• І – не часті, поодинокі, монотопні (до 30 за год)
• ІІ – часті монотопні (більше 30 за год),
• ІІІ – монотопні аллоритмічні та політопні,
• IVА – парні (2 екстрасистоли, що виникають безпосередньо одна за одною),
• IVБ – групові (“залпові”) екстрасистоли і короткі епізоди шлуночкової тахікардії),
• V – “R на T” - ранні, виникають безпосередньо після Т попереднього (неекстрасистолічного комплексу).
Шлуночкові екстрасистоли потрібно диференціювати від:
Суправентрикулярними екстрасистолами
Для шлуночкових ЕС характерно: - розширення і деформація комплекса QRS, нагадуючого по формі блокаду ніжки п.Гіса; відсутність зв'язку з зубцем Р;відсутність ретроградного проведення збудження до синусового вузла - повна компенсаторна пауза
Суправентрикулярними екстрасистолами з аберантними комплексами
Для шлуночкових ЕС характерні ознаки: у відведенні У1 лівошлуночкові ЕС звичайно подані зубцем R чи рідше RS. Початковий зубець комплексу QRS направлений в сторону протилежну основному зубцю ЕКГ при синусовому ритмі. Часто R чи qR у відведенні V1 зазубрений. При наявності комплексів RSR’Y1 RY1>R’У1.У відведеннях V6 для шлуночкових ЕС специфічна форма qS чи rS;
нерідко спостерігаються ранні ШЕС типу R на Т.
- ЕС часто схожі в грудних відведеннях на блокаду лівої ніжки пучка Гіса.
- відсутній зв'язок з попереднім збудженням передсердь
- форма ЕС схожа на раніше зареєстровані ШЕС
- постійний і в попередній період інтервал зчеплення, хоча він може іноді дещо відрізнятись;
- значне розширення комплекса QRS /більше 0,12с,
