АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Генеральний директор НВО «Укрфармація» О.І. Клімов

Словник медичних термінів А

Абсцес — обмежене скупчення гною в різних тканинах і органах.

Авітаміноз — значна або повна відсутність вітаміну в організмі.

Акромегалія — ендокринна хвороба, що виникає внаслідок надлишко­вого виділення соматотропного гормону і проявляється диспропорційним ростом кісток скелета, м'яких тканин та внутрішніх органів.

Алейкія — відсутність лейкоцитів в одиниці об'єму крові.

Алкоголізм — хвороба, що виникає внаслідок хронічної інтоксикації етиловим спиртом; проявляється патологічною пристрастю до спиртних на­поїв, неконтрольованим уживанням їх, похмільним синдромом, розладами психічної діяльності, соматичними та неврологічними порушеннями, соціальним падінням.

Алопеція — патологічне випадіння волосся.

Амебіаз — протозойна інфекція, що характеризується виразковим ура­женням товстої кишки, можливістю утворення абсцесів у різних органах і схильністю до затяжного й хронічного перебігу.

Аменорея — відсутність менструацій протягом 6 міс. і більше.

Амнезія — послаблення або втрата пам'яті.

Анафілаксія — тяжка алергійна реакція, що виникає під час паренте­рального введення ліків і характеризується швидким розвитком процесу із задишкою, потьмаренням свідомості, почуттям страху смерті, зниженням артеріального тиску, та в разі несвоєчасного надання медичної допомоги призводить до смерті потерпілого.

Антиоксиданти — речовини, що здатні нейтралізувати вільні радикали і гальмувати процеси вільнорадикального окиснення (вітаміни С, А, Е, Р, селен та ін.)

Ангіна — гостре інфекційно-алергійне захворювання, при якому запаль­ні зміни виражені переважно в піднебінних мигдаликах. Запальний процес може локалізуватися й в інших лімфоїдних тканинах глотки — в язичних, гортанних, носоглоткових мигдаликах; їм відповідають язичні, гортанні й ретроназальні (носоглоткові) ангіни.

Анемія, або недокрів'я, — стан, що характеризується зменшенням кількос­ті еритроцитів і (або) зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові.

Анорексія — зниження або втрата апетиту.

Аритмії — порушення ритму серця, що пов'язане зі змінами функції про­відної системи серця.

Артрити — це запальні захворювання суглобів, що мають різне походжен­ня й близькі механізми розвитку.

Аскаридоз — гельмінтоз, спричинений аскаридами.

Асфіксія — задуха, що проявляється симптомокомплексом розладу діяль­ності нервової системи, дихання та кровообігу.

Атаксія — порушення моторики, що проявляється розладом координа­ції рухів.

Атеросклероз — хронічне захворювання, при якому відбувається систем­не ураження артерій. Виражається у відкладенні ліпідів і солей кальцію у внутрішній стінці артерії та розвитку сполучної тканини з подальшим ущіль­ненням і звуженням просвіту судини. Внаслідок порушення кровотоку в орга­нах розвиваються дистрофічні, некротичні та склеротичні процеси.

Ахілія шлунка — пригнічення чи відсутність секреції (виділення шлун­кового соку).

Б

Базедова хвороба — ендокринне захворювання, спричинене гіперфунк­цією щитоподібної залози, що характеризується збільшенням її розмірів та секреції, порушенням обміну речовин і функції органів.

Безпліддя (sterilitas) — відсутність здатності до запліднення в жінок (жі­ноче безпліддя) і в чоловіків (чоловіче безпліддя).

Блокада серця — розлади серцевої діяльності, які пов'язані з уповільненням чи перериванням проведення нервових імпульсів по провідній системі серця.

Бородавка — доброякісне новоутворення шкіри незапального характеру, спричинене вірусом.

Бронхіальна астма («астма» у перекладі із грецької означає «ядуха», «важкий подих») — алергійна хвороба, основним проявом якої є напади за­дишки, що виникають унаслідок порушення прохідності бронхів.

Бронхіт — захворювання, що характеризується запаленням бронхів з пе­реважним ураженням їхньої слизової оболонки.

Бруцельоз — це інфекційно-алергійне захворювання, що супроводжуєть­ся лихоманкою, ураженням ретикулоендотеліальної, судинної, нервової сис­тем і залученням опорно-рухового апарату, що входить до групи зоонозів.

Бурсит — гнійне запалення навколосуглобової слизової сумки, що супро­воджується підвищеним утворенням і нагромадженням у її порожнині ексу­дату (рідини).

Вагініт — запалення стінок піхви.

Вегетосудинна дистонія — нескоординовані вазомоторні розлади у різ­них ділянках судинної системи.

Вивих — ушкодження зв'язково-капсульного апарату суглоба, що супровод­жується припухлістю, деформацією й порушенням функції кінцівки.

Виникає внаслідок спазму коронарних судин (коронароспазму).

Виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки — хронічне реци­дивне захворювання, при якому виникає деструкція слизової оболонки (ви­разка). Розвитку виразкової хвороби сприяють спадкова схильність, по­рушення режиму, характеру харчування, нервово-психічні фактори, шкідливі звички (паління, алкоголь, надмірне вживання кави). За останні­ми даними, це захворювання має бактеріальне походження, її спричинює Helicobacter pylory.

Вірусні гепатити — це група поліетіологічних захворювань, що перебіга­ють із переважним ураженням печінки, проявляються збільшенням її роз­мірів і порушенням функціональної здатності, а також симптомів інтоксика­ції з жовтяницею.

Вітиліго (песь, пега шкіра) — це придбане зникнення пігменту на здоровій шкірі; характеризується появою на шкірі різних за розмірами, обрисами і лока­лізацією депігментованих, різко відмежованих плям молочно-білого кольору. Має переважно косметичні незручності для пацієнтів, етіологія його невідома.

Вульвіт — запалення зовнішніх жіночих статевих органів.

г

Гайморит — запалення верхньощелепної пазухи носа, є однієї з форм синуситу.

Гастрит — запальне захворювання слизової оболонки шлунка.

Гельмінтози — хвороби, що виникають унаслідок зараження людини глистами.

Гемералопія — порушення адаптації (пристосування) зору в темряві.

Геморагічні діатези — хвороби, основним проявом яких є кровоточивість.

Герпес оперізувальний — захворювання, збудником якого є вірус вітря­ної віспи.

Гестози — ряд патологічних станів, які виникають у період вагітності, ускладнюючи її перебіг.

Гепатит — запальна хвороба печінки різного походження.

Гіпертонічна хвороба — це захворювання, основною ознакою якого є підвищення артеріального тиску. Воно зумовлене порушенням регуляції то­нусу судин і роботи серця та не пов'язане з органічними захворюваннями будь- яких органів або систем організму.

Гіпокаліємія — зниження концентрації калію в сироватці крові.

Гіпокінезія — обмеження рухливості.

Гіпотензія артеріальна — зниження артеріального тиску.

Гіпотиреоз — хвороби, що виникають унаслідок зниження функції щитоподібної залози.

Гіпофізарний нанізм — синдром, який характеризується малим ростом порівняно зі статевою та віковою нормою та виникає внаслідок недостатності утворення гормону росту соматотропіну.

Гіпохлоремія — зниження вмісту хлоридів у сироватці крові.

Глаукома — тяжке хронічне захворювання очей з постійним чи періо­дичним підвищенням внутрішньоочного тиску, особливою формою атрофії зорового нерва та зміненням поля зору.

Гломерулонефрит — інфекційно-алергійне захворювання нирок з пере­важним ураженням клубочкового апарату.

Гонорея — венерична хвороба, збудником якої є гонококи. Проявляється гнійним запаленням сечових та статевих органів.

Депресія — психічне захворювання, що характеризується тривалими пе­ріодами пригнічення та смутку, тривожним настроєм, психічною та руховою загальмованістю з порушенням сну, зниженням працездатності, суїцидаль- ними намірами.

Дерматит — запальне ураження шкіри, що розвивається внаслідок бес- посередньої дії патогенного чинника.

Дизентерія — кишкове інфекційне захворювання, що має фекально- оральний механізм передачі і спричинюється шигелами.

Дисбактеріоз — розлади з боку травного каналу, що виникають унаслі­док пригнічення чи знищення природної мікрофлори кишечнику.

Дискінезія — розлади тонусу, моторики і перистальтики органів травлен­ня, що мають гладкі м'язи.

Диспепсія — розлади травлення переважно функціонального характеру вна­слідок ферментної недостатності чи тривалого нераціонального харчування.

Дитячий церебральний параліч — параліч, який розвивається внаслі­док уражень головного мозку.

Дифтерія — гостре інфекційне захворювання, спричинене коринебакте­ріями. Характеризується запальним процесом з утворенням фібринозної плівки в місці вхідних воріт інфекції (ротоглотка, ніс, гортань та інші рід­кісні локалізації), а також явищами загальної інтоксикації з ураженням серцево-судинної, нервової і видільної систем.

Діабет нецукровий — ендокринна хвороба, яка виникає при недостат­ності гіпоталамо-гіпофізарної системи (зниження утворення гормону вазо­

пресину) і проявляється підвищенням сечовиділення до 5-10 л за добу та пов'язаними з цим розладами.

Діарея — прискорене виділення (більше 2 разів на добу) рідких випорожнень.

Е

Екзема — хронічне рецидивуюче захворювання шкіри нервово- алергійного характеру, що перебігає із запаленням поверхневих ділянок шкіри, свербежем, мокнуттям, лущенням та іншими симптомами.

Еклампсія — найбільш тяжка форма гестозу, що характеризується судо­мами і скупченням гною в порожнинах тіла й порожнистих органах.

Емфізема легень — анатомічна зміна легень, що характеризується патологічним розширенням повітряних просторів бронхіол (дрібні бронхи) і деструктивними змінами альвеолярних стінок.

Ендемічний зоб — збільшення розмірів щитоподібної залози через низь­кий вміст йоду у воді та їжі.

Ендометрит — запалення слизової оболонки матки.

Ендоцервіцит — запалення слизової оболонки каналу шийки матки. Ви­никненню сприяють розриви шийки матки (під час пологів, абортів), захво­рювання інших відділів статевої системи.

Ентерит — запальна хвороба слизової оболонки тонкої кишки.

Ентеробіоз — гельмінтоз, спричинений гостриками.

Ентероколіт — запальне або запально-дистрофічне ураження слизової оболонки тонкої та товстої кишки.

Енурез — нетримання сечі при захворюваннях сечових шляхів, а також соматичних і нервово-психічних захворюваннях.

•Ш*

ЛІ

Жовчнокам'яна хвороба — обмінне захворювання, що характеризується утворенням жовчних каменів у печінкових жовчних протоках, у загальній жовчній протоці або в жовчному міхурі. Частіше камені формуються в жовч­ному міхурі. В основі захворювання лежать порушення загального обміну ре­човин, інфекційні хвороби й застій жовчі.

З

Закреп — хронічна затримка спорожнювання кишечнику більш ніж на 48 год, що супроводжується утрудненням акту дефекації, відчуттям непов­ного спорожнювання з виділенням малої кількості (до 100 г) випорожнень підвищеної твердості.

Зоб — збільшення щитоподібної залози внаслідок гіперфункції чи недо­статності йоду.

I

Інсульт — порушення мозкового кровообігу. Розвивається на тлі судин­них захворювань (атеросклерозу) і підвищеного артеріального тиску.

Інфантилізм — затримка фізичного та психічного розвитку.

Інфаркт міокарда — гостре захворювання, зумовлене розвитком некрозу (омертвіння) у серцевому м'язі, є однією з форм ішемічної хвороби серця.

Інфекційний мононуклеоз — гостре інфекційне захворювання, що характеризується лихоманкою, збільшенням усіх груп лімфатичних вузлів (переважно шийних), печінки і селезінки, наявністю атипових мононуклеа- рів (клітин) у крові.

Істерія, або істеричний невроз, — захворювання, спричинене дією пси­хічної травми, внаслідок якої виникає механізм «втечі у хворобу» або умов­ної бажаності хворобливого симптому.

Ішемічна хвороба серця — хронічний патологічний процес, що виникає внаслідок недостатності кровопостачання серцевого м'яза. У більшості ви­падків є наслідком атеросклерозу коронарних судин.

к

Кандидоз (кандидамікоз) — мікоз, який спричинюють дріжджеподібні гри­би роду Кандида; уражає шкіру та слизові оболонки, має різні клінічні прояви.

Канцерогенність — побічна дія лікарського засобу, що спричинює розви­ток злоякісних пухлин.

Карієс зубів — патологічний інфекційний процес зубів, при якому відбу­вається демінералізація й розм'якшення твердих тканин зуба з подальшим утворенням дефекту у вигляді порожнини.

Катаракта — це помутніння кришталика та його капсули.

Катотонія — симптомокомплекс, який найчастіше спостерігають при шизофренії.

Кахексія — паталогічний стан, пов'язаний з недостатнім надходженням в організм поживних речовин або порушенням їх засвоєння.

Кератит — запалення рогівки.

Кір — гостре інфекційне вірусне захворювання, що характеризується підвищенням температури тіла, інтоксикацією, катаром верхніх дихальних шляхів і слизової оболонки ока, етапним висипанням плямисто-папульозної висипки.

Коклюш і паракоклюш — гострі інфекційні захворювання, клінічно не віддільні одне від одного. Характеризуються переважним ураженням дихальних шляхів, центральної нервової системи, циклічним перебігом і своєрідними нападами судомного кашлю, що закінчується голосним свис­тячим вдихом і виділенням тягучого мокротиння, а іноді й блювотою. Вони

трохи відрізняються тим, що при коклюші провідним клінічним симптомом є спазматичний кашель, а паракоклюш — перебігає легше.

Колагеноз — автоімунні захворювання з ураженням сполучної тканини та судин.

Колапс — одна із форм гострої судинної недостатності, що проявляється ослабленням роботи серця, зниженням артеріального тиску, нетривалою втратою свідомості.

Коліки — гострі напади болю внаслідок спазму.

Коліти — група запальних захворювань товстої й прямої кишок.

Кольпіт — запалення слизової оболонки піхви.

Кома — найвищий ступінь патологічного гальмування ЦНС.

Кон'юнктивіт — запалення слизової оболонки ока. Проявляється почер­вонінням, сльозотечею, відчуттям «піску» в оці.

Краснуха — гостре інфекційне захворювання, що характеризується дрібноп'ятнистою екзантемою, незначними катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів і збільшенням периферичних лімфатичних вуз­лів, особливо потиличних. Найчастіше виникає у дитячому віці.

Кретинізм — синдром природженої недостатності функції щитоподібної залози, що характеризується різким відставанням у фізичному та психічно­му розвитку.

л

Ларингіт — запалення слизової оболонки гортані.

Ларингоспазм — нападоподібний судомний спазм м'язів гортані, що призводить до повного закриття голосової щілини.

Лейкози — термін, який об'єднує численні пухлини кровотворної систе­ми, що виникають із кровотворних клітин і уражають кістковий мозок.

Лишай — збірне позначення різноманітних захворювань шкіри залежно від їхньої етіології (причини); характеризуються висипанням плям, що лу­пляться, або папул.

Лімфаденіт — запалення лімфатичних вузлів. Звичайно є ускладненням якого-небудь первинного запального процесу.

Лімфогранулематоз — злоякісне новоутворення з первинною локаліза­цією у лімфоїдній тканині.

Лейкопенія — знижений вміст лейкоцитів в одиниці об'єму крові.

Лейшманіоз — захворювання, збудником якого є лейшманії — одноклі­тинні джгутикові паразити.

Люмбаго — сильний біль, який раптово виникає у попереку при захво­рюванні нервів і м'язів.

Лямбліоз — широко розповсюджене захворювання людини, збудниками якого є лямблії кишкові (найпростіші). Проявляється у вигляді розладів ки­шечнику або може мати безсимптомне носійство.

м

Малярія (болотна лихоманка) — гостре протозойне захворювання люди­ни й тварин, збудник якого передається комарами роду Анофелес і розвива­ється у крові. Характеризується переважно ураженням ретикулоендоте- ліальної системи, еритроцитів і проявляється гарячковими станами, анемією, гепатоспленомегалією.

Мастит — запалення грудної залози.

Менінгіт — гостре інфекційне захворювання, що характеризується за­паленням м'яких оболонок головного мозку й симптомами інтоксикації.

Міастенія — слабкість м'язів.

Мігрень, або гемікранія (hemicrania від грец. he ті — «підлоги» — половина; сгапіоп — череп), — особливий вид головного болю.

Мікоплазмоз (уреаплазмоз) — захворювання, збудником якого є група мікроорганізмів сімейства мікоплазм і уреаплазм, які входять до складу нор­мальної мікрофлори, але за певних умов проявляють патогенні властивості.

Мікседема — поширений набряк пішкірної жирової клітковини внаслі­док гіпофункції щитоподібної залози.

Міозит — запальний процес у м'язах.

Міокардит — запальне ураження серцевого м'яза.

Міокардіодистрофія — порушення структури клітин міокарда внаслідок біохімічних розладів.

Мутагенність — побічна дія лікарського засобу, яка призводить до гене­тичних порушень.

н

Набряки — надлишкове нагромадження рідини в тканинах організму, підшкірній клітковині. Набряк не є самостійним захворюванням, це симп­том захворювань серця, ускладнених серцевою недостатністю, захворювань нирок, може спостерігатися при цирозі печінки, голодуванні, при патології вагітності.

Набряк Квінке — алергійна реакція середнього ступеня тяжкості у ви­гляді набряку гортані та задишки.

Набряк легень — напад тяжкої ядухи на тлі гострої лівошлуночкової не­достатності серця з виділенням у альвеоли серозної рідини та піноутворен- ням (альвеолярний набряк).

Наркоманія — залежність людини від речовин, що впливають на його психіку.

Невралгія — синдром, який характеризується інтенсивним болем за хо­дом чутливого або змішаного нерва.

Неврит — ізольоване ураження окремих нервових стовбурів.

Недостатність кровообігу — гостра чи хронічна нездатність системи кро­вообігу поставляти органам та тканинам кров у кількості, яка необхідна для їх нормального функціонування як у спокої, так і при напруженні.

Нефрит — запальна хвороба нирок.

Нефроз — запальні або дистрофічні захворювання нирок, а також їх ток­сичне ураження.

Нефротоксичність — побічна дія лікарського препарату, що спричинює ураження нирок.

О

Ожиріння (adipositas) — захворювання, що характеризується надлиш­ковим відкладенням жиру в підшкірній клітковині та інших тканинах орга­нізму, а також перевищенням нормальної (ідеальної) маси тіла людини на 20 % і вище.

Ортостатичний колапс — різке зниження артеріального тиску в разі змі­ни положення тіла пацієнта з горизонтального на вертикальне.

Остеомієліт — інфекційний запальний процес у кістковому мозку.

Остеохондроз — дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта, у пер­шу чергу міжхребцевих дисків, що супроводжується їхньою деформацією, зменшенням висоти, розшаруванням.

Отит — запалення вуха.

Ототоксичність — побічна дія лікарського засобу, що пригнічує слух.

п

Панкреатит — гостре чи хронічне запальне захворювання підшлункової залози.

Паралічі й парези — це ослаблення або повне випадання рухової функції внаслідок ураження нервової системи.

Педикульоз — паразитування на людині дрібних кровосисних комах — вошей.

Перелом — порушення цілості кістки, що супроводжується її деформацією і зсувом, порушенням функції кінцівки.

Перитоніт — запалення очеревини.

Печія — основний симптом підвищеної секреції шлункового соку.

Пієлонефрит — неспецефічний запальний процес з переважним уражен­ням проміжної тканини нирок та її чашково-мискової системи.

Піодермії — група гострих і хронічних, поверхневих і глибоких запаль­них захворювань шкіри, спричинених гноєтворними бактеріями.

Плеврит — запалення плеври.

Плоскі (юнацькі) бородавки — дрібні (0,5-3 мм) округлі вузлики тілес­ного або жовтуватого кольору із гладкою плоскою поверхнею, які трохи ви­ступають над шкірою.

Пневмонія — захворювання, що супроводжується розвитком запального процесу в легеневій тканині з переважним ураженням респіраторних відді­лів легень (альвеол).

Подагра — хронічне захворювання, що виникає внаслідок порушення пуринового обміну і супроводжується відкладанням сечокислого натрію в різних органах й тканинах. Це призводить до порушення їхніх функцій; найчастіше уражуються суглоби і нирки. Термін «подагра» походить від грец. podagra, що буквально означає «капкан для ніг» або «нога, що стала жертвою» (podas — нога; agra — капкан, жертва).

Правець — інфекційне захворювання, характеризується токсичним ура­женням центральної нервової системи, що спричинює судомне скорочення м'язів усього тіла тонічного й клонічного характеру.

Пролежні — некроз (омертвіння) шкірних покривів, зумовлений компре­сією тканин з порушеною трофікою. Найчастіше виникають при тривалому лежанні.

Психоз — тяжке захворювання ЦНС, основними проявами якого є ма­рення та галюцинації.

Псоріаз (син. лускатий лишай) — один з найпоширеніших дерматозів, відомий ще із часів Гіппократа, але дотепер причини його точно не встанов­лені. Це хронічне незаразне ураження шкіри, нігтів і суглобів.

Р

Радикуліт — запалення корінців спинномозкових нервів.

Рахіт — захворювання, що розвивається внаслідок гіповітамінозу віта­міну D з розладами фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить до функціо­нального порушення ЦНС, вегетативної нервової системи, змін у кістково- суглобовій і м'язовій системах.

Ревматизм (хвороба Соколовського—Буйо) — загальне інфекційно- алергійне захворювання, що супроводжується запальним ураженням спо­лучної тканини. Переважно локалізується в серцево-судинній системі та суглобах.

Ревматоїдний артрит — системне захворювання сполучної тканини, клі­нічно проявляється хронічним прогресуючим ураженням суглобів.

Ригідність — негнучкість, спричинена напруженням м'язів.

Риніт (нежить) — неспецифічне запальне захворювання слизової оболон­ки носа. Часто в побуті захворювання визначається як «застуда».

с

Сальмонельоз — гостра кишкова інфекційна хвороба, спричинена гру­пою сальмонел, характеризується різноманітними клінічними проявами — від безсимптомного носійства до тяжких септичних форм. Частіше перебігає з переважним ураженням органів травлення (гастроентерит, коліт).

Сепсис (зараження крові) — хвороба, що характеризується прогресую­чим поширенням мікроорганізмів у крові та організмі.

Септицемія — форма сепсису.

Сибірка (карбункул злоякісний) — гостра бактеріальна зоонозна інфекція, що характеризується інтоксикацією, розвитком серозно-геморагічного запа­лення шкіри, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів. Перебігає у вигляді шкірної форми з утворенням специфічного карбункула чи септичної форми.

Синусит — запалення слизової оболонки при носових пазух.

Сифіліс — інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом, спричинюється блідою трепонемою (спірохетою). Сифіліс схильний до хронічного й рецидивуючого перебігу, вражає всі органи й системи.

Скарлатина — гостре інфекційне захворювання, що характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною й висипаннями на шкірі.

Стенокардія (грудна жаба) — одна з форм ІХС (ішемічної хвороби серця). Основний прояв стенокардії — напади стискаючого болю або болю, що да­вить за грудниною («жаба душить»); біль може поширюватися на ліву руку, ліве плече, лопатку, нижню щелепу, навіть зуби. Іноді біль супроводжується відчуттям страху, що змушує хворих застигати в нерухомій позі.

Стоматит — запалення слизової оболонки рота.

т

Тератогенність — побічна дія лікарського засобу, що спричинює анома­лії розвитку внутрішніх органів і систем плода.

Тонзиліт — запалення піднебінних мигдаликів.

Трахеїт — гостра запальна реакція слизової облонки трахеї внаслідок ві­русних, бактеріальних або змішаних інфекцій.

Трематодози — гельмінтози, спричинені плоскими черв'яками — трема­тодами.

Трихомоноз сечостатевий (трихомоніаз) — гостре венеричне захворюван­ня, збудником якого є трихомонада.

Трихоцефальоз — гельмінтоз із групи нематодозів, збудником якого є волосоголовець.

Тромбоемболія — закриття (емболія) просвіту вени тромбом, що відірвався.

Тромбофлебіт — запалення вен з утворенням тромбу.

Трофічні виразки — це дефекти тканин, що довго не загоюються, зі

схильністю до млявого перебігу, рецидивів і резистентності до лікування.

ф

Фарингіт — запалення слизової оболонки глотки.

Феохромоцитома — пухлина кори надниркових залоз.

Флегмона — розлите гнійне запалення тканин.

Фурункульоз — хронічна рецидивна стафілодермія.

X

Харчова токсикоінфекція — гостре нетривале захворювання, спричине­не умовно-патогенними бактеріями, здатними виробляти токсини поза орга­нізмом людини (у продуктах харчування); характеризується симптомами ураження верхніх відділів травного тракту (гастрит, гастроентерит) і порушеннями водно-сольового обміну.

Хламідіози — захворювання, спричинені хламідіями (кольпіт, цервіцит, ерозії, уретрит, сальпінгіт, проктит тощо).

Холера — гостра кишкова антропонозна інфекція, яку спричинює холер­ний вібріон і яка характеризується розвитком гастроентериту. Це супровод­жується зневодненням організму, порушенням електролітного й кислотно- лужного балансу. Належить до групи небезпечних інфекцій.

Холецистит — запалення жовчного міхура (органа, призначеного для депонування жовчі, яка разом з іншими травними ферментами (шлунковий сік, ферменти тонкої кишки й підшлункової залози) бере активну участь у процесі переробки й переварювання їжі).

ц

Цинга — порушення проникності судин унаслідок дефіциту вітаміну С, що супроводжується кровоточивістю.

Цироз печінки — хронічне прогресивне дифузне ураження печінки, що супроводжується ушкодженням і загибеллю гепатоцитів, надмірним розвит­ком сполучної тканини та утворенням на місці часточок структурно аномаль­них вузлів регенерації. Внаслідок цього відбуваються груба перебудова архітектоніки й порушення функції печінки.

Цистит — запальне захворювання сечового міхура.

Цукровий діабет — хронічне ендокринне захворювання, що характери­зується порушенням усіх видів обміну речовин і насамперед вуглеводного. Для цукрового діабету характерна наявність хронічної гіперглікемії (підви­щення рівня глюкози в крові) й глюкозурії (наявність глюкози в сечі), зумов­лених інсуліновою недостатністю.

ч

Черевний тиф — гостра інфекційна хвороба із групи кишкових інфек­цій, характеризується бактеріемією (наявністю збудника в крові), уражен­ням лімфатичного апарату тонкої кишки. Проявляється лихоманкою, ін­токсикацією і ураженням ряду систем організму.

Чума — гостра природно-осередкова, схильна до ендемічного поширення трансмісивна інфекція, що проявляється лихоманкою, тяжкою загальною інтоксикацією і геморагічно-некротичним запаленням у лімфатичних вуз­

лах, легенях та інших органах. Належить до групи особливо небезпечних карантинних інфекцій.

ш

Шигельоз — кишкове інфекційне захворювання, збудниками якого є шигели.

Шизофренія — хронічний прогресуючий психоз.

Шок — тяжкий стан, який супроводжується вираженими порушеннями функцій життєво важливих органів, у першу чергу кровообігу та дихання.

Я

Ячмінь — гостре гнійне запалення волосяного мішечка або сальної залози кореня вії.

Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 681 | Нарушение авторских прав