АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років
Вік
| Нічний сон
| Денний сон
| Неспання
| Кількість годувань
| Кількість годин на добу
| 1 місяць
|
|
|
| 3 місяці
|
|
|
| 6 – 7
| 6 місяців
|
|
|
| 5 – 6
| 9 місяців
|
|
|
|
| 1 рік
|
| 4,5
| 8,5
| 4 – 5
| 1,5 року
|
| 3,5
| 9,5
|
| 2 роки
|
|
|
|
| 3 роки
|
| 2,5
| 10,5
|
| 4 – 6 років
|
|
|
|
| 7 років
|
| 1 – 1,5
| 12,5
|
|
Схема протоколу обстеження дитини з висновком про фізичний розвиток дитини та імовірні причини порушень
1. Скарги, анамнез захворювання, життя.
2. Проведення антропометрії з занесенням даних у таблицю:
П о к а з н и к и
| Фактичні дані
| Належні дані
| За емпіричними формулами
| За центильними таблицями
| Маса тіла (кг)
|
|
|
| Зріст (см)
|
|
|
| Обвід голови (см)
|
|
|
| Обвід грудної клітки (см)
|
|
|
| Обвід плеча (см)
|
|
|
| Обвід стегна (см)
|
|
|
| Обвід гомілки (см)
|
|
|
| Індекс Чулицької
|
|
|
| Індекс Ерісмана
|
|
|
| Індекс маси тіла
|
|
|
| 3. Розрахунок належних показників за емпіричними формулами, оцінка фізичного розвитку за вентильними таблицями (з занесенням даних у таблицю)
4. Висновок:
ü Оцінка фізичного розвитку (середній, вищий чи нижчий від середнього для віку і статі)
ü Оцінка гармонійності фізичного розвитку
ü При наявності відхилень тих чи інших показників – вказати імовірні фактори, які могли вплинути на фізичний розвиток дитини
Тема 7. Психомоторний розвиток дітей .
Таблиця. Нервово-психічний розвиток дітей першого року життя
(складено на основі шкали розвитку Griffits – GES)
Вік
міс.
| Моторика / статика
| Координація
| Слух / мова
| Особистість /
емоції
|
| У вертикальному положенні кілька секунд утримує голову
Тягне руку до рота, смокче її
| Ненадовго фіксує погляд на предметі
(іграшці, що видає звук)
| Крім плачу, видає інші короткі звуки
Прислухається до звуків
Коротко усміхається
| Заспокоюється, якщо взяти на руки
Радо купається
|
| Тримає голову у положенні на животі
| Слідкує за рухомим предметом, спершу при горизонтальному русі, пізніше – при вертикальному
| Шукає джерело звуку очима
Прислухається до музики
| Усміхається тривало
Видає звуки (агукає) у відповідь на звертання
|
| У положенні на животі піднімає не лише голову, але й груди
Тримає іграшку у руці
Розглядає свої руки, грається пальцями
| Слідкує за предметом, що рухається по колу
Тягнеться рукою до запропонованої іграшки
| Шукає джерело звуку з рухами голови
В агуканні з’являються 2 різні звуки
| Слідкує за рухами особи
Моторна та емоційна “буря” у відповідь на звертання
|
| Утримує голову при підніманні за руки у сидяче положення
Постійно утримує
Голову у вертикальному положенні
| Бере рукою запропонований предмет
| Повертає голову у напрямку звуку
Лепече або перестає плакати, коли чує музику
| Фіксує увагу на особі, що говорить
Радіє, коли з ним граються
|
| Перевертається з одного боку на інший
Утримує голову та плечі при підніманні за руки у сидяче положення
| Може взяти іграшку зі столу
Тягне іграшки до рота
Може утримати в руках ложечку
| Лепече при ніжному звертанні
Насторожується при незвичних звуках
| Тягнеться при намірі взяти його на руки
Кидає одну іграшку, щоб взяти іншу
|
| Може перевертатись зі спини на живіт
Тягнеться до власних ніг, грається ними
При підтримці сидить
| Маніпулює іграшками, розмахує ними
Маніпулює ложечкою і горнятком
| Реагує на своє ім’я
| Сам тягнеться до матері, коли хоче, щоб його взяли на руки
|
| Самостійно сидить
Пробує повзти вперед рухами тулуба
| Слідкує за іграшкою, що падає
Вдаряє одним предметом об інший
Перекладає предмет з одної руки в іншу
| Прислухається до розмови, пробує “приймати участь”
| Може пити з горнятка, якщо йому його тримати
Розрізняє близьких і чужих
Кидає одну з двох іграшок, щоб отримати третю
|
| Стоїть при підтримці, переставляє одну ногу перед другою (хід)
Маніпулює одночасно двома предметами
| При захопленні предметів протиставляє перший палець іншим, ізольовано маніпулює великим і вказівним пальцями
| Тривало повторює склади
Прислухається до тихих звуків (напр., годинника)
| Реагує на своє відображення у дзеркалі
Допомагає тримати горнятко при питті
|
| Може повзати вперед і назад
Піднімається на ноги і стоїть, якщо може за щось триматись
Тривало сидить на підлозі і грається
| Кидає предмети
Намагається брати дрібні предмети вказівним і першим пальцями (часткове пінцетне захоплення)
| Виразно говорить одне або два слова – “мама”, “тато” або ін,
| Виражає свою симпатію
|
| Добре повзає, опираючись на руки і коліна
Робить приставні кроки вбік, тримаючись за щось (меблі)
| Може взяти дрібний предмет з гладкої поверхні (повне пінцетне захоплення)
може щось показати вказівним пальцем
| “Розмовляє” зі собою, коли залишається сам
| Підтримує гру - плескає у долоні (тосі-тосі)
|
| При підтримці пробує ходити
| Пробує самостійно їсти ложечкою з горнятка
Приглядається до картинок
| Виразно вимовляє 2 слова
| Знаходить захований при ньому предмет
Сам ховає іграшку (напр., у коробку)
|
| Вилазить на низьку сходинку
| Може тримати олівець, робить спроби щось ним намалювати
| Впізнає своє ім’я
Виразно говорить 3 – 10 слів
| Виконує прості дії на прохання (напр., “Дай мені горнятко”)
|
Оцінка психомоторного розвитку важлива, оскільки набуття дитиною тих чи інших моторних навичок чітко пов’язано з дозріванням нервової системи, зокрема з процесами мієлінізації. У розвитку дитини виділяють 3 основні етапи:
§ Талямопалідарний – від народження до 4 – 6 місяців. У цьому періоді для дитини характерні рудиментарні рефлекси, позо-тонічні рефлекси та хаотичні, спонтанні, атетозоподібні рухи.
§ Стріопалідарний – з 4 – 6 до 10 – 11 місяців) – цілеспрямовані рухи, що формуються на 1 – 2-ому році життя – захоплення предмета, повзання, біг. Удосконалення цих рухів триває роками.
§ Дозрівання кіркових функцій – автономізація і вдосконалення рухів пальців від пінцетного захоплення у віці 10 – 11 місяців до віртуозної тонкої моторики, що формується у малюванні, грі на інструментах та ін.
Оцінку нервово-психічного розвитку дитини здійснюють за наступними лініями:
§ Моторика – цілеспрямована, маніпулятивна діяльність дитини, статика – фіксація та утримання окремих частин тіла у певному положенні. У розвитку виділяють 4 етапи:
ü І етап – утримання голови у вертикальному положенні – на 2–3 місяці життя, у 3-місячному віці дитина повинна добре утримувати голову у положенні на животі.
ü ІІ етап – дитина може сидіти у 6 – 7-місячному віці. У цьому ж віці дитина починає повзати.
ü ІІІ етап – у 9 – 10-місячному віці дитина може стояти.
ü IV етап – наприкінці 1-ого року життя дитина починає самостійно ходити.
§ Координація рухів, сенсорні реакції – здатність до цілеспрямованих рухів, маніпулювання предметами, фіксації зору, формування реакцій на світло, дотик.
§ Слух / мова –реакція на звук, мову. Урозвитку мови дитини можна виділити підготовчий етап (агукання, лепет), розвиток сенсорної мови (дитина розуміє значення слова, тобто пов’язує з ним особу, предмет або дію), виникнення і розвиток моторної мови (дитина вимовляє слова, значення яких розуміє).
§ Особистість / емоції – розуміння та здатність виражати емоції, встановлення соціальних контактів, прив’язаності.
При оцінці психомоторного розвитку дітей першого півріччя звертають увагу на виникнення і формування слухових та зорових орієнтаційних реакцій, емоцій, рухів, підготовчі етапи моторної мови, навички при годуванні дитини. У віці 6 – 12 місяців оцінюють навички дій з предметами, формування абстрактного мислення.
На другому році життя ведучими показниками психомоторного розвитку є мова, гра, можливості маніпуляцій з предметами, емоційний розвиток, навички користування горщиком. У віці 2 – 3 роки важливими показниками є мова, гра, вміння приймати участь у забавах з ровесниками, рухова активність, зацікавленість усім невідомим. У 3 – 7 років звертають увагу на формування речень, словниковий запас, пізнавальну та креативну діяльність, вміння нав’язувати контакти з ровесниками, приймати участь у спільних забавах.
На нервово-психічний розвиток дитини у значній мірі впливає соціальне оточення. Починаючи від перших днів життя, до дитини слід багато говорити, називаючи предмети, особи, дії, відчуття і емоції (тобі весело – сумно, тобі подобається – не подобається та ін.). На перших місяцях життя більше значення мають інтонації, емоційне забарвлення мови мами (іншої особи) – ніжне звертання до дитини дає їй почуття безпеки, любові. Після 7 – 8 місяців спроби дитини повторювати склади або прості слова за дорослими сприяють розвитку її мови.
Важливе значення для розвитку дитини мають іграшки. У перші 6 місяців життя іграшки повинні бути яскравими, зручними для захоплення та утримання у ручці (брязкальця, кільця, дзвіночки). У 6 – 12 місяців іграшки повинні бути більш різноманітними – ляльки, звірі, кубики, нескладні пірамідки. На другому році життя іграшки ще більш різноманітні, особливе зацікавлення викликають м’ячі, кубики, піраміди, маніпулювання предметами стає більш складним. На третьому році життя гра стає більш складною і самостійною. Діти роблять спроби малювати, з’являється зацікавлення книжками. У 3 – 6 років з’являється рольові ігри, впровадження уявних персонажів і предметів. З 5 – 6-річного віку діти можуть грати в нескладні ігри за правилами, не порушуючи їх.
Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей .
Психомоторний розвиток дитини оцінюють за окремими лініями – моторика, емоції, навички (досягнення), слух – мова. Інтегральна оцінка психомоторного розвитку – коефіцієнт розвитку (QD) – визначають за календарним та психічним віком дитини. Календарний вік – реальний вік дитини (на першому році життя дитини визначається у тижнях, далі – у місяцях, роках). Психічний вік відображає рівень психічного розвитку (вік, якому відповідає рівень психічного розвитку), виявлений при обстеженні дитини. Загальний психічний розвиток є середнім арифметичним розвитку по головних лініях.
DQ визначають за шкалою Stanford-Binet Intelligence Scale (1972) та D. Wechsler (1965):
ВПР
DQ = _________________ х 100
КВ
| ВПР – вік психічного розвитку, КВ – календарний вік
Таблиця. Шкала оцінки DQ
Величина QD
| Рівень розвитку
| > 130
| Дуже високий
| 120 – 129
| Високий
| 110 – 120
| Нормальний високий
| 90 – 110
| Середній нормальний рівень
| 80 – 89
| Слабкий нормальний рівень
| 70 – 79
| Межові випадки
| < 69
| Знижений рівень
|
Важливо пам’ятати, що не всі діти мають однакові темпи нервово-психічного розвитку за усіма лініями. Вперше виявлене відставання у появі окремих навиків, досягнень не є підставою для встановлення діагнозу. У такому випадку необхідно провести консультування матері, дати рекомендації щодо догляду з метою пришвидшення формування навичок. І лише при відсутності позитивної динаміки при повторному огляді слід призначати поглиблене обстеження, консультацію невролога.
Таблиця. Тактика лікаря при оцінці нервово-психічного розвитку дитини
Результати оцінки
| Тактика
| Показники розвитку відповідають віку
| Подальше спостереження
Рекомендації по догляду
| Виявлено відставання появи навичок на 1 місяць у дитини першого року життя
| Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття
Повторний огляд через 1 місяць, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
| Виявлено відставання появи навичок на 3 місяці у дитини другого року життя
| Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття
Повторний огляд через 1 – 3 місяці, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
| Виявлено відставання появи навичок на 6 місяців у дитини третього року життя
| Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття
Повторний огляд через 2 – 6 місяців, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
|
Таблиця. Рівні затримки нервово-психічного розвитку дітей
Рівень QD
| Ознаки
| Межові випадки
70 – 79
| У дітей можуть бути проблеми з засвоєнням шкільної програми. Не завжди оволодівають нею, але можуть досягнути певного рівня професійної підготовки. Переважно адекватні у соціальному відношенні.
| Незначно знижений
69 – 51
| Більшість потребує навчання у спеціальних школах, де досягають задовільних результатів. Можуть жити самостійно, не потребують опіки.
| Помірно знижений
50 – 36
| Навчання у спеціальних школах спрямоване на оволодіння навичками самообслуговування і деякими загальними знаннями. Потребують опіки.
| Знижений
35 – 20
| Можуть оволодіти мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Потребують постійного нагляду, часто у відповідних закладах. Мовні навички обмежені.
| < 20
| Потребують постійного всебічного нагляду, не всі оволодівають мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Мовні навички відсутні або мінімальні.
|
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 666 | Нарушение авторских прав
|