АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція) Назва попередніх дисциплін Отримані навички Нормальна анатомія Особливості будови нервової системи у дітей

Прочитайте:
  1. III. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  2. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  3. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  4. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  5. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  6. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  7. VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками
  8. Анкета вивчення гігієнічних навичок дітей і підлітків
  9. Базові знання або вміння необхідні для вивчення теми
  10. Базові знання або вміння необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін Отримані навички
Нормальна анатомія Особливості будови нервової системи у дітей
Медична біологія та біологічна фізика Періодизація онтогенезу Поняття про розподіл ознаки у варіаційних рядах, розподіл ознаки у сукупності
Гістологія та ембріологія Етапи закладки, антенатального формування та особливості гістологічної будови нервової системи у дітей
Нормальна фізіологія Закономірності дозрівання та особливості функцій нервової системи дитячого організму Функції черепномозкових нервів
Пропедевтика терапії Вміння збирати анамнез, у тому числі генеалогічний, соціальний Проведення неврологічного обстеження

 

 

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.

Нервова система плоду починає розвиватися на ранніх етапах ембріонального життя, продовжується розвиток і в перші роки після народження.

· з ектодерми в дорсальному відділі зародка утворюється нервова пластинка → нервовий жолоб → нервова трубка;

· на 1-2 тиж. з’являється потовщення нервової трубки в оральному відділі;

· на 3-5 тиж. в головному відділі трубки утворюються первинні мозкові міхурі: кінцевий (prosencephalon), середній (mesencephalon), ромбовидний (rhombencephalon) мозок, з яких надалі розвиваються;

· 3 міс.: визначаються основні частини ЦНС: великі півкулі, стовбур, мозкові шлуночки, спинний мозок;

· 5 міс.: диференціюються основні борозни кори великих півкуль, проте кора ще недостатньо розвинута;

· маса мозку новонародженої (н/н) дитини становить 400 г – 1/8 маси тіла. У 9 міс. подвоюється маса мозку, в 3 р. – потроюється, в 5 р. - маса мозку становить 1/14 маси тіла, тоді як у дорослого - 1/40

· довгі борозни виражені добре, але вони невисокі і неглибокі. Дрібні борозни і звивини поступово з’являються протягом перших років життя. Найбільше змін у кількості звивин, їх форми, топографії відбувається протягом перших 5-6 років і тільки до 15-16 років формуються такі взаємовідношення як у дорослих;

· у н/н мозкова тканина мало диференційована, погано диференціюється сіра і біла речовина, потилична доля кори великих півкуль відносно більших розмірів;

· у н/н мозочок розвинений слабо, довгастий мозок розташований більш горизонтально;

· у н/н спинний мозок відносно довший і доходить до ІІІ поперекового хребця, далі ріст спинного мозку відстає від росту хребта, тому нижній кінець його зміщується вверх; ріст триває до 20 років; це більш завершена морфологічно структура ніж головний мозок, тому досконаліша в функціональному відношенні;

· периферична н/с недостатньо мієлінізована, мієлінізація черепних нервів здійснюється протягом перших 3-4 міс. і закінчується до 1 р. 3 міс.; мієлінізація спінальних нервів триває до 2-3 років;

· кровопостачання головного мозку добре, але відтік крові знижений, тому є умови для акумуляції токсичних речовин і тому в ранньому віці переважають токсичні форми інфекційних захворювань;

· у дітей підвищена проникливість гематоенцефалічного бар’єру

Інтенсивне формування н/с під час внутрішньоутробного (в/утр) періоду, синхронність розвитку окремих її елементів можуть легко порушуватися під впливом:

§ вірусних захворювань матері

§ недостатності матково-плацентарного кровообігу

§ іонізуючої радіації

§ вібрації

§ тератогенних речовин.

Порушення в І триместрі зумовлюють дефекти змикання нервової трубки, порушення росту і диференціації мозкових гемісфер, шлуночків.

Порушення в ІІІ триместрі, в перинатальному періоді стають причинами порушення мієлінізації структур н/с зменшення росту дендритів.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 471 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)