АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Альдегіди і спирти 3 страница

Прочитайте:
  1. Bones; skeletal system 1 страница
  2. Bones; skeletal system 10 страница
  3. Bones; skeletal system 11 страница
  4. Bones; skeletal system 12 страница
  5. Bones; skeletal system 13 страница
  6. Bones; skeletal system 14 страница
  7. Bones; skeletal system 15 страница
  8. Bones; skeletal system 16 страница
  9. Bones; skeletal system 17 страница
  10. Bones; skeletal system 18 страница

Побічні ефекти: нейротоксичність, нефротоксичність; при внут­рішньовенному введенні — флебіт, а при введенні інгаляційно — загроза бронхоспазму.

Фармакобезпека:

— навіть у разі застосування препаратів всередину і місцево необхідно систематично контролювати функцію нирок;

— поліміксину В сульфат не можна вводити в одному шприці з гепарином (фармацевтична несумісність);

— поліміксини не сумісні з міорелаксантами, препаратами магнію, аміноглікозидами, тетрациклінами, левоміцетином;

— поліміксини не слід одночасно призначати з нефротоксични- ми засобами (цефалоспоринами І покоління, ванкоміцином, індоме- тацином та ін.) через загрозу ураження нирок.

Рифампіцини

До групи рифампіцинів належать природні антибіотики, що продукуються променистим грибом Streptomyces meditervacei, а також напівсинтетичні сполуки.

Рифампіцин (бенеміцин, рифадин) — напівсинтетичний анти­біотик широкого спектру дії. Тип дії — бактерицидний. Препарат добре всмоктується, легко проникає в тканини, виводиться з жов­чю, частково — із сечею.

Показання до застосування: туберкульоз (разом з іншими про­титуберкульозними засобами), бронхіт, бронхопневмонія, пацієн­там з рановими інфекціями.

Побічні ефекти: порушення травлення, пронос, алергійні ре­акції. При тривалому застосуванні — ураження печінки, підшлун­кової залози, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Фармакобезпека:

— необхідно призначати до їди;

— слід пояснити пацієнту, що рифампіцин забарвлює сечу та слину в червоний колір;

— рифампіцин не сумісний з пероральними антикоагулянта­ми, протидіабетичними засобами;

— слід пам'ятати, що рифампіцин є індуктором мікросомаль- них ферментів печінки, тому прискорює метаболізм багатьох лікарських засобів (серцевих глікозидів, теофіліну, протизаплід­них препаратів, глюкокортикоїдів).

Фузидини

Фузидини — антибіотики з вузьким спектром протимікробної дії.

Фузидин-натрій (фузидин). Виявляє бактеріостатичну дію на стафілококи, а також інші грампозитивні коки. Добре всмокту­ється при ентеральному введенні, тривалий час циркулює в крові, накопичується в кістковій тканині, метаболізується в печінці, ви­водиться із жовчю.

Показання до застосування: остеомієліт, гонорея.

Побічні ефекти: диспепсичні розлади, алергійні реакції. На основі фузидинової кислоти одержано нові лікарські форми (гель Фузидин, гель Префузин).

Лінкозаміди

Лінкозаміди виявляють протимікробну дію щодо стафілоко­ків, стрептококів, пневмококів, дифтерійної палички. На грамне- гативні і гриби не діють. Активні щодо мікроорганізмів, стійких до пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну.

Лінкоміцину сульфат. Добре всмоктується з травного кана­лу, добре проникає в печінку, нирки, кістки, легені, міокард, через плацентарний бар'єр, грудне молоко матері; погано — че­рез ГЕБ. Елімінація відбувається на 80 % у печінці, при цьому препарат виводиться із жовчю в неактивній формі. Признача­ють для лікування хворих на остеомієліт, тонзиліт, отит, сину- сит, бронхіт.

Протипоказання: тяжкі захворювання печінки та нирок.

Кліндаміцин (далацин) — препарат у 2-10 разів перевищує лінко- міцин щодо грампозитивних стофілококів, клостридій, збудників си­бірки, бактероїдів. Добре всмоктується з травного каналу, ме- таболізується в печінці. Виділяється нирками та виводиться із жовчю. Застосовують при захворюваннях, спричинених бактероїдами.

Побічні ефекти: дисбактеріоз, діарея зі слизистими і кров'я­нистими виділеннями, біль у животі. Рідко — алергія, ураження печінки, лейкопенія.

Антибіотики
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Бензилпені­циліну натрієва сіль (Benzylpenicil- linum- natrium) Порошок у флаконах по 250 000, 500 000 та 1 000 000 ОД Внутрішньом'язово по 250 000-500 000 ОД 6 разів на добу (перед введенням розчинити: на 100 000 ОД—Імл сте­рильної води для ін'єкцій або ізотонічного розчину натрію хлориду, або 0,5 % розчину новокаїну); внутрішньовенно повільно або крапельно (розчинник — вода для ін'єкцій або ізотонічний розчин натрію хлориду); ендолюмбально (5000- 10 000 ОД розчинити в стерильній воді для ін'єкцій або ізотонічному розчині натрію хлориду, 100 000 ОД — 1 мл); ін­галяційно; у формі кра­пель у ніс, у вухо, в очі; вводити в порожнини тіла Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Бензилпе­ніциліну калієва сіль (Benzylpenicil- linum-kalium) Порошок у флаконах по 250 000, 500 000 та 1 000 000 ОД Внутрішньом'язово по 250 000-500 000 ОД; місцево — в розчинах, що містять 10 000-100 000 ОД Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Бензилпеніци­ліну новокаї­нова сіль (Benzylpenicil- linum novocainum) Порошок у флаконах по 300 000, 600 000 та 1 200 000 ОД Внутрішньом'язово по 300 000 ОД 1-2 рази на добу (розчинити в сте­рильній воді для ін'єкцій або в ізотонічному розчині натрію хлориду) Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Феноксиме- тилпеніци- лін (кліацил, пеніцилін V, бетарен, оспен) (Pheno xymethyl- penicillinum) Таблетки по 0,1 та 0,5 г; драже по 0,1 г; порошок для приго­тування суспен­зій у флаконах, що містять 1,2; 0,6 та 0,3 г Всередину за 0,5-1 год до їди; по 0,25 г через 4-6 год дорослим (дітям — залеж­но від віку) Список Б У сухому, захище­ному від світла місці при кімнат­ній температурі
Біцилін-1 (Bicillinum-1) Порошок у флаконах по 300 000, 600 000, 1 200 000 та 2 400 000 ОД Внутрішньом'язово по 300 000-600 000 ОД 1 раз на тиждень або по 2 000 000-2 400 000 ОД 1 раз на 2 тиж. Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Біцилін-5 (ВісіИіпит-5) Порошок у флаконах по 1500 000 ОД Внутрішньом'язово по 1 500 000 ОД 1 раз на 4 тиж. Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Оксациліну натрієва сіль (Охасіїїіпит -natrium) Таблетки по 0,25 та 0,5 г; капсули по 0,25 г; порошок у флаконах по 0,25 і 0,5 г Всередину кожні 4-6 год за 1 год до їди; внутріш­ньом'язово або внутріш­ньовенно. Курс лікуван­ня — 7-10 діб, при тяжких інфекціях — 2-3 тиж. або більше Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі (ВРД — 0,5 г; ВДД-2-6г)
Ампіцилін (АтрісШіпит) Таблетки і капсули по 0,25 г Всередину по 0,5 г 4-6 разів на день за 1-1,5 год до їди Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Ампіциліну натрієва сіль (АтрісШіпит natrium) Порошок у флаконах по 0,25 та 0,5 г (у комплекті зі стерильною водою для ін'єкцій в ампулах по 2 мл) Внутрішньом'язово через кожні 4-6 год. Для внутрішньовенного введення разову дозу препарату розчинити в 5-10 мл стерильної води для ін'єкцій або ізотоніч­ного розчину натрію хлориду, вводити повільно протягом 3-5 хв Список Б У сухому, захище­ному від світла місці
Ампіокс (Атріох) Капсули по 0,25 г Всередину по 0,5-1 г через 6-8 год Список Б У сухому, захище­ному від світла місці при кімнат­ній температурі

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Ампіокс- натрій (Атріох- natrium) Порошок у флаконах по ОД; 0,2 та 0,5 гз позначкою на етикетці: «Внутрішньо­венно», «Внутрішньо­м'язово» Внутрішньом'язово по 0,2-0,5 г 3-4 рази на добу, внутрішньовенно (мікро- струйно). Дітям — по 0,05 г/кг на добу (добову дозу розділити на 3-4 ін'єкції) Список Б У сухому, захище­ному від світла міс­ці при кімнатній температурі
Еритроміцин (Erythromyci- пит) Таблетки по 0,1 та 0,25 г; таблетки по 0,1 та 0,25 гз кишково- розчинним покриттям; мазь 1% Всередину по 0,25 г через 4-6 год за 1-1,5 год до їди; зовнішньо Список Б У захищеному від світла місці при температурі не вище ніж 26 °С
Олеандоміци­ну фосфат (Oleandomyci- пі phosphas) Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,125 г (125 000 ОД) Всередину по 0,25 г кожні 4-6 год ВРД для дорослих — 0,5 г, ВДЦ — 2 г Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Азитроміцин (сумамед) (Azithromyci- пит) Капсули по 0,125 та 0,25 г; таблетки по 0,5 г; сироп, що містить 0,02 або 0,04 г в 1 мл Всередину дорослим по 0,5 г 1 раз на добу; дітям віком понад 12 міс — по 5 мг/кг 1 раз на добу При кімнатній тем­пературі
Цефалексин (Cefalexinum) Капсули по 0,25 г; таблетки по 0,5 г Всередину по 0,25-0,5 г через 4-6 год. Курс лікування — 7-14 діб Список Б У сухому, захище­ному від світла місці
Цефазолін (кефзол) (Cefazolinum) Порошок у фла­конах по 0,25; 0,5; 1; 2 та 4 г Внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 0,25-0,5 г через 8 год У прохолодному, захищеному від світла місці
Цефуроксим (кетоцеф, зиннат) (Cefuroxim) Порошок у флаконах по 0,75 г Внутрішньом'язово та внутрішньовенно по 1,5 г 3-4 рази на добу. Дітям — по 50-100 мг/кг 3-4 рази на добу Список Б У захищеному від світла місці при температурі не вище ніж 25 °С
Цефотаксим (клафоран) (Cefotaxim) Порошок у флаконах по 0,5; 1 та 2 г Внутрішньом'язово та внутрішньовенно дорослим і дітям віком понад 12 років у дозі 1 г кожні 12 год При кімнатній тем­пературі

 

\

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Цефпіром (кейтен) (Cefpirom) Порошок у фла­конах по 0,25; 0,5; 1 та 2 г Внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 1-2 г кожні 12 год При кімнатній тем­пературі
Цефепім (максипім) (Cefepim) Порошок у флаконах по 0,5 г (500 мг); 1 та 2 г Дорослим внутрішньом'язово або внутрішньовенно по 1 г через 2 год Список Б У захищеному від світла місці при температурі не вище ніж ЗО °С
Тетрациклін (Tetracyc- linum) Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,05; 0,1 і 0,25 г; мазь для очей, в якій міститься 0,01 г препарату в 1 г Всередину по 0,2-0,25 г 3-4 рази на день (запива­ти водою) під час або одразу після їди Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochlori- dum) Капсули по 0,15 та 0,3 г Всередину дорослим і дітям віком старше 8 років по 0,3 г 2-3 рази на добу під час або після їди Список Б У сухому місці при кімнатній темпера­турі
Доксициклі- ну гідрохло­рид (юнідокс, вібраміцин) (Doxycyclini hydrochlori- dum) Капсули по 0,05 та 0,1 г; таблет­ки, вкриті обо­лонкою, по 0,1 г; стерильний поро­шок в ампулах по 0,1 г Дорослим і дітям старше 8 років всередину по 0,2 г або 0,1 г через 12 год; внутрішньовенно краплинно Список Б У сухому, захище­ному від світла місці
Левоміцетин (Laevomyceti- пит) Таблетки по 0,25 та 0,5 г; двоплас- тові таблетки пролонгованої дії по 0,65 г; капсули по 0,1; 0,25 та 0,5 г; 0,25 % розчин у флаконах по 10 мл (краплі для очей) Всередину по 0,25-0,5 г 3-4 рази на день за 30 хв до їди. Курс лікування — 7-10 діб; у кон'юнктивальний мішок — 0,25 % водний розчин Список Б У щільно закупо­рених банках з оранжевого скла
Левоміцети­ну сукцинат розчинний (Laenomyceti- пі succinas solubile) Порошок у флаконах по 0,5 та 1г Внутрішньом'язово і внутрішньовенно, під­шкірно дорослим по 0,5-1 г через 8-12 год Список Б У сухому, захище­ному від світла місці при темпера­турі не вище ніж 20 °С

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Стрептоміци­ну сульфат (Streptomycini sulfas) Порошок у флаконах по 0,25; 0,5 і 1 г Внутрішньом'язово по 0,5 г 1-2 рази на добу Список Б У сухому, захище­ному від світла місці при темпера­турі не вище ніж 25 °С
Гентаміцину сульфат (Gentamycini sulfas) Порошок по 0,08 г у флако­нах; 4 % розчин в ампулах по 1-2 мл (40 мг/мл); 0,1 % мазь у тюбиках по 10 і 15 г; 0,3 % розчин (краплі для очей) у тюбиках- крапельницях Внутрішньом'язово і внутрішньовенно по 0,0004 г/кг 2-3 рази на Добу. Курс лікування — 7-10 діб; зовнішньо закапувати у кон'юнктивальний мішок 0,3 % водний розчин Список Б У захищеному від світла місці
Сизоміцину сульфат (Sisomycini sulfas) 5 % розчин в ампулах по 1; 1,5; та 2 мл (50 мг/мл) для дорослих; 1 % розчин в ампу­лах по 2 мл для дітей (10 мг/мл) Внутрішньом'язово по 0,001 г/кг через 8 год; внутрішньовенно крапельно (60 крапель за 1 хв дорослим, 6-8 кра­пель за 1 хв дітям) Список Б У захищеному від світла місці при кімнатній темпера­турі
Ванкоміцин (Vancomyci- пит) Порошок у флаконах по 0,5 г (500 мг) та 1 г (1000 мг) Дорослим внутрішньо­венно по 0,5 г кожні 6 год або по 1 г кожні 12 год При кімнатній тем­пературі
Полімікси­ну М сульфат (РоїутухіпіМ sulfas) Таблетки по 500 000 ОД; лінімент у тюбиках по 30 г, в якому містить­ся 10 000 ОД поліміксину в 1 г Всередину по 500 000 ОД 4-6 разів на день; змащувати при різних гнійних процесах лініментом, що містить 10 000 ОД в 1 г Список Б У сухому, захище­ному від світла місці
Рифампіцин (Rifampici- пит) Капсули по 0,05 та 0,15 г; порошок в ампулах по 0,15 г Всередину натще (за 0,5-1 год до їди) по 0,45 г; внутрішньовенно Список Б У сухому, захище­ному від світла місці при кімнат­ній температурі

 

Продовження
Назва препарату Форма випуску Спосіб застосування Вищі дози та умови зберігання
Фузидин- натрій (Fusidinum- natrium) Таблетки 0,125 і 0,25 г Всередину по 0,5 г через 8 год Список Б У захищеному від світла місці при температурі не вище ніж 20 °С
Лінкоміцину сульфат (Lincomycini sulfas) Желатинові капсули по 0,25 г; 30% розчин в ампулах по 1 мл та 2 мл (300 мг/ мл); мазь у тубах по 15 г Всередину по 0,5 г за 1-2 год до або після їди через 8-12 год; нутріш- ньовенно по 0,3-0,6 г у 250 мл 5 % розчину глюкози; зовнішньо Список Б У сухому, захище­ному від світла місці при кімнат­ній температурі
Кліндаміцин (далацин) (Clindamyci- пит) Капсули по 0,15 та 0,075 г (для дітей); сироп у флаконах по 80 мл (15 мг в 1 мл); ароматизо­вані гранули 15 % розчин в ампулах по 2; 4 та 6 мл (150 мг/мл) Всередину дорослим по 0,15 г кожні 6 год; внутрішньом'язово по 0,6-2,4 г (за 2-4 введен­ня); внутрішньовенно крапельно 0,9-2,4 г за добу Список Б При кімнатній тем­пературі

 

Матеріали для самоконтролю

Запитання

1. Що таке антибіотики? Наведіть їх класифікацію.

2. Що характерно для антибіотиків групи пеніциліну? Наведіть по­рівняльну характеристику препаратів.

3. У чому полягає відмінність антибіотиків групи цефалоспоринів від пеніцилінів? Зробіть фармакотерапевтичний аналіз окремих препа­ратів.

4. Що характерно для макролідів та аза лі дів? Наведіть їх порівняль­ну характеристику.

5. Наведіть порівняльну характеристику тетрациклінів. Обґрунтуй­те показання та протипоказання до застосування препаратів.

6. В яких випадках і як застосовують левоміцетин?

7. Наведіть порівняльну характеристику лінкозамідів.

Тести

1. Як називається група хіміотерапевтичних засобів, що утворюють­ся мікроорганізмами:

а) антибіотики;

б) сульфаніламідні препарати;

в)антисептичні засоби;

г) дезінфекційні засоби;

д) детергенти?

2. Для якого препарату характерно:

• антибіотик групи пеніциліну;

• призначають при пневмонії, абсцесі, флегмоні;

• стійкість до пеніцилінази:

а) оксациліну натрієва сіль;

б) біцилін-5;

в) левоміцетин;

г) ампіцилін

д) метациклін?

3. У флаконі є 1 000 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі. Пацієн­тові потрібно ввести 500 000 ОД. Як це зробити:

а) додати 10 мл розчинника і ввести 5 мл;

б) додати 5 мл розчинника і ввести 1 мл;

в) додати 10 мл розчинника і ввести 10 мл;

г) додати 10 мл розчинника і ввести 2,5 мл;

д) додати 5 мл розчинника і ввести 5 мл?

4. Для якої групи антибіотиків характерно:

• стійкість до р-лактамази стафілококів;

• порушення синтезу мікробної клітини в момент мітозу;

• широкий спектр протимікробної дії:

а) аміноглікозиди;

б) тетрацикліни;

в) природні пеніциліни;

г) хлорамфенікол;

д) цефалоспорини?

5. У пацієнта В. ревматизм. Який з антибіотиків групи пеніциліну доцільно призначити для сезонної профілактики захворювання:

а) бензилпеніциліну натрієву сіль;

б) оксацилін;

в) ампіцилін;

г) біцилін-5;

д) ампіокс?

6. Визначте шлях введення гентаміцину сульфату: а) внутрішньом'язово, місцево;

б) внутрішньовенно, місцево;

в) підшкірно, всередину;

г) місцево, під язик;

д) інгаляційно, всередину.

7. Бензилпеніциліну натрієву сіль вводять через кожні:

а) 4 год;

б) 8 год;

в) 2 год;

г) 12 год;

д) 24 год;

Задачі

1. Пацієнтові призначено 80 мг 4 % розчину гентаміцину. Обчисліть, скільки мілілітрів цього розчину слід ввести.

2. *Відповідно до рецепта пацієнтові видано такі препарати: тетраци­клін і ністатин у таблетках. Поясніть дію препаратів та дайте поради щодо вживання з їжею.

3. З анотації відомо, що антибіотик виявляє антагонізм з пеніциліна­ми, цефалоспоринами, лінкозамідами, а синергізм — з тетрациклі­нами, стрептоміцином. Поясніть, що це означає і які антибіотики ма­ють таку дію.

4. 'л"Пацієнтові призначено поліміксину М сульфат ентерально. Поясніть, які можуть бути ускладнення і розкажіть про заходи щодо їх запобігання.

5. *Для проведення інформаційної роботи розподіліть препарати ан­тибіотиків на групи: пеніциліни (А), цефалоспорини (Б), тетрациклі­ни (В), аміноглікозиди і глікопептиди (Г), макроліди й азаліди (Д), лінкозаміди (Е):

• Метацикліну гідрохлорид

• Стрептоміцину сульфат

• Ампіцилін

• Еритроміцин

• Лінкоміцину сульфат

• Ванкоміцин

• Цефотаксим

• Біцилін-5

• Азитроміцин

• Сизоміцин

• Цефепім

• Далацин

6. Пацієнт приймає антибіотик групи цефалоспоринів. Поясніть не­сумісність препарату зі спиртом етиловим.

7. ^Перевірте рецептурні прописи:

дорослому:

Rp.: Methacyclini hydrochloridi 0,3 D. t. d. N. 8 in caps.

S. Всередину no 1 капсулі 4 рази на день Rp.: Ceftriaxoni 0,1 D. t. d. N. 20

S. Вводити внутрішньом'язово 1 раз на добу, перед введенням роз­чинити в 2 мл 1 % розчину новокаїну

*Робота з рецептурником

1. Занотуйте класифікацію антибіотиків.

2. Внесіть у словник фармакологічних термінів: хіміотерапевтичні засоби; антибіотики; розведення антибіотиків; розчинники для антибіотиків.

3. Внесіть у словник клінічних термінів: сепсис; септицемія; ангіна; синусит; тонзиліт; фарингіт; отит; бронхіт; пневмонія; плеврит; ме­нінгіт; остеомієліт; дифтерія; сибірка; скарлатина; кашлюк; сифіліс; гонорея; шигельоз; коліт; ентероколіт; перитоніт; мастит; дисбакте­ріоз; кандидамікоз; правець.

4. Виконайте завдання з фармакотерапії (оформіть у вигляді таблиці).

• антибіотик групи цефалоспоринів для лікування пневмонії;

• антибіотик для лікування туберкульозу;

• антибіотик для лікування менінгіту;

• антибіотик для лікування сифілісу;

• антибіотик для лікування шигельозу.

5. Занотуйте середні терапевтичні та вищі дози антибіотиків для до­рослих та дітей.

Сульфаніламідні препарати. Синтетичні антибактеріальні засоби

Загальна характеристика сульфаніламідних препаратів. Класифікація Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику Препарати місцевого застосування Комбіновані препарати Синтетичні антибактеріальні засоби різної хімічної будови Похідні нітрофурану Похідні 8-оксихіноліну Похідні нафтиридину Фторхінолони

Медичні терміни: пієлонефрит, пієліт, пієлоцистит, уретрит, вагініт, трахома, холангіт, холецистит, виразковий коліт, лямбліоз, трихомо­надний кольпіт

Загальна характеристика сульфаніламідних препаратів. Класифікація

Сульфаніламідні препарати — це синтетичні хіміотерапевтич­ні засоби, що є похідними аміду сульфанілової кислоти. їх було введено в медицину німецьким фармакологом Домагком. Спочат­ку сульфаніламідні препарати були дуже ефективними, але до них швидко розвивається резистентність мікроорганізмів при по­вторних введеннях, тому на сьогодні вони втрачають своє прак­тичне значення. Ефективними є комбіновані препарати з саліци­ловою кислотою та триметопримом.

Класифікація сульфаніламідних препаратів
Препарати, що всмоктуються в кишечнику Препарати, що не всмоктуються в кишечнику Препарати для місцевого застосування Комбіновані препарати
1. Короткочасної дії: Стрептоцид Сульфадимезин Етазол 2. Середньої дії: Сульфазин 3. Тривалої дії: Сульфапіридазин Сульфадиметоксин 4. Надтривалої дії: Сульфален Сульфатон Фталазол Сульгін Фтазин Сульфацил- натрій (сульфацетамід) Комбіновані: Стрептонітол Нітацид Мафенід Альгімаф Сульфаціазол срібла 1. Із саліциловою кислотою Сульфасалазин 2. 3 тримето- при- мом Ко-тримоксазол (бісептол, бактрим, гросеп- тол) Лідаприм Сульфатон Диприм

 

Спектр протимікробної дії сульфаніламідних препаратів ши­рокий. До них чутливі патогенні коки (грампозитивні і грамнега- тивні), кишкова паличка, збудники шигельозу, холерний вібріон, клостридії, збудники сибірки, дифтерії, хламідії. Тип дії — бак­теріостатичний (за виключенням бісептолу, що діє бактерицидно). Механізм дії — конкурентний антагонізм з параамінобензойною кислотою (ПАБК). Сульфаніламідні препарати за хімічною будо­вою подібні до ПАБК, яка входить до складу дигідрофолієвої кис­лоти, що синтезують мікроорганізми. Призначення сульфаніл­амідних препаратів (в ударній дозі) перешкоджає включенню ПАБК у дигідрофолієву кислоту, внаслідок чого порушується ме- піболізм мікроорганізмів. Речовини, що містять у молекулі ПАБК (новокаїн), виявляють антисульфаніламідний ефект.

Фармакокінетика

При пероральному введенні всмоктування препарату відбува­ється в тонкій кишці, біозасвоєння становить 70-90 %.

Сульфаніламідні препарати (особливо тривалої та надтривалої дії) добре проникають у легені, аденоїди і мигдалики, тканини і рі­дини середнього і внутрішнього вуха, через плацентарний бар'єр і в і 'рудне молоко. Препарати короткої і середньої тривалості дії ацети- люються в слизовій оболонці травного каналу, печінці та нирках. І [ри цьому утворюються метаболіти, які в кислому середовищі крис­талізуються і випадають в осад, пошкоджуючи канальці нирок. І Ірепарати тривалої та надтривалої дії підлягають біотрансформації в печінці. Сульфаніламідні препарати короткої і середньої тривалос­ті дії виділяються нирками, а препарати тривалої дії — печінкою.

Показання до застосування: інфекції жовчовидільних шляхів (сульфапіридазин, сульфадиметоксин за схемою: на перший при­йом 1-2 г, а потім по 0,5-1 г на день, курс лікування — 5-7 діб); інфекції органів дихання, JIOP-інфекції; інфекції сечових шляхів (уросульфан); коліентерит, коліт (сульгін, фталазол по 2 г 4 рази на день); кон'юнктивіт, блефарит (сульфацил-натрій у формі 20- 30 % водного розчину).

Побічні ефекти та ускладнення: внаслідок застосування суль­фаніламідних препаратів короткої тривалості дії можливі нефро- токсичність; пригнічення кровотворення; алергійні реакції; симп­томи недостатності фолієвої кислоти (лейкопенія, порушення функції травного каналу, сперматогенезу); тератогенність (особ­ливо при використанні препаратів з триметопримом).

Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів

Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику

Стрептоцид — синтетичний антибактеріальний препарат ко­роткої дії для місцевого та внутрішнього застосування. Швидко всмоктується з травного каналу (дія триває 6 год), ацетилюється і виводиться із сечею. Виявляє протимікробну дію на коки, кишко­ву та дифтерійну паличку, збудників шигельозу, сибірки.

Показання до застосування: ангіна, цистит, пієліт, коліт, для профілактики і лікування ранових інфекцій (порошок), захворю­вань шкіри (лінімент).

У наш час майже не використовується, оскільки недостатньо активний і має побічні ефекти.

Сульфадимезин і етазол швидко всмоктуються з травного ка­налу, майже не ацетилюються, виділяються нирками. Виявляють бактеріостатичну дію у відношенні грампозитивної та грамнега- тивної мікрофлори.

Показання до застосування: пневмонія, бронхіт, ангіна, полі- мієліт, цистит, уретрит, шигельоз.

Сульфазин — сульфаніламідний препарат средньої тривалос­ті. Повільно всмоктується і повільніше, ніж стрептоцид, виділя­ється нирками. Тривалість бактеріостатичної дії — 6-8 год.

Показання до застосування: пневмонія, стафілококовий і стрептококовий сепсис, гонорея, шигельоз, малярія (разом з про­тималярійними засобами).

Сульфапіридазин (спофодазин) і сульфадиметоксин (мадри- бон) — сульфаніламідні препарати тривалої дії. Препарати добре всмоктуються з травного каналу, проникають у легені, аденоїди, плевральну, синовіальну, асцитичну рідину, через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Тривалість дії становить 24-48 год.

Сульфамонометоксин ацетилюється і виводиться із сечею (до 14 г). Сульфадиметоксин і сульфапіридазин у великій кількості накопичуються у жовчі.

Показання до застосування: хронічні і підгострі захворювання сечових і жовчовидільних шляхів, гінекологічні захворювання, бронхопневмонія, тонзиліт, фарингіт, гнійний отит, шигельоз.

Сульфален — сульфаніламідний препарат надтривалої дії. Після його прийому бактеріостатична концентрація в крові три­ває протягом 7 діб. Добре всмоктується (вживати краще до їди), проникає в рідини і тканини, виводиться із жовчю, не порушує функцію нирок. Застосовують так само, як і сульфапіридазин, а в разі токсоплазмозу також можна комбінувати з препаратами для лікування малярії.

Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику

Фталазол, фтазин, сульгін — сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику і виявляють бактеріостатичну дію щодо збудників кишкових інфекцій. Препарати малотоксичні. Бажано вживати з вітамінами групи В. Препарати часто комбіну­ють з антибіотиками (тетрациклінами).

Показання до застосування: всередину за схемою при бацило- носійстві, шигельозі, виразковому коліті, коліті, гастроентериті, ентероколіті, а також після операцій на кишечнику.

Препарати місцевого застосування

Для місцевого застосування використовують сульфацетамід (сульфацил-натрій, альбуцид). Препарат добре розчинний у воді і не виявляє подразнювальної дії.

Показання до застосування: місцево при інфікованих ранах, піодермії, виразках рогівки, профілактики бленореї, кератиті, кон'юнктивіті.

Комбіновані препарати

Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кисло­тою. Салазосульфапіридин (салазопіридин) — комбінований пре­парат сульфадину із саліциловою кислотою. Виявляє протимік­робну активність щодо диплокока, стрептокока, гонокока, кишкової палички. Цей препарат накопичується в сполучній тка­нині (в тому числі в кишечнику) і поступово розпадається на 5-аміносаліцилову кислоту, сульфапіридазин, які виявляють про­тизапальну і протимікробну дію в кишечнику.

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 1184 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.03 сек.)