АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Модуль 3. Фізіологія вісцеральних систем. Вищі інтегративні функції

Змістовий модуль 10. Енергетичний обмін

Конкретні цілі:

Робити висновки про інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін.

Робити висновки про переважне окислення білків, жирів, вуглеводі в процесі метаболізму на підставі аналізу дихального коефіцієнту

Робити висновки про механізми регуляції інтенсивності метаболізму на підставі аналізу величини основного обміну людини

Робити висновки про добові енергетичні витрати людей різних професій та відповідність енергетичним витратам їх харчових раціонів, потреби у білках, жирах, вуглеводах.

Аналізувати вікові зміни енергетичних витрат організму та їх регуляцію

Пояснювати фізіологічні основи методів прямої й непрямої калориметрії.

Тема 1. Енергетичний обмін та методи його дослідження.

Загальні поняття про обмін речовин в організмі. Обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем як основні умови життя і збереження гомеостазу. Пластична і енергетична роль харчових речовин. Баланс приходу і витрат речовин.

Енергетичний обмін. Організм як відкрита термодинамічна система Енергетичний баланс організму. Фізична калориметрія. Калорійна цінність різних харчових речовин (фізична та фізіологічна). Пряма й непряма калориметрія (дослідження енерговитрат за допомогою повного й неповного газового аналізу). Калоричний коефіцієнт одного літра кисню. Дихальний коефіцієнт. Основний обмін, величина, умови його дослідження. Специфічно-динамічна дія харчових речовин. Робочий обмін. Енергетичні затрати організму при різних видах праці. Вікові особливості.

Тема 2. Фізілогічні основи раціонального харчування.Складання харчових раціонів.

Фізіологічні норми харчування. Потреба у білках, жирах, вуглеводах у залежності від віку, виду праці й стану організму (вагітність, період лактації та інші).

Змістовий модуль 11. Терморегуляція

Конкретні цілі:

Аналізувати температуру ядра тіла гомойотермних організмів і робити висновки про механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепловіддачею.

Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від фізіологічного стану організму та температури й вологості навколишнього середовища) на підставі температури ядра тіла та процесів теплоутворення й тепловіддачі.

Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування.

Аналізувати вікові особливості терморегуляції у людини та їїрегуляцію.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження терморегуляції: термометрії, термографії, потовиділення, інфрачервоного випромінювання

Тема 3. Температура тіла та регуляція її сталості

Сталість температури внутрішнього середовища як необхідна умова нормального протікання метаболічних процесів. Пойкілотермія, гомойотермія. Температура тіла людини, її добові коливання. Температура різних ділянок шкіри і внутрішніх органів людини. Фізична і хімічна терморегуляція. Обмін речовин як джерело утворення тепла. Роль окремих органів у теплопродукції. Тепловіддача. Способи віддачі тепла з поверхні тіла (випромінювання, проведення, конвекція, випаровування). Фізіологічні механізми тепловіддачі (рух крові в судинах шкіри, потовиділення та інші).

Центр терморегуляції. Периферичні та центральні терморецептори.. Нервові й гуморальні механізми терморегуляції.

Тема 4. Фізіологічні основи загартовування.

Регуляція температури тіла при змінах температури зовнішнього середовища. Фізіологічні основи загартування. Вікові і статеві особливості терморегуляції.

Змістовий модуль 12. Система травлення

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функції (секреторної, моторної, всмоктування).

Робити висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання й регуляції моторної та секреторної функцій системи травлення.

Оцінювати стан системи травлення на підставі аналізу параметрів гідролізу харчових речовин, швидкості їх переміщення по травному каналу, параметрів гомеостазу, що відображають процеси всмоктування.

Робити висновки про стан процесів травлення в кожному з відділів травного каналу на підставі аналізу стану секреторної, моторної, всмоктувальної функцій та їх регуляції

Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про стан процесів всмоктування речовин в травному каналі та механізми регуляції.

Алізувати вікові особливості функцій системи травлення та їх регуляції

Пояснювати фізіологічні основи сучасних методів дослідження секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення.

Пояснювати механізми формування мотивацій голоду та насичення на підставі аналізу гомеостатичних показників поживних речовин у крові та стану травного каналу.

Тема 5. Загальна характеристика та функції системи травлення. Травлення в ротовій порожнині Роль смакової і нюхової сенсорних систем.

Будова та функції системи травлення. Травний канал та травні залози. Основні функції системи травлення: секреція, моторика, всмоктування.

Травлення: його типи (порожнинне, мембранне, внутрішньоклітинне), основні етапи. Особливості секреторних клітин, механізми секреції, роль іонів кальцію та клітинних посередників у секреторному процесі. Основні принципи і механізми регуляції травлення. Шлунково-кишкові гормони. Фази секреції головних травних залоз. Періодична діяльність органів травлення.

Моторика травного каналу. Особливості будови і функцій гладких м'язів травного каналу.

Фізіологічні основи методів дослідження функцій травного каналу.

Травлення в ротовій порожнині. Роль смакової сенсорної системи. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи. Види смакових відчуттів, значення для травлення. Взаємодія з нюховою сенсорною системою, значення цього у визначенні характеру їжі.

Механічна та хімічна обробка їжі. Слиновиділення. Кількість, склад і властивості слини, її значення у травленні, механізми секреції (первинна, вторинна слина). Регуляція секреції слини.

Жування, його особливості в залежності від виду їжі, регуляція жування. Ковтання, його фази, регуляція.

Тема 6. Травлення у шлунку.

Секреторна діяльність шлункових залоз. Методи дослідження. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти, ферментів, слизу та їх регуляція. Нервова та гуморальна регуляція секреції шлункових залоз, фази регуляції секреції: цефалічна, шлункова, кишкова. Адаптивні зміни шлункової секреції. Моторна функція шлунку, її регуляція.

Тема 7. Травлення у 12-палій кишці. Роль підшлункового соку та жовчі у процесах травлення.

Зовнішньо-секреторна діяльність підшлункової залози. Кількість, склад і властивості соку підшлункової залози, його роль у травленні. Нервова та гуморальна регуляція панкреатичної секреції. Фази регуляції секреції: цефалічна, шлункова, кишкова.

Роль печінки у травленні. Утворення жовчі, її склад і властивості. Методи дослідження. Печінкова і міхурова жовч. Участь жовчі в травленні. Регуляція утворення жовчі і виділення її в дванадцятипалу кишку.

Тема 8. Травлення у кишках. Механізми голоду та насичення.

Кишкова секреція, склад і властивості кишкового соку, його роль у травленні. Методи дослідження. Регуляція кишкової секреції. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин. Роль метасимпатичної системи в регуляції секреторної функцій кишок.

Травлення в товстій кишці. Роль мікрофлори кишки.

Харчова мотивація. Фізіологічні основи голоду і насичення. Уявлення про харчовий центр. Контур регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Тема 9. Дослідження контуру регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Створити схему контуру регуляції підтримання сталості вмісту поживних речовин у внутрішньому середовищі.

Тема 10. Моторна діяльність шлунка і кишок. Процеси всмоктування.

Особливості будови і функцій гладких м'язів травного каналу.

Моторна діяльність шлунка і тонкої кишки, її роль у травленні. Види моторики, її регуляція. Роль метасимпатичної системи в регуляції моторної функцій кишок.

Моторика товстої кишки, її регуляція. Акт дефекації.

Процеси всмоктування. Методи дослідження. Всмоктування речовин у різних відділах травного каналу, його механізми. Особливості всмоктування води, солей, вуглеводів, білків, жирів, вітамінів, інших речовин. Регуляція всмоктування.

Тема 11. Практичні навички з фізіології системи травлення.

Оцінювати стан секреторної, моторної, всмоктувальної функцій у різних відділах травного каналу.

Малювати схеми рефлекторних дуг автономних рефлексів та впливу гормонів, які здійснюють регуляцію секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення.

Змістовий модуль 13. Система виділення

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи виділення, механізми регуляції гомеостазу за її участю на основі аналізу констант гомеостазу: об'єму циркулюючої крові, концентрації іонів, осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги.

Робити висновки про стан процесів, що лежать в основі утворення сечі в нирках на підставі аналізу кліренсу (швидкість фільтрації в клубочках, секреції та реабсорбції речовин і води в різних відділах нефрону).

Аналізувати стан системи виділення у людини, зокрема, функцію нирок на підставі кількісного та якісного складу сечі, її відносної щільності в динаміці залежно від харчового й питного режимів.

Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити.висновки про механізми регуляції їх за участю нирок.

Аналізувати вікові особливості функцій системи виділення та механізми їх регуляції.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження видільної функції нирок (визначення ШКФ, процесів секреції та реабсорбції речовин в нефронах, величин ниркового кровообігу й плазмообігу, динаміки добового діурезу та густини сечі).

Тема 12. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок у процесах виділення, механізми сечоутворення.

Система виділення, її будова, функції. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний канал), їх участь у підтриманні гомеостазу організму. Нирки як основні органи видільної системи. Нефрон як структурна й функціональна одиниця нирки. Кровообіг у нирці, його особливості. Основні процеси сечоутворення: фільтрація, реабсорбція, секреція. Механізми фільтрації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації. Реабсорбція в канальцях, її механізми. Поворотно - протипоточна - множинна система, її роль. Секреторні процеси в проксимальних та дистальних канальцях і збиральних трубочках. Кінцева сеча, її склад, кількість. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу і кровообігу.

Тема 13. Регуляція функцій нирок.

Нервова і гуморальна регуляція функцій нирок. Механізми регуляції швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції. Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів.

Сечовипускання та його регуляція. Вікові зміни сечоутворення і сечовипускання.

Тема 14. Роль нирок у підтриманні гомеостазу.

Регуляція сечоутворення. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу, параметрів гомеостазу. Регуляція сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину. Механізми спраги.

Регуляція сталості концентрації іонів натрію, калію, об'ємів води та циркулюючої крові в організмі за участю нирок: роль ренін - ангіотензин -альдостеронової системи, передсердного натрійуретичного гормону.

Регуляція сталості концентрації іонів кальцію та фосфатів за участю нирок.

Роль нирок у регуляції кислотно-основного стану внутрішнього середовища.

Тема 15. Дослідження контуру біологічної регуляції параметрів гомеостазу за участю нирок.

Створення схеми контуру біологічної регуляції підтримання параметрів гомеостазу за участю нирок (кислотно-лужного балансу, кров’яного тиску, електролітного балансу)

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем.

Конкретні цілі:

Аналізувати стан функцій сенсорної системи, її структурних елементів та допоміжних структур на підставі диференційованих для кожної сенсорної системи критеріїв.

Трактувати функції каналів передачі інформації та рівнів організації кожної з сенсорних систем на підставі аналізу параметрів: абсолютних та диференційованих порогів відповідної чутливості, стану рецептивних полів, формування сенсорних образів.

Аналізувати вікові особливості формування та функцій сенсорних систем.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження кожної з сенсорних систем.

Тема 16. Загальна характеристика сенсорних систем

Поняття про сенсорні системи або аналізатори. Значення сенсорних систем у пізнаванні світу. Системний характер сприймання.

Структурно-функціональна організація сенсорної системи. Рецептори: класифікація, основні властивості, механізми збудження, функціональна лабільність. Регуляція функції рецепторів. Поняття про рецептивне поле і рефлексогенні зони. Методи дослідження збудливості рецепторів.

Провідниковий відділ сенсорної системи. Провідні шляхи: специфічні і неспецифічні канали передачі інформації. Участь структур спинного мозку, стовбуру мозку, таламуса у проведенні та переробці аферентних збуджень. Таламус - колектор аферентних шляхів. Функціональна характеристика специфічних (релейних, асоціативних) і неспецифічних ядер таламуса.

Кірковий відділ сенсорної системи. Локалізація аферентних функцій в корі. Процеси вищого кіркового аналізу та синтезу аферентних збуджень. Взаємодія сенсорних систем. Кодування інформації та обробка її в різних відділах сенсорної системи. Фізіологічні основи методів дослідження сенсорних систем. Вікові зміни сенсорних систем.

Тема 17. Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю та знеболення.

Структурно-функціональна організація сомато-сенсорної системи (шкірної та пропріоцептивної чутливостей). Фізіологічні основи болю. Ноцицепція, фізіологічна характеристика й класифікація ноцицепторів (Ч.Шеррінгтон). Ноцицептивна або больова система, її структурно-функціональна організація, провідні шляхи та рівні обробки інформації. Фізіологічне значення болю. Антиноцицептивна або протибольова чи аналгезуюча система, її структурно-функціональна організація, опіатні та неопіатні механізми, фізіологічна роль. Фізіологічні основи знеболювання.

Тема 18. Зорова сенсорна система.

Структурно-функціональна організація зорової сенсорної системи, головні та допоміжні структури. Рецепторний апарат: палички і колбочки. Фотохімічні процеси в рецепторах (паличках і колбочках) при дії світла, рецепторний потенціал. Поле зору. Рефракція та акомодація. Провідниковий і кірковий відділи зорової сенсорної системи. Аналіз інформації на різних рівнях. Формування зорового образу. Сучасні уявлення про сприйняття кольору. Основні форми порушення сприйняття кольору. Основні зорові функції та фізіологічні основи методів їх дослідження.

Тема 19. Дослідження гостроти зору.

Фізіологічні основи дослідження зорових функцій. Методики дослідження гостоти зору.

Тема 20. Дослідження полів зору.

Фізіологічні основи дослідження полів зору. Методики дослідження полів зору.

Тема 21. Дослідження кольоровідчуття.

Фізіологічні основи дослідження відчуття кольорів. Методики дослідження кольоровідчуття.

Тема 22. Слухова і вестибулярна сенсорна система.

Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи, головні та допоміжні структури. Звукопровідні, сприймаючи та аналізуючи структури. Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи. Центральні механізми аналізу звукової інформації. Теорія сприйняття звуків. Бінауральний слух.

Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи. Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи, центральний аналіз інформації на різних рівнях. Сприйняття положення голови у просторі та напрямку руху.

Тема 23. Створення схеми контуру біологічної регуляції вестибулярного аналізатора. Створення схеми і дослідження контуру біологічної регуляції вестибулярного аналізатора.

Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки

Конкретні цілі:

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження вищої нервової діяльності: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів; подразнення й пошкодження структур переднього мозку, що беруть участь у вищих інтегративних функціях ЦНС; реєстрація викликаних потенціалів та ЕЕГ.

Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій та їх роль у формуванні вроджених і набутих форм поведінки організму.

Аналізувати регульовані параметри гомеостазу і пояснювати структуру цілісного поведінкового акту (функціональну систему поведінки)

Пояснювати механізми формування емоцій, їх роль у поведінкових реакціях організму на підставі фізіологічних критеріїв емоцій.

Аналізувати вікові особливості вищої нервової діяльності (поведінкових реакцій) організму

Трактувати властивості основних нервови процесів збудження й гальмування, що обумовлюють тип нервової системи (сила, врівноваженість та рухомість).

Тема 24. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки.

Поняття про вищу нервову діяльність, методи її дослідження. Внесок І.М.Сєченова, І.П.Павлова в розвиток наукових досліджень ВНД.

Фізіологічні основи поведінки. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму

Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки, їх значення для пристосувальної діяльності організму. Закономірності утворення і зберігання умовних рефлексів (І.П.Павлов). Навчання й пам'ять, її види, механізми.

Функціональна система поведінки. Структура цілісного поведінкового акту за П.К.Анохіним.

Тема 25. Роль мотивацій і емоцій у формуванні поведінки.

Потреби і мотивації, їх фізіологічні механізми, роль у формуванні поведінки

Емоції, їх види, механізми формування, біологічна роль. Теорії емоцій.

Змістовий модуль 16. Вища нервова діяльність людини

Конкретні цілі:

Пояснювати механізми інтегративної діяльності на основі аналізу ролі різних структур нової кори головного мозку.

Пояснювати механізми інтегративної діяльності нової кори головного мозку при формуванні мови у людини й оцінювати її стан на підставі фізіологічних критеріїв.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження типів нервової системи у людини.

Пояснювати механізми інтегративної діяльності головного мозку, що обумовлюють процеси свідомості, мислення, сну та його видів.

Тема 26. Особливості ВНД людини. Типи ВНД людини.

Функції нової кори головного мозку й вища нервова діяльність людини. Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку, концепція домінантної півкулі, функції недомінантної півкулі, взаємодія півкуль. Мова. Функції мови. Фізіологічні основи її формування. Вікові аспекти вищої нервової діяльності у людини.

Типи вищої нервової діяльності, їх класифікація, фізіологічні основи, методи дослідження. Роль виховання. Типи нервової системи у людини, методи їх дослідження.

Мислення. Роль мозкових структур у процесі мислення. Свідомість.

Тема 27. Пам`ять, види, механізми формування.

Типи і види пам’яті, їх характеристика. Механізми зберігання та видобовування інформації. Фізіологічна роль пептидів в регуляції пам`яті і навчання.

Тема 28. Дослідження динаміки запам’ятовування.

Механізми запам’ятовування, їх динаміка. Фізіологічні основи методів дослідження запам’ятовування.

Тема 29. Сон, його види, біологічна роль.

Сон, його види, фази, електрична активність головного мозку. Механізми сну, його біологічна роль.

Змістовий модуль 17. Фізіологічні основи трудової діяльності та спорту

Конкретні цілі:

Трактувати показники м'язової працездатності людини, аналізувати чинники, від яких залежить їх величина.

Аналізувати чинники, які визначають швидкість розвитку втоми під час м’язової роботи

Пояснювати локалізацію і механізми розвитку втоми людини під час трудової діяльності

Пояснювати принципи побудови оптимальних режимів тренування

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження стану фізичної працездатності (витривалості, сили, швидкості.)

Тема 30. Трудова діяльність, теорії розвитку втоми, оптимальні режими. Адаптація організму до фізичного навантаження

Трудова діяльність. Фізіологічні основи праці. Сила, витривалість, працездатність. Особливості фізичної і розумової праці. Чинники, які визначають швидкість розвитку втоми під час м'язової роботи. Методи оцінки стомлення і відновлення організму людини під час трудової діяльності. Локалізація і природа втоми людини під час трудової діяльності.. Загальні закономірності розвитку втоми і відновлення (правила Г.В.Фольборта). Концепція активного відпочинку і його механізми (І.М.Сєченов).

Поняття про адаптацію до фізичної праці і її механізми. Фізіологічні основи методів дослідження адаптації до фізичного навантаження. Фізична підготовка й здоров'я. Гіпокінезія як фактор ризику. Вікові зміни адаптації людини і її працездатності.

Основи фізіології спорту. Принципи побудови оптимальних режимів тренування.

Тема 31. Дослідження біологічного віку.

Фізіологічні основи і критерії методів оцінки біологічного віку людини.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ-МОДУЛЮ 3

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1087 | Нарушение авторских прав