АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відносна біологічна ефективність ультрафіолетового випромінювання різних діапазонів

Прочитайте:
  1. Будова та функції різних зон кореневого чохлика.
  2. В умовах використання ультрафіолетового випромінювання
  3. В яких відділах головного мозку розміщені клітини, що є початком першого нейрону волокон різних парасимпатичних нервів?
  4. Величина еритемної дози (біодози) ультрафіолетового опромінення пацієнта виміряна у хвилинах. Яким приладом визначалася величина еритемної дози?
  5. Використання лікарських засобів для прискорення відновлення спортсменів, лікування і профілактики станів перенапруги різних систем організму.
  6. Вимірювання щільності потоку b-випромінювання
  7. Вплив іонізуючого випромінювання на організм.
  8. Для участі в енергетичному обміні мітохондріям потрібні більш ніж 50 ферментів і ферментних комплексів, які складаються із 40 різних білків.
  9. Добова екскреція білка з сечею у дітей різних вікових груп
Довжина хвилі, нм              
Відносна біологічна ефективність 0,01 0,03 0,5 1,0 0,75 0,43 0,18

 

3. Біологічний (еритемний) метод передбачає визначення еритемної дози за допомогою біодозиметра методом Горбачова-Дальфельда (рис. 2). Еритемна доза (ЕД) або біологічна доза становить найменший термін УФ опромінення незасмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) з’являється виразне почервоніння шкіри, тобто еритема.

 

Рис. 2. Біодозиметр

 

Біодозиметр являє собою планшетку з 6 отворами (1,5 ´ 1,0 см), що закриваються пластинкою, яка рухається. Для визначення еритемної дози біодозиметр закріплюють на незасмаглій частині тіла (внутрішня частина передпліччя, нижня частина живота або внутрішня частина стегна). Доцільно помітити на шкірі (кульковою ручкою) місце розташування та номери віконець. Досліджувану ділянку шкіри розташовують на відстані 0,5 м від штучного джерела УФР (після прогріву лампи 10-15 хв.) і відчиняють кожне віконце на 1 хвилину. Таким чином, віконце № 1 опромінюється 6 хв., № 2 – 5 хв., № 3 – 4 хв., № 4 – 3 хв., № 5 – 2 хв., № 6 – 1 хв. В залежності від потужності джерела та інших умов час опромінення і відстань до джерела можуть бути іншими.

Контроль появи еритеми проводять через 18-20 годин після опромінення. Еритемну дозу визначають у хвилинах за номером віконця, де еритема буде найменшою.

Фізіологічна доза складає 1/2 - 1/4 еритемної дози, а профілактична – 1/8 еритемної дози.

Профілактичну дозу на необхідній для опромінення пацієнтів відстані розраховують за формулою:

(1)

де: В – відстань від лампи до пацієнта, м;

С – стандартна відстань, на якій визначається еритемна доза, 0,5 м;

А – еритемна доза на стандартній відстані, хв.

Штучні джерела УФ радіації:

· прямі ртутно-кварцеві (ПРК), дугові ртутно-кварцеві (ДРК) лампи, що генерують УФР у діапазоні хвиль 240-380 нм;

· лампи еритемні увіолеві (ЕУВ-15, ЕУВ-30, ЛЕ-30), що генерують 285-380 нм;

· лампи бактерицидні увіолеві БУВ-30, ЛБ-30, що генерують 240-380 нм.

 

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 549 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)