 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Пролежні - ділянка некрозу шкіри, підшкірної основи, слизових оболонок, які піддаються тиску. Виникає порушення нервово-судинної трофіки тканин в умовах виснаження організму.Мікроскопічні: зміна клітини – каріопікноз (ущільнення ядра), каріорексис (розпад ядра), каріоліз (розчинення ядра), плазморексис (розпад цитоплазми), плазмоліз (розчинення цитоплазми) та інш. Зміна інтерстіціальної тканини – набряк, розплавлення основної речовини; розпад, ущільнення або розплавлення волокнистих структур. Макроскопічні: зміна консистенції, кольору, запаху тканин, утворення демаркаційної лінії. Види некрозу: прямий, непрямий; сухий, вологий; гангрена, інфаркт, пролежні. Сухий (коагуляційний) – змертвілі ділянки сухі, щільні, сіро-жовтого кольору. Вологий (коліквативний) – розплавлення змертвілої тканини. Гангрена - форма некрозу, яка відрізняється чорним або бурим кольором некротизованих тканин (при їх стисканні із зовнішнім середовищем гемоглобін окислюється до сульфіду заліза).Суха гангрена – тканина висихає і зморщується. Волога гангрена – внаслідок гнильних процесів, тканина набрякає, з неприємним запахом. Інфаркт - некроз тканин, який виникає в результаті гострого порушення їх кровопостачання. Пролежні - ділянка некрозу шкіри, підшкірної основи, слизових оболонок, які піддаються тиску. Виникає порушення нервово-судинної трофіки тканин в умовах виснаження організму. Наслідки некрозу: відновлення структури і функції тканин; організація (реактивне розростання сполучної тканини, яка заміщує ділянку некрозу з утворенням рубця); гнійне розплавлення; секвестрація (відторгнення некротизованої ділянки від живої тканини); інкапсуляція (обмеження вогнища некрозу з утворенням капсули); петрифікація (кальцинація – відкладання в зону некроза солей кальція) Дистрофія – ушкодження клітин і міжклітинної речовини внаслідок порушення їх трофіки (живлення). Морфологічно дистрофія проявляється нагромадженням або зменшенням у клітині чи тканині тих речовин, які є в нормі (білків, жирів, вуглеводів), або появою таких, яких в нормі не буває. Причини: пошкодження клітин та тканин токсинами, радіацією, інфекційними агентами; спадкові і набуті ферментопатії; ураження систем, які забезпечують живлення (кров, серцево-судинна, дихальна системи); ендокринні та нервові розлади. Механізми розвитку дистрофії: 1. Інфільтрація – надмірне надходження з крові в клітину і міжклітинну речовину продуктів обміну (інфільтрація внутрішньої оболонки крупних артерій холестерином при атеросклерозі). 2. Декомпозиція – (фанероз) розпад структур клітин і міжклітинної речовини (розпад органел та оболонок, яке приводить до накопичення білків, жирів). 3. Трансформація – утворення речовин одного виду з продуктів проміжного розщеплення речовин іншого виду (трансформація білків і жирів у глюкозу при цукровому діабеті). 4.Спотворений синтез – утворення речовин, які в нормі не зустрічаються (синтез амілоїда). Класифікація дистрофій: - білкові, жирові, вуглеводні, мінеральні; - паренхіматозні (зміни в клітинах), мезенхімальні (зміни в стромі органів і тканин), змішані; - спадкові, набуті; - загальні і місцеві. Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав |