АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анамнез життя

Велике значення має акушерський анамнез (перебіг вагітності, наявність гестозів). Важливі відомості про масу та довжину тіла при народженні, темпи приросту в масі, особливості вигодовування.

При збиранні алергологічного анамнезу уточнюють наявність реакцій на харчові продукти, медикаменти, укуси комах. Обов'язковим є збір епідеміологічного анамнезу (своєчасність проведення профілактичних щеплень, перенесення інфекційних захворювань, контакт з хворими). Уточнюється також сімейний анамнез з відтворенням генеалогічного дерева. Слід враховувати, що при корі, краснусі, скарлатині, вітряній віспі, менінгококовій інфекції перші прояви хвороби можуть з'явитися саме на шкірі.

Об ' єктивне обстеження

Огляд дитини слід проводити в добре освітленому приміщенні (краще при денному світлі). Дитину роздягають, але поступово особливо дітей старшого віку. у яких підвищене почуття сором’язливості.

В приміщенні де проводиться огляд повинно бути тепло. Спочатку проводять огляд шкіри голови, обличчя, шиї, тулуба, а потім кінцівок. При огляді шкіри звертають увагу на її колір, наявність первинних чи вторинних елементів висипки, набряків.

Оцінка загального стану дитини (задовільний, середньої важкості, важкий, дуже важкий).

Положення в ліжку (неспокійне – при наявності свербіння; вимушене – при термічній травмі).

Вираз обличчя (загострені риси, гримаса болю).

Колір шкіри (блідість, почервоніння, жовтушність, ціаноз - локальний, акроціаноз, тотальний).

Наявність висипок: (первинні елементи – пляма, міхур, міхурець, піхур, пустула, папула, горбик, вузол; вторинні – ерозія, садно, тріщина, виразка, рубець, лусочка, кірка, ліхеніфікація, вегетація, пігментація чи депігментація).

Огляд обличчя дозволяє виявити прояви ексудативно - катарального діатезу, блідість носо - губного трикутника (симптом Філатова) при скарлатині, milia, висип у вигляді метелика при системному червоному вовчаку, ціаноз при вроджених вадах серця, захворюваннях дихальної системи.

Огляд волосистої частини голови дозволяє виявити гнейс, різні форми алопеції, псевдофурункульоз, зміни якості волосся.

Огляд інших ділянок тіла також дозволяє оцінити характер висипних елементів, ділянки пігментації і депігментації.

Огляд підшкірно - жирової клітковини.

Звертають увагу на обличчя – «старече обличчя» при гіпотрофії третього ступеня, місяцеподібне при ожирінні. Cтупені розвитку підшкірно-жирової основи (ПЖО) і рівномірність її розподілу:

- ейтрофія (помірний розвиток ПЖО, маса відповідає довжині тіла);

- гіпотрофія (недостатній розвиток ПЖО, маса відстає від довжини тіла);

- паратрофія (надмірний розвиток ПЖО, маса випереджає довжину тіла);

- гіпостатура (показники маси тіла нижче середніх із збереженням пропорційності).

Підшкірна основа може бути розвинена надмірно, помірно і недостатньо, а розподілена рівномірно чи нерівномірно. Звертають увагу на наявність пастозності чи набряків на обличчі, шиї, грудній клітці, животі, верхніх і нижніх кінцівках.

Пальпація шкіри

Проводити пальпацію необхідно чистими, теплими, і сухими руками, не викликаючи болю особливо в уражених місцях. При пальпації в першу чергу визначають вологість або сухість шкіри, її температуру, товщину та еластичність. Вологість визначається поглажуванням пальцями симетричних ділянок тіла, тулуба, пахових, пахвинних ділянок, долонь і підошв, особливо у дітей пубертатного віку, на потилиці у грудних дітей. Обмацюванням визначається температура шкіри, яка може бути підвищеною, нормальною або зниженою.

Для визначення товщини і еластичності необхідно захопити шкіру (без підшкірно - жирової клітковини) в невелику складку великим і вказівним пальцями правої руки, потім відпустити. Еластичність шкіри визначають на тильній поверхні кисті, на ліктьовому згині. Якщо складка розправляється зразу після зняття пальців – шкіра вважається нормальної еластичності, при поступовому – зниженої еластичності.

Для оцінки стану капілярів досліджують симптоми джгута, щипка, молоточковий.

Симптом джгута: накладають гумовий джгут або манжетку для вимірювання артеріального тиску на середню частину плеча до появи легкого ціанозу кисті при збереженому пульсу на променевій артерії. Залишають його на 3 - 5 хв., після чого знімають і оглядають шкіру в ділянці ліктьового згину і передпліччя. При підвищеній ламкості судин на шкірі з’являється петехіальна висипка.

Симптом щипка: захоплюють шкірну складку на передній або боковій поверхні грудної клітки великим та вказівними пальцями обох рук. Зміщують її частини поперек довжини складки в протилежних напрямках. Поява на місці щипка більше 4 - 5 петехій свідчить про позитивний симптом.

Іноді для оцінки стану капілярів шкіри використовують молоточковий симптом – поява крововиливів (синців) при постукуванні перкусійним молоточком по шкірі грудини хворого.

Дермографізм досліджують шляхом проведення зверху вниз кінчиком вказівного пальця по шкірі грудей та живота. Існують такі види дермографізму: червоний, білий, змішаний і валикоподібний. Визначають швидкість його появи та зникнення, розміри (поширений та непоширений).

Пальпація підшкірно-жирової основи

При пальпації великим і вказівними пальцями шкіру і підшкірну клітковину беруть у складку і визначають товщину підшкірно – жирового шару послідовно на животі (на рівні пупка), на грудях (біля краю грудини), на спині (під лопатками), кінцівках (внутрішня поверхня стегна і плеча), обличчі. У здорових дітей раннього віку товщина підшкірної основи в нормі становить 1,5 - 2см. Пальпаторно визначають набряки або переднабряковий стан (пастозність). Для цього вказівним пальцем натискують на шкіру і підшкірну основу там, де вона прилягає до кісток (над великогомілковою кісткою, на крижах), а потім погладжують місце натискування. При наявності набряку в місці натискування утворюються ямочки, які повільно зникають, а при пастозності відчувається нерівність поверхні.

Визначення тургору тканин проводиться шляхом стискання великим і вказівним пальцями правої руки шкіри і усіх м’яких тканин на внутрішній поверхні стегна і плеча. При цьому відчувається опір і пружність, що і є тургором. У здорової дитини тканини щільні, пружні, і пальці відчувають виражену їх опірність. Це так званий нормальний тургор. При зниженому тургорі відчувається в’ялість і знижена опірність тканин.

Лабораторні методи діагностики.

Загальний аналіз крові. При наявності блідості шкіри в аналізі крові виявляється зниження показників еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, що характерно для синдрому анемії. При запальних та інфекційних ураженнях шкіри визначають лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ. Для алергодерматозів характерна еозинофілія.

Копрограма. При алергічних висипах на шкірі, іноді виявляють яйця гельмінтів у випорожненнях та ознаки дисбактеріозу кишечника.

Проба Мак-Клюра-Олдрича. Вона проводиться для визначення прихованих набряків. Техніка проведення проби: 0,2 мл. 0,85 % стерильного розчину хлориду натрію вводять внутрішньошкірно в ділянці внутрішньої поверхні передпліччя. В нормі пухир розсмоктується у дітей до року за 30 хвилин, 1 - 5 років за 35 хвилин, 5 - 14 років за 50 хвилин. У хворих дітей з набряками і перед набряковим станом пухир розсмоктується скоріше, ніж при їх відсутності.

Біохімічні обстеження. Жовтушність шкіри може супровожуватися підвищенням білірубіну, трансаміназ, тимолової проби. При блідості шкіри, сухості, ламкості нігтів відмічається зниження рівня заліза у сироватці крові. При запальних ураженнях шкіри – диспротеінемія та підвищення гостро - фазових показників крові.

Догляд за шкірою і слизовими оболонками:

· ніс і вуха очищаються за допомогою ватних джгутиків;

· очі промиваються ватними тампонами (окремо кожне око), змоченими прокип'яченою водою в напрямку від зовнішнього кута ока до внутрішнього;

· пупкова ранка обробляється 3% розчином перекисню водню, потім спиртовим розчином діамантового зеленого або 70 % етиловим спиртом; при гнійних виділеннях присипають порошком стрептоциду або ксероформу;

· туалет зовнішніх статевих органів: підмивання після кожного випорожнення; після сечопуску дитину підмивають, якщо вона схильна до попрілостей; дівчаток підмивають спереду назад, після підмивання висушують шкіру пелюшкою промокаючими рухами;

· нігті на руках обрізають 1 раз на тиждень півколом; на ногах 1 раз на два тижні прямою лінією;

· гігієнічні ванни до 6 місяців щоденні, в перший місяць в кип’яченій воді температура води 37°; в другому півріччі ванни через день; до двох річного віку два рази на тиждень.

Тема 4. Семіотика ураження шкіри та підшкірно - жирової клітковини

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 540 | Нарушение авторских прав