 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Тема: Імунологічні процеси. АлергіяІмунокомпетентна система - комплекс механізмів, які забезпечують імунітет організму (видалення із організму чужорідних по відношенню до власного клітинного та білкового складу речовин, що забезпечує постійність гомеостазу в організмі). Склад імунної системи: А – система (моноцит) – поглинає антиген, накопичує його, відрізняє від власних клітин та передає імунний стимул до клітин імунної системи. В – система (В-лімфоцити) – після одержання імунного стимулу, перетворюються у плазматичні клітини, які синтезують специфічні по відношенню до антигену антитіла – імуноглобілуни (гуморальний імунітет). Т – система (тімус-залежні лімфоцити) – після одержання імунного стимулу перетворюється у лімфобласти, які розмножуються, дозрівають утворюючи імунні лімфоцити. Т- кіллери - убивають чужорідні клітини. Т-хельпери – активують В-систему. Т-супресори – подавляють В-систему. Імунна реакція – утворення на антиген – антитіла або імунних лімфоцитів. Порушення імунної системи проявляється: імунними дефіцитами, імунною толерантністю, алергією. Імунний дефіцит: проявляється ослабленням імунних реакцій та високою схильністю організму до інфекційних, аутоалергічних та других захворювань. Є недостатність А, В, Т-систем, набуті і вроджені.. Один із проявів набутої імунної недостатності є СНІД. СНІД (синдром набутого імунодифіцита) – хвороба розвивається у осіб ВІЛ-інфікованих (вірус імунодифіцита людини), який уражає Т-лімфоцити, викликає імунний дефіцит. Хворі страждають на інфекційні та онкологічні захворювання. Імунна толерантність – характеризується відсутністю реакції імунної системи на антиген (утворення специфічнного антитіла або імунного лімфоцита). Толерантність: фізіологічна (непероносимість своїх білків), патологічна (утворення пухлин), штучна (лікувальна - за допомогою імунодепресантів, глюкокортикоїдів, радіоактивного випромінювання, які подавляють імунні реакції). Трансплантація – перещеплення тканин і органів у межах того самого організму або від одного до іншого. а) аутотрансплантація – перещеплення власної тканини; б) ізотрансплантація – перещеплення тканин чи органів із ідентичним генотипом (однояйцеві близнюки); в) алотрансплантація – в межах одного виду; г) ксенотрансплантація – від одного біологічного виду до другого. Головна перешкода трансплантації – трансплантаційний імунітет (антигенна несумістність тканин донора та реципієнта). У перещеплених тканин відбувається реакція відторгнення транспланта (Т-кілери руйнують чужерідну тканину). Для подавлення трансплантаційного імунітета використовують імунодепресанти. Реплантація – перещеплення власних травмованих органів. Реакція імунної не має. Але є небезпека загибелі частини тканини, які після операції визивають інтоксикацію. Алергія (гр.allos – інший, гр.ergon – відповідь) – стан патологічно підвищеної реакції організму на повторну дію будь-якої речовини або змінених компонентів власних тканин, який характеризується імунною відповіддю з пошкодженням тканин. Алергени – речовини антигенної або неантигенної (гаптенової) природи здатні сенсибілізувати організм. Екзогенні алергени – харчові, медикаментозні, пилові, рослинні, епідермальні, побутові, хімічні, сироваткові, інфекційно-паразитні, фізичні. Ендогенні (аутоантигенні): 1) зміна власника білків, тканин, клітин організму під дією фізичних, хімічних, інфекційних і інших антигенів. 2) порушення імунної толерантності (порушення гістагематичного бар’єра до тканин мозку, щитоподібної залози, кришталика, статевих залоз). Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав |