АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕМА 9. Гельмінтози, та їх профілактика

При вивченні цієї теми необхідно засвоїти, що гельмінтози - це глистні захворювання, збудниками яких є гельмінти.

Гельмінти, звичайно, знаходяться в органах і тканинах людей та тварин. За формою тіла розрізняють круглих та плоских гель­мінтів. За розмірами вони можуть бути від 0,5 мм до 10-15 м.

Одні види глистів (аскариди, гострики, лентець широкий та ін.) паразитують в кишечнику; інші (котяча двохустка) - у печінці; треті - (ехінококи) можуть проникати в печінку, легені, мозок.

Гельмінт проходить декілька стадій розвитку - стадію личинки, статевозрілої форми і яйця.

Організм, в якому дозріває статевозріла форма, називається постійним господарем, організм - носій личинки гельмінта - проміжковий господар. Господарем гельмінта може бути людина або тварина, в організмі якої він паразитує. Проміжковими господарями можуть бути молюски, рачки, комахи, риби, ссавці та ін.

У залежності від того, в якому середовищі розвивається інвазійна форма гельмінта, гельмінтози поділяться на дві групи: геогельментози та біогельментози. Збудники геогельментозів розвиваються без проміжних господарів; для розвитку збудників біогельментозів потрібен проміжний господар.

Геогельментози. До збудників геогельментозів відносяться аскариди, волосоглави та інші, які частину біологічного циклу розвитку проводять у Грунті, де проходить дозрівання їх до інва­зійної стадії. Потрапивши у кишечник людини, гельмінт роз­вивається у статевозрілу форму і виділяє велику кількість яєць, які з калом потрапляють у грунт.

Попередження зараження різними видами гельмінтозів поля­гає у суворому дотримуванні санітарного режиму на підприємст­вах ресторанного господарства, правил особистої гігієни, а також ретельної обробки овочів, фруктів, городньої зелені, ягід та ін.

Особи, що влаштовуються на роботу в підприємства ресторанного господарства повинні бути обстежені на гельмінтози.

Біогельментози. Теніідози - людина заражається при вжи­ванні у їжу м'яса великої рогатої худоби або свиней, інфікова­ного личинковою стадією стрічкового ціп'яка. Відомі два різновиди: бичачий ціп'як (круглий, довжиною 6-7 м) і сви­нячий ціп'як (1,5-2 м). М'ясо, заражене личинками гельмінта (фінами), називається фінозним. При вживанні м'яса, зараже­ного фінами бичачого ціп'яка, у людини розвивається захворю­вання, яке називається теніорінхоз; при вживанні м'яса, зараже­ного фінами свинячого ціп'яка - теніоз. Теніоз небезпечний для життя людини, так як одночасно з кишковою формою може паразитувати личинкова форма (цистециркоз) в головному моз­ку, м'язах та ін. органах. Можливе одночасне зараження ба­гатьох органів.

Фіни мають вигляд прозорих бульбашок шароподібної або овальної форми, сірувато-білого кольору, величиною з горошину, наповнені рідиною. Свиняче м'ясо, звичайно, більше зараже­не фінами.

Причинами захворювання людини є вживання у їжу недо­вареного або недосмаженого м'яса, пробування сирого фаршу.

Профілактика гельмінтозів:

виявлення осіб, хворих гельмінтозами;

суворий ветеринарно-санітарний контроль за м'ясом вели­кої рогатої худоби і свиней;

вживання у їжу тільки м'яса з клеймом, яке свідчить про його нешкідливість.

Фіни нестійкі до термічної обробки і холоду. Фінозне м'ясо надійно знешкоджується при температурі всередині шматка 80°С. Фіни великої рогатої худоби швидко гинуть при заморожуванні м'яса, свинячі фіни більш стійкі до холоду, і гинуть при тем­пературі -12°С протягом доби. А фіни великої рогатої худоби гинуть при температурі -9°С протягом доби.

При солінні фінозне м'ясо знешкоджується протягом 20 днів. М'ясо нарізають шматками 1,5-2 кг і заливають 10% розчином N3 СІ. Фінозне соління повинне вміщувати не менше 7% солі.

Трихінельоз - тяжке захворювання, що викликається у людини личинковою формою круглого глиста.

Людина заражується при вживанні м'ясних продуктів, які мають личинки трихінел - погано провареної свинини, м'яса вепра, засоленого сала з прожилками м'яса, непросоленого сала. Трихінели проникають з потоком крові в м'язи і осідають у них у вигляді скрученої спіралі.

Профілактика трихінельозу:

- перевірка м'яса на зараженість трихінелами на м'ясопе-
реробних підприємствах;

~ м'ясо повинне підлягати лабораторному обстеженню, тому що неозброєним оком трихінели не видно;

.м'ясо вважається непридатним, якщо у 24 зрізах м'язів виявлена хоча б одна трихінела (жива або мертва), таке м'ясо підлягає утилізації;

санітарна просвіта населення;

не допускати безконтрольного забою свиней без перевірки на зараження їх трихінелами;

боротьба з гризунами.

Дифіллоботріоз - захворювання, пов'язане з проникненням в кишечник людини лентеця широкого, який відноситься до найбільших паразитів людини, довжина його досягає 10 м та більше. Господарем статевозрілих форм є людина, собака, кіт, свиня. Дифіллоботріоз розвивається у людини при вживанні у їжу риби або ікри, інвазійованої личинками, інвазія виникає при вживанні в їжу сирої, в'яленої, недовареної, недосмаженої, непросоленої риби, інвазійованої личинками лентеця.

Інвазійована риба може бути знешкоджена при всіх способах варки, а також при гарячому та холодному коптінні.

Рибу, вражену личинками, заморожують при температурі - 12°С протягом З діб. Така риба є умовно-придатною і допускається до використання липіе після спеціальної обробки.

Для профілактики цього захворювання необхідно:

проводити очистку стічних вод перед спуском їх у водойми:

виявлення хворих та їх лікування.

Опісторхоз - захворювання, викликане у людини котячою двохусткою. Це дрібний гельмінт довжиною 8-13 мм і шириною 1-2,5 мм. У статевозрілій формі гельмінт паразитує в організмі

людини, собаки, котів, локалізуючись у печінці, жовчному міху­рі та в підшлунковій залозі.

При вживанні інвазійованої риби в їжу личинки проникають в органи, перетворюються в дорослих гельмінтів і викликають тяжке захворювання - опісторхоз.

Личинки котячої двохустки гинуть при високій температурі. При тепловій обробці рибу закладають в гарячий жир шкірою вниз і смажать 20-25 хв., температура всередині шматка риби повинна бути 75-80°С. Рибні котлети масою 100 г смажать 20 хв.

Варять рибу шматочками 30-50 г не менше 10 хв. з мо­менту закипання.

При посолі сухим методом, личинки котячої двохустки в дрібній рибі гинуть через 3-5 діб, у великій (до 1 кг) - через 10 діб При короткочасному заморожуванні при температурі - І личинки гинуть лише на 4-5 день збереження.

Профілактика опісторхозу аналогічна профілактиці дифіллобшріозу.

Література: 2, С. 162; 11, С. 67; 12, С. 59; 13, С. 102.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 1016 | Нарушение авторских прав