Останній стібок роблять подвійним кінцем нитки. При цьому на краю рани, де припадає викол голки, утворюється ниткова петля, яку зв'язують з кінцем нитки протилежного краю рани “морським” вузом

Матрацний шов застосовують для бiльш щiльного з’єднання країв рани та запобiгання прорiзуванню стiбкiв шва. Голку з ниткою протягують крiзь тканини упоперек рани, але кожний наступний укол роблять на тому самому боцi, що i викол. Закiнчують аналогiчно до кушнiрського шва. Кисетний шов накладають для закриття невеликих округлих ран, кукси кишки, а також для тимчасового закриття природних отворiв. Голку проколюють паралельно краям рани або отвору, чергуючи уколи i виколи. Кiнцi нигки стягують i зав’язують. Кишковi шви накладаютьна порожниннi органи, вкритi серозною оболонкою. Принцип кишкового шва грунтується на швидкому склеюваннi зiставлених серозних оболонок фiбрином, що зумовлюе його високу герметичнiсть. Шов Ламбера — основний кишковий шов, який застосовується у виглядi вузлового чи безперервного шва або у поєднаннi з iншими швами. Для накладання шва Ламбера голку вводять з боку серозної оболонки на вiдстанi 5—8 мм вiд краю рани i на цьому боцi рани її виводять назовнi на 1—2 мм вiд краю рани. Слизова оболонка не проколюється.На протилежному боці рани діють у зворотному порядку — уколюють голку бiля краю рани, а виколюють на вiдстанi 5—8 мм вiд нього. При зав’язуваннi кiнцiв нитки краї рани завертаються у порожнину органа, а серознi оболонки обох країв рани стикаються.
Шов Шмiдена застосовують при операцiях на рубцi, сичузi, матцi тощо. Це безперервний двоповерховий шов, який складається зі шва «ялинкою (перший поверх) i безперервного шва за Ламбером (другвй поверх). При виконаннi шва «ялинкою» уколи весь час роблять з боку слизової оболонки, проколюючи всi шари стiнки органу. Таким чином досягають часткового втягування країв рани i стикання серозних оболонок. Остаточну герметичнiсть рани забезпечує серозно-м’язовий шов Ламбера.
Шов Плахотiна—Садовського дещо нагадує матрацний, але вiдрiзняється напрямком проведення нитки в тканинах. Її проводять не впоперек рани, як у матрацному швi, а паралельно краям рани. Крiм того, на другому боцiрани новий стiбок розмiщують вiдступивши назад на 1/3 його довжини вiдносно попереднього стiбка на протилежному боцi рани. При затягуваннi нитки шов повнiстю заглиблюється в рану.
При накладаннi всiх кишкових швiв залежно вiд розміру просвiту органа i товщини його стiнок уколи iвиколи голкою роблять на вiдстанi 2—8 мм вiд країв рани.
Шов Пирогова—Чернi накладають на стiнку сечового мiхура. Шов двоповерховий. Для виконання першого заглибного поверху голку уколюють з боку серозної оболонки,а виводять у просвіт рани між слизовою і м'язевою оболонками.На другому боці рани діють навпаки –уколюють між згаданими оболонками,а виколюють на серозній поверхні.Після зав'язування вузлів і їх короткого зрізування накладають другий поверх за Ламбером. Техніка зняття швів. Знімають тільки поверхневі шви, накладені на шкіру, і слизові оболонки. Усі заглибні шви не знімають. Вони інкапсолюються або розсмоктуються. Шкірні шви знімають на 7-10 день після накладання; перед зняттям шов змазують розчином йоду, потім захоплюють пінцетом вузол переривчастого шва і злегка витягують нитку з товщі шкіри, перерізують її ножицями. А весь стібок витягують пінцетом. При знятті безперервного шва підрізають нитку кожного стібка. На закінчення отвори каналів шва змащують розчином йоду. Техніка спинення кровотеч. Кровотечу під час операції спиняють одним із описаних нижче способів. Скручування судин (торзування ) – судину, що кровоточить. Захоплюють гемостатичним пінцетом і скрчують навколо повздовжньої осі доти, поки вона не відокремиться з затиснунутою в ній тканиною. Іноді судини скручують між двома пінцетами. В результаті цього здавлюється кінець кровоносної судини і скручується внутрішня оболонка її, яка завертається в просторі судини й полегшує утворення тромбу. Перев'язування судин – кінець кровоносної судини захоплюють кровоспинним затискачем, відсувають від нього навколишні тканини, після чого перев'язують шовковою ниткою. Перев'язують обидва кінці ушкодженої судини. Великі кровоносні судини перев'язують після попереднього прошивання навколишніх тканин, що запобігає зісковзуванню лігатури.. Обколювання судин – обколюють судину на деякій відстані від неї за типом кисетного шва. Кінці нитки затягують навкруги доки поки не припиниться кровотеча, після чого їх зв"язують хірургічним вузлом. Затискання судин пінцетом – даним методом користуються тоді коли не можна накласти лігатуру, затискач накладають на судину і тримають так 24-28 годин. Знімають пінцет уважно щоб не пошкодити тромб.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 647 | Нарушение авторских прав