АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пластиди та їх класифікація.

Тема 8.2 Будова мутохондрій.

Мітохондрії (від грец. mitos — нитка і chondron — зерня) належать до енергопродукційної системи клітини і до мембранного типу органел. Виявлено, що ферменти циклу Кребса та дихального ланцюга окислювального фосфорилювання локалізуються в мітохондріях. Мітохондрії присутні в усіх еукаріотичних клітинах, за винятком окремих видів амеб та зрілих еритроцитів тварин. Гомологами мітохондрій у прокаріот є мезосоми ( від грец. mesos — середній і soma — тіло) — складчасті випинання клітинної мембрани.
Будова мітохондрій. Розрізняють видовжені (овальні або циліндричні), інколи розгалужені мітохондрії завдовжки 3–7 мкм і завтовшки 0,2–1 мкм та круглі (кулясті) діаметром 0,2–1 мкм.
Електронномікроскопічно виявлено, що мітохондрія зверху оточена гладкою мембраною, під нею знаходиться складчаста, яка утворює кристи (гребені), вміст мітохондрії носить назву матрикса (рис. 2.23). На нефіксованих електронномікроскопічних препаратах з обох боків крист виявлені дрібні грибоподібні тільця, головки яких мають близько 9 нм у діаметрі, а ніжки 3–4 нм завтовшки. Ці тільця названі оксисомами, містять ферменти, що беруть участь в окислювальному фосфорилюванні, тобто у приєднанні фосфатних залишків до аденозиндифосфату (АДФ) з утворенням АТФ

8.3 Функції мітохондрій.

Мітохондрії беруть участь в енергетичних процесах клітини, вони містять ферменти, зв’язані з утворенням енергії і клітинним диханням. Іншими словами, мітохондрія є своєрідною біохімічною мініфабрикою, яка трансформує (перетворює, а не продукує) енергію органічних сполук (наприклад, жирних кислот) на ужиткову енергію, біологічно поміщену в АТФ (“мініакумулятор”).
Мітохондрії постійно рухаються, здійснюючи обертальні рухи, завдяки яким вони переміщуються, наближаючись до структур, що використовують багато енергії. Ця енергія повинна бути біологічно ужитковою, тобто такою, яку легко можна використовувати для потреб клітини, найкращою є хімічна енергія акумульована в АТФ. В окремих клітинах рух мітохондрій обмежений лише визначеним простором, наприклад, у волокнах поперечнопосмугованих м’язів між міофібрилами.
У мітохондріях енергетичний процес починається в матриксі, де відбувається розщеплення пірувату в циклі трикарбонових кислот.

Пластиди та їх класифікація.

Пластиди (від грец. plastos — утворений, виліплений, оформлений) — основні органели рослин та водоростей. Покриті подвійною мембраною і мають в своєму складі багато копій кільцевої ДНК. Сукупність пластид клітини утворює пластидом.

-Лейкопласти — незабарвлені пластиди (грец. leicos — білий), як правило виконують функцію запасання речовин.

-Хромопласти — пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір (грец. chromos — забарвлений). Забарвлення хромопластів пов'язане з накопиченням в них каротиноїдів. Хромопласти визначають забарвлення осіннього листя, пелюсток квітів, коренеплодів, доспілих плодів

-Хлоропласти (з грец. chloros — зелений) — пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли.

-Пропластиди — виступають в ембріональних клітинах промеристеми і меристеми.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав