АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

II. I В клас.

1. Лідокаїн (таб. 250 мг, амп. 2% розчин - 2 мл (40 мг), 10% розчин - 2 мл (200 мг), внутрішньовенно болюс 80 мг, потім крапельно 120 мг, через 4-6 год по 40 мг, після цього внутрішньом’язово):

· знижує автоматизм волокон Пуркін’є;

· збільшує різницю потенціалів дії;

· зменшує активацію симпатичної нервової системи;

· здійснює невеликий вплив на передсердя;

· не збільшує інтервали PQRST;

· впливає на шлуночкові аритмії і фібриляцію шлуночків;

· протипоказаний при поєднанні з хінідином, СССВ у літньому віці, АВ-блокадах.

2. Мекситил (капс. 50,100 мг, амп. 250 мг у 10 мл), внутрішньо 400-600 мг ударна доза, потім через 6-8 годин продовжуємо по 150-350 мг; внутрішньовенно болюс 150-250 мг, крапельно 250 мг (за 2 го­д), 500 мг (за 8 год), 500 мг (за добу):

· зменшує максимальну швидкість деполяризації;

· не впливає на потенціал дії;

· ефективний при передозуванні серцевих глікозидів;

· не впливає на АВ-провідність;

· не впливає на ЧСС, серцевий викид;

· показаний при шлуночковій екстрасистолії.

4. Токаїнід (таб. 400, 600 мг, внутрішньо 200-800 мг через 8 год або 400-1000 мг через 12 год, не більше 2400 мг на добу):

· зменшує ефективний рефрактерний період;

· зменшує тривалість потенціалу дії;

· збільшує поріг фібриляції шлуночків;

· дещо прискорює проведення по AВ-вузлу;

· не дає негативного інотропного ефекту;

· скорочує інтервал QT;

· призначається при шлуночковій тахікардії та екстраси­столії.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 371 | Нарушение авторских прав