АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Запобігання всмоктуванню отрути в кров із травного каналу

Прочитайте:
  1. Iv. Запобігання синдрому бластного лізису.
  2. АЛЕРГІЯ НА ОТРУТИ ЗМІЙ
  3. АЛЕРГІЯ НА ОТРУТИ КОМАХ
  4. Бедренные способы – подход к бедренному каналу со стороны его наружного отверстия.
  5. Бедренные способы – подход к бедренному каналу со стороны его наружного отверстия.
  6. Бедренные способы – подход к бедренному каналу со стороны его наружного отверстия.
  7. Дискінезія травного каналу
  8. ІІІ. Вади розвитку травного каналу
  9. Момент – продвижение. Продвижение плода по родовому каналу.

Промивання шлунка за допомогою зонда проводять усім хво­рим, незалежно від загального стану і часу отруєння. При отруєн­ні припікальними речовинами (кислотами і основами) перед про­миванням потерпілому необхідно ввести підшкірно 1 мл 1 % розчину промедолу, а зонд змастити вазеліновим маслом.

*Якщо невідомо, яка отруйна речовина потрапила в організм, шлунок слід промити 0,01-0,1 % розчином калію перманганату, 0,5-2 % розчином таніну чи перевареною водою.

"А'Якщо отруйна речовина відома, можна провести хімічну інак­тивацію отрути в шлунку (застосувати антидоти отрут):

• при отруєнні морфіном — промивання розчином калію пер­манганату (окислення морфіну);

• при отруєнні срібла нітратом — промивання гіпертонічним розчином натрію хлориду (реакція осаду);

• при отруєнні оксалатами, цитратами — промивання розчи­ном кальцію хлориду (реакція осаду);

• при отруєнні барію хлоридом — промивання розчином нат­рію сульфату (реакція осаду);

• при отруєнні кислотами — всередину дають магнію оксид (реакція нейтралізації);

• при отруєнні основами — промивання 1 % розчином лимон­ної, оцтової, молочної кислот (реакція нейтралізації);

• при отруєнні фосфором — промивання розчином міді сульфату;

• при отруєнні важкими металами — вживання збитих яєч­них білків, молока.

Можливе застосування блювотних препаратів (якщо потерпі­лий притомний);

Введення адсорбівних засобів можна проводити до і після проми­вання шлунка. З цією метою слід застосовувати активоване вугілля (20-30 г, або 2-3 столові ложки на 1 склянку води у формі суспензії).


 

Введення сольових проносних з метою припинення всмоктуван­ня отрути в кров із кишок. Застосовують магнію сульфат або нат­рію сульфат (20-30 г на 1/2 склянки води всередину, запиваючи 2 склянками води).

Не можна використовувати сольові проносні при отруєннях кислотами або основами!

Сифонні клізми слід робити при будь-яких пероральних отруєн­нях, видаляючи при цьому отруту з товстої кишки.


Дата добавления: 2015-08-14 | Просмотры: 585 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)