АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Профілактика плоскостопості

В основі профілактики плоскостопості лежить, по-перше, зміцнення м'язів, що підтримують склепіння стопи, по-друге, носіння раціонального взуття і, по-третє, обмеження навантаження на нижні кінцівки.

Змінне шкільне взуття повинно бути на м'якій підошві з невеликим (1,5-2 см) підбором. Неприпустимі в якості змінного взуття тапочки, особливо на повстя­ній підошві, яка робить їх дуже слизькими.

Для зміцнення м'язів, які підтримують склепіння стопи, рекомендується ходьба босоніж по нерівній, але м'якій поверхні (пісок, м'який грунт, еластич­ний ворс, килимові покриття).

Корисними є спеціальні профілактичні вправи, наприклад, ходьба навшпинь­ки, на п'ятках, на внутрішніх і зовнішніх краях стоп. Деякі з таких вправ вико­ристовують навіть під час фізкультхвилинок у початкових класах, але переважно їх виконують на уроках фізкультури, вводять у комплекс домашньої гімнастики. Необхідно відмітити, що програми з фізичної культури для дитячих садків і загаль­ноосвітніх шкіл достатньо насичені вправами, що зміцнюють опорно-руховий апарат нижніх кінцівок (біг, ходьба, стрибки, присідання, плавання, рухливі ігри), що, незаперечно, сприяє підвищенню витривалості нижніх кінцівок.

Слід також додати, що дівчаткам в препубертатний і пубертатний періоди (періоди перед статевого і статевого дозрівання) не рекомендується ходити на високих підборах, оскільки це збільшує ризик розви­тку поперечної плоскостопості і, крім того, може негативно відбитися на поставі (за рахунок збільшення крижового лордозу).

Профілактиці плоскостопості сприятимуть також правильне раціональне хар­чування, вчасне виявлення і лікування такого захворювання, як рахіт.

Загартовування.

Загартовування — це особливий ефект фізичного виховання, який має велике значення для зміцнення здоров'я, підвищення опірності організму і збільшення працездатності. В ході загартовування дотримуються основних принципів.

1. Принцип поступовості. Силу подразнення підвищують поступово.

2. Принцип систематичності. Загартовуючі процедури слід приймати регулярно, адаптація на дію подразника виробляється і розвивається внаслідок багаторазового повторення.

3. Різноманітність засобів.

4. Індивідуалізація загартовуючих процедур.

Щоб бути здоровим, не хворіти, необхідно дружити з сонцем, повітрям і водою.

Сонячні ванни

Одним із найважливіших засобів загартовування організму є сонячні промені. Так, ультрафіолетові промені знищують хвороботворні бактерії, здійснюють антирахітну дію (під їхнім впливом у шкірі утворюється протирахітний вітамін Д), сприяють утворенню засмаги. В цілому сонячні промені підвищують опірність організму захворюванню туберкульозом, покращують якісний склад кров, поліпшують обмін речовин. Проте для одержання позитивних результатів від сонячних ванн потрібно виконувати ряд вимог.

1. Для приймання сонячних ванн найсприятливіший час з 9 до 11 та з 16 до 18 годин.

2. Доза сонячного опромінення регулюється тривалістю перебування на сонці. Першого дня ванни потрібно обмежити двома хвилинами, а потім щодня збільшувати на 2 хвилини. Поступово тривалість сонячних ванн доводять до 30-40 хвилин.

3. Не можна приймати сонячні ванни одразу ж після вживання їжі, в хворобливому стані, а також у разі захворювання на туберкульоз легень, порок серця, при захворюванні крові і особливо радіаційному опроміненні.

4. Перед прийманням сонячних ванн голову слід покрити головним убором.

5. Після сонячних ванн потрібно вмитися водою з температурою 26-28 °С, обтертись і перейти у затінене місце.

Порушення цих вимог може призвести до опіків, сонячного та теплового ударів. Сонячний опік характерний появою почервоніння, в подальшому — пухирів, що супроводжуються головним болем, підвищенням температури, порушенням сну.

Сонячний удар є результатом впливу сонячної радіації та ультрафіолетових променів на головний мозок за відсутності головного убору. Початкова стадія характеризується головним болем, різким почервонінням шкіри, запаморочен­ням.

Тепловий удар може бути результатом звичайного перегріву організму. Особ­ливе погіршення стану здоров'я може викликати його поєднання з сонячним ударом.

Тому, приймаючи сонячні ванни, слід бути обережним, дотримуватись по­даних вище вимог. Це сприятиме збереженню і зміцненню здоров'я.

Повітряні ванни

Свіже повітря потрібне для нормального росту і розвитку. Перебування на свіжому повітрі (повітряні ванни) покращує роботу всього організму, підвищує самопочуття і працездатність.

Повітряні ванни є одним із найдоступніших способів загартовування. Роз­різняють теплі (від + 20 до + 30 °С) і холодні (від + 6 до - 14°С) повітряні ванни. Залежно від температури повітря одягають відповідний одяг. У теплу погоду на свіжому повітрі потрібно перебувати в легкому одязі і взутті. Якщо ще немає морозу, то шия повинна бути відкритою. І лише взимку слід одягати теплий одяг. Проте не слід закутуватися надміру. Зайвий одяг сковує рухи, призводить до потіння, що може стати причиною застудних хвороб.

Крім цього, існує ряд вимог щодо повітряних ванн.

· Приймати повітряні ванни не пізніше, як за 1,5 години до і після прийняття їжі;

· повітряні ванни слід поєднувати з руховою активністю (ранкова гімнасти­ка, рухові ігри, катання на велосипеді, ігри з м'ячем тощо), що сприяє легкому пристосуванню до змін температури;

· вибирати для повітряних ванн місця, захищені від сильного вітру;

· у спеку повітряні ванни слід приймати в затіненому місці;

· не допускати перегріву та переохолодження організму.

Кращому загартовуванню сприяє систематичне перебування на свіжому повітрі. Тому слід взяти за правило: повітряні ванни — в будь-яку погоду (крім сильного дощу).

Особливо цінними для здоров'я є повітряні ванни під деревами на дачі, в селі, на лісовій галявині. Цінність їх полягає у тому, що дерева (особливо черемха, береза, сосна, ялина та ін.) виділяють багато фітонцидів, які згубно впливають на деякі бактерії та хвороботворні грибки. Такі повітряні ванни сприяють зміцненню здоров'я.

Запитання для повторення.

1. Чи корисні повітряні ванни?

2. Які межі температури теплих та холодних ванн?

3. Які вимоги до проведення повітряних ванн?

4. У чому користь повітряних ванн серед природи?

Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 516 | Нарушение авторских прав