Поряд із визначенням рівнів гормонів допомагає встановити діагноз гіпотиреозу УЗД щитоподібної залози.
Допоміжне значення для діагностики мають:
- гіперхолестеринемія (більше 6,8 ммоль/л);
- зниження рівня лужної фосфатази в крові;
- характерні зміни на ЕКГ: знижений вольтаж зубців, синусова брадикардія, уповільнена провідність, метаболічні порушення;
- на електроенцефалограмі визначаються патологічні повільні хвилі, недостатнє вираження альфа-ритму;
- у периферичній крові виявляють анемію (частіше залізодефіцитну), еозинофілію, підвищення ШОЕ;
- рентгенологічні зміни черепа: нерідко брахіцефалія, череп збільшений, кістки його стовщені.
Забір крові проводиться одноразовим скарифікатором із п’ятки новонародженої дитини. Бланком для забору служить спеціальний хроматографічний папір. Першу краплю крові витирають, потім бланк прикладають перпендикулярно до краплі та просочують бланк наскрізь. Для подальшого визначення фенілаланіну на бланк необхідно нанести три плями крові діаметром не менше 10 мм. Бланки висушують на повітрі в горизонтальному положенні в приміщенні не менше 4 годин.
Природжений гіпотиреоз у ранньому віці необхідно диференціювати із хворобою Дауна, рахітом, фенілкетонурією, жовтяницею різного походження, анемією, природженими вадами серця, пологовою травмою, перинатальним ураженням ЦНС.
Лікування. Основним методом лікування гіпотиреозу у дітей є замісна терапія тиреоїдними препаратами.
Починати лікування гіпотиреозу у дітей рекомендують з малих доз L- тироксину (25-50 мкг), поступово, протягом 2-4 тижнів підвищуючи дозу до оптимальної, що забезпечує еутиреоїдний стан. При досягненні еутиреозу підбирають підтримувальну дозу.
У лікуванні гіпотиреозу застосовують також L-трийодтиронін (таблетки по 20 та 50 мкг), який майже повністю усмоктується в кишечнику (90-100%). Його біологічна активність значно вища (в 5-10 разів) за тироксин, і він починає діяти уже через 6-12 годин після прийому з максимумом дії на 2-3-й день.
Але для підтримання його базального рівня необхідне часте приймання препарату. Тому використання трийодтироніну як самостійного методу лікування недоцільне, він призначається в комбінації з L-тироксином з 2-5 мкг з поступовим підвищенням дози.
Із комбінованих препаратів використовують тиреотом, тиреотом-форте (суміш L-трийодтироніну та L-тироксину), ліотрикс (суміш синтетичних L-тироксину та L - трийодтироніну у співвідношенні 4:1) та інші.
У разі передозування тиреоїдних препаратів з’являються тахікардія, пітливість, диспептичні прояви, неспокій, дратівливість, порушення сну. Ці симптоми зникають при зменшенні дози. Підібрану дозу приймають 1 раз на добу вранці.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 459 | Нарушение авторских прав
|