АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування перикардитів.

Прочитайте:
  1. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  2. IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.
  3. IV. Немедикаментозне лікування
  4. VІІІ. Лікування.
  5. арттерапія - лікування мистецтвом
  6. Використання лікарських засобів для прискорення відновлення спортсменів, лікування і профілактики станів перенапруги різних систем організму.
  7. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується
  8. Вимоги до результатів лікування.
  9. Внутрішньоутробні інфекції. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування.
  10. Гігієнічні вимоги до відділення для лікування відкритими джерелами

Лікувальні заходи при перикардитах проводяться з урахуванням|:

1)этіології процесу (якщо її вдається встановити);

2) механізмів патогенезу|;

3) клініко-морфологічної форми (сухий, випотний);

Дія на етіологічні чинники| передбачає:

1. Лікування «основного» захворювання, на тлі|на фоні| якого развинувся перикардит.

2. Дія на інфекцію, грибкові і паразитарні патогенні
фактори.|

3. Усунення професійних і інших шкідливих дій.

 

Враховуючи, що перикардит може явитися частиною якого-небудь другого захворювання|, необхідно проводити терапію, направлену на боротьбу з цим захворюванням (наприклад, кортикостероїдна| терапія системного | вовчаку, терапія ревматоїдного| артриту, цитостатики при розповсюдженні лімфогранулематозного процесу на листки перикарду). |також| У той час при перикардиті в гострому періоді інфаркту міокарда (епістенокардитичний| перикардит), так само як і при перикардиті в термінальній стадії хронічної ниркової недостатності, не вимагається якихось спеціальних мір.

Якщо в походженні перикардиту виразно|чіткий| доведена роль інфекції
|(наприклад, при пневмонії, ексудативном|екссудат|у плевриті), необхідний курс анти
біотикотерапии|. При неспецифічних перикардитах, доцільно призначати антибіотики з урахуванн|з врахуванням|ям збудника.

При перикардитах туберкульозної етіології слід тривало проводити антибактеріальну терапію рифампицином| у поєднанні з тубазидом| та іншими протитуберкульозними препаратами.

Препарати призначають в адекватних дозах і на достатній термін. Якщо доведена роль грибкових або паразитарних агентів в походженні захворювання, слід використовувати відповідні препа­рати|. Усунення дії професійних і інших зовнішніх патогенетичних| чинник|факторів|ів передбачає також і профілактику загострень хвороби
при| схильності до хронізації|.

Дія на механізми патогенезу передбачає перш за все|передусім| імуносупресивну| терапію.

Враховуючи, що в більшості випадків перикардити мають алергічний патогенез, особливо при ексудативних|екссудат| формах будь-якої етіології (окрі|крім|м пухлинних і протікаючих |із|з нагноїнням), доцільно прово­дити| імуносупресивну терапію кортикостероїдами (преднізолон в помірних| дозах — 20 — 30 міліг|міліграм-еквівалентів|рам в добу). Преднізолон показаний і при перикардитах туберкульозної етіології в обов'язковому поєднанн|із|і з протитуберкульозними препаратами (якщо зворотний розвиток процесу затримується). Преднізоло|з'являється|н є і засо|коштом|бом лікування основного захворювання (СЧВ, склеродермія, дерматоміозит| і ін.).

Доцільне використання преднізолону (15 — 20 міліграм|міліграм-еквівалентів|) у поєднанні з не­стероїдними| протизапальними засобам|коштами|и (НПЗП): індометацин, вольтарен|. При перикардиті, що|з'являється| є складовою частиною постін­фарктного| синдрому, преднізолон у поєднанні з НПЗП це найбільш оптимальна комбінація.

Стан|достаток| хворого може визначатися вираженістю|виказувати| окремих син­дромів|: больового, набряково-асцитичного|, тампонадою серця, виражени|виказувати|ми зрощеннями листків перикарду. У зв'язку з цим необхідне проведення спе­ціальних| заходів:

а) при виражених болях в ділянці серця прийом ненаркотичних анальге­-
тиків|, переважно НПЗП;

б) набряково-асцитичний| синдром розвитку констриктивного| перикар­
диту| або випоту| в порожнину перикарду лікується сечогінними препаратамі |(фуросемід|, урегіт|) і конкурентами альдостерону (верошпірон|); рекомен­дується| обмеження прийому кух|кухонної|оварськ|соль|ої солі (не більше 2 грамів на добу);

в) при симптомах тампонади серця — термінове|строкове| проведення пункції по-
лості| перикарду і витяганн|видобування|я рідини;

г) розвиток симптомів констрикції є|з'являється| свідченням|показником| до операції пе-
рикардэктомії|. Прот|однак|е і післ|потім|я операції необхідне проведення этіотроп-
ної і патогенетичної терапії.

 

Прогноз.

Найбільш несприятливий прогноз при гнійних і пухлинних перикардитах. Своєчасне лікування сухого або випотного| перикардиту повністю|цілком| ліквідовує симптоми захворювання. Прогноз констриктивного| пе­рикардиту| істотно|суттєвий| поліпшується|покращується| після|потім| успішно проведеної перикардектомії.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 498 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)